0
У дискусії взяли участь члени ПЕН-клубів шести країн.
8 вересня у рамках ІХ Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz відбулася дискусія «Токсична пропаганда проти свободи слова: що може література в добу пост-правди?»
Учасники фестивалю дискутували у Центральному палаці культури в Чернівцях.
Про значення літератури в епоху пост-правди говорили віце-президент Українського ПЕН-клубу Андрій Курков, президент Австрійського ПЕНу Гельмут Нідерле, членкиня Німецького ПЕН Зімона Трідер, віце-президент Румунського ПЕуН Каюс Добреску, член Литовського ПЕНу Антанас Йонінас, член Польского ПЕНу Якуб Екер, український медіа-експерт, член ПЕН-клубу Олексій Панич, Боріс Райтшустер (Німеччина).
Член Польского ПЕНу Якуб Екер розповів, що мовні та візуальні маніпуляції є великою проблемою сучасної Польщі.
«Праві політичні рухи у Польщі називають «правиця». Це поняття є нейтральним, на відміну від негативного смислового навантаження поняття «лєвацтво» – лівих рухів», – пояснив автор.
Боріс Райтшустер зауважив про сильну нестачу довіри до преси німецького суспільства:
«Виступаючи з лекціями, я помічаю недовіру, навіть ненависть до ЗМІ. Звичайні люди не вірять новинам, воліють не знати про те, що прямо їх не стосуються. Кажуть: не говоріть нам про те, чого ми боїмося».
Український медіа-експерт, член ПЕН-клубу Олексій Панич додав про схожий досвід в Україні:
«У одномі з репортажів німецьких журналістів на Донбасі вони запитали місцеву, яким ЗМІ вона довіряє. «Я дивлюся тільки російське телебачення. Українські телеканали говорять різну правду. А у російських все описують однаково на всіх ресурсах», – відповіла йому жінка».
Членкиня Німецького ПЕН Зімона Трідер у контексті пропаганди ЗМІ згадала про нещодавні виступи неонацистів у німецькому Хемніці.
«Я жила в Хемніці 7 років. Там складна ментальність у місцевих. У регіоні найменше у всіх Німеччині іноземців, й населення боїться їх».
Віце-президент Румунського ПЕуН Каюс Добреску розповів про ризики, пов’язані з пропагандисткою літературою:
«Письменники як добрі герої мають спрямовувати людей до демократії. А історія каже, що право налаштовані автори писали радикальну пропаганду, як Томас Манн».
Член Литовського ПЕНу Антанас Йонінас підтвердив аполітичність літератури в Литві:
«Проте ми теж відчуваємо гібридну війну з Росією, дію пропагандистської машини Кремля», – додав автор.
«ЗМІ мають писати правду і продавати цей товар», – підсумував президент Австрійського ПЕНу Гельмут Нідерле.
