З півночі на південь. Литовська, польська та румунська поезія звучала на Meridian Czernowitz

Вірші на чотирьох мовах читали у Steinbarg Gallery&Café.

8 вересня автори з Литви, Польщі та Румунії читали поезію на ІХ Міжнародному поетичному фестивалі Meridian Czernowitz.

Вірші Антанаса Йонінаса, Якуба Екера та Каюса Добреску гості фестивалю слухали сидячи та стоячи у Steinbarg Gallery&Café.

Модерував літературні читання український письменник російського походження, журналіст та кіносценарист Андрій Курков. Переклад віршів українською читала чернівецька письменниця Христя Венгринюк.

Поети виступали у географічній послідовності: з півночі на південь, від  Литви – до Польщі й Румунії.

Антанас Йонінас – голова спілки письменників Литви, член литовського ПЕН-клубу, поет, перекладач, есеїст та видавець.

Автор переклав литовською мовою драму «Фауст» Йоганна Вольфганга Гете, що, як зазначив модератор читань Андрій Курков, є ще однією причиною починати читання з Литви.

Антанас Йонінас розповів, що українською не говорить, проте перекладав українську поезію литовською. Переклад віршів поета зробив Юрко Андрухович.

Поезія Антанаса Йонінаса «Прикордонна зона»

«Чи вслухаються в нас розбиті радари

чи вдивляються  в наші сліди на снігу

давно не чищеним склом біноклі

шматки льоду щуляться з холоду

про що всю ніч висолоплено дишуть

непотрібні вже нікому службові пси

відкидаючи закон зберігання матерії гріємось

віддаємо власне тепло одне одному

затвердлі промені тріщать на льодяній корі

ми не встигнемо на пором той що знову

звантажить нас на материк

чому саме зараз у тебе такі сині очі

що вони зраджують якоїсь хвороби спалах

уночі ми не згасимо тьмяного світла в кімнаті

щойно прокинуся побачу твої очі заплющені

посмішку твоїх вій

куди нам бігти нікуди нам не втекти

лишимося навіки у прикордонній зоні

не боюся вицокування годинника

все одно ми влипли інклюзами в бурштин часу».

Наступним читав поезії перекладач, письменник, член польского ПЕН-клубу Якуб Екер.

Поезія Якуба Екера

«Світаю. Співи у моїх вікнах

У кімнатах співи

У моїх гілках

І жодна не здригнеться».

Віце-президент Румунського ПЕН-клубу, перекладач, поет, есеїст Каюс Добреску читав довгого вірша «Ефебія 2».

«Часто ми думаємо, що інші люди злі, а ми добрі. Та іноді нас шокує викриття, що ми теж злі», – пояснив автор ідею поезії.

Уривок поезії Каюса Добреску «Ефебія 2»

«Я можу сказати

Йду в місто, щоб купити сорочку

Ймовірна меншість

Сорочка кольору масла

Одна одягнена мною

Сорочка кольору масла

Слизька прозора, як масло

Як вона мені подобається».

Оксана Чорна

Фото Юлії Драган

 

 

Залишити відгук

Залишити відгук