Поради психолога, як першокурсникам легко адаптуватися до навчання

Певна розгубленість, сум за рідними і друзями, відчуття «загубленості» у великому чи не дуже місті – це нормально.

Сьогодні, 3 вересня, розпочався навчальний процес у всіх закладах вищої освіти. Для першокурсників це ще й початок нового етапу життя – студентства. Як їм легко адаптуватися до самостійного дорослого життя та самостійно впоратися із «хандрою»-депресією, у інтерв’ю «Шпальті» розповіла практикуючий психолог Альона Головіна.

За словами психолога, часто першокурсникам в голову лізуть думки: «Для чого я сюди приїхав?», «Не хочу нічого робити/вчити, хочу пошвидше додому» чи навіть «Після першого семестру переведуся звідси додому, туди, де добре».

«Пам’ятайте, що якийсь час складно буде! Новий простір, нові люди, новий графік життя вимагатимуть звикання й відбудови власних способів взаємодії зі світом! Якщо факультет обрали за бажанням першокурсника, а не всупереч йому, то знайомі, друзі, цікаві пари, гарні місця швидко „перекриють“ сумні думки! Якщо тривалий час все не те і не так, це потребує додаткової уваги та більш докладного вивчення. Тоді вже, можливо, краще буде справді змінити факультет та знайти СВОЄ місце! Часто це завдання на все життя», – каже психолог.

Першокурсники, які приїжджають на навчання, зазвичай, психологічно ще діти, які копіюють моделі поведінки своїх батьків. І це звична справа. Саме тому так важливо батькам зберігати спокій, усвідомлювати і визнавати своє хвилювання та залишатись дорослими.

Читайте також: Пережити безболісно 11-й клас та 1-й курс. Поради психолога підліткам та їхнім батькам

Рекомендації першокурсникам: певна розгубленість, сум за рідними і друзями, відчуття «загубленості» у великому чи не дуже місті – це нормально. Дайте собі час на те, щоб нове місце стало близьким та рідним. Пам’ятайте: адаптація (процес пристосування до нового) стосується всіх і може тривати від трьох днів до півтора року й більше.

Адаптація може проходити м’якше, якщо завчасно потурбуватися про безпеку першокурсника:

• Перед початком навчального процесу познайомитися з містом: карта вулиць, тролейбуси, маршрутки, магазини, навчальні корпуси, гуртожиток, автовокзал, залізничний вокзал тощо.
• Точно зрозуміти, де і з ким першокурсник буде жити.
• Чітко знати факультет, номер групи, навчальні аудиторії та куратора (бажано в обличчя).
• Знати, як діяти в ситуації труднощів чи непорозумінь. Наприклад, у разі надзвичайної події (вкрали гаманець, загубився, опинився в неприємній компанії) – право на терміновий дзвінок. Кому можна дзвонити будь-коли. Мамі, татові, сестрі чи всім одразу.

За словами психолога, процес зміни статусу перевтомленого одинадцятикласника на сповненого надій на краще студента складний і багатогранний. Його перебіг залежить від багатьох чинників:

• Психологічної готовності всієї сімейної системи справлятись з напругою та перенавантаженнями випускного та вступного періодів.
• Можливості батьків з теплотою відпускати своє чадо в «нові світи», чути, підтримувати, поважати його/її вибір та вірити в краще.
• Сили й бажання самого чада робити перші кроки в своє самостійне, ще не доросле, але й вже не дитяче життя.
• Відповідності обраного навчального закладу, викладачів, навчального навантаження та тих, хто буде жити й навчатись поряд.

Чим більше ми щось робимо через силу, без пауз та опори на свої фізичні й психологічні ресурси, тим сильнішим може бути зворотній ефект. Бо сили будь-якої людини, а особливо одинадцятикласника, мають свій об’єм, і ніхто не може вчитись 24/7. Наш організм як цілісна система автоматично вимикається при перенавантаженнях. Тому лінь, апатія, роздратування можуть бути проявами морального виснаження і втоми.

Отже:

• Менше хвилювань – більше віри! Підліток втрачає віру в себе – дорослі продовжують в нього вірити!
• Пам’ятаймо про сон!
• Провітрюймо приміщення, де проходить основна навчальна активність підлітка!
• Фізична активність: зарядка, вечірня прогулянка, сімейний похід!
• Смачна і корисна їжа. Глюкоза, омега-3, ненасичені жирні кислоти, вітаміни й щось особливо смачненьке! Плюс сухофрукти, фрукти й горіхи.
• Бонуси та особливі радості: похід у кіно, бажані подарунки, приємні сюрпризи – можуть піднімати настрій, сприяти підвищенню тонусу та мотивації!
• До навчання – без фанатизму з усіх боків!
• По можливості тривожних, «залякуючих» родичів-панікерів залишаємо поза зоною доступу до одинадцятикласника (йому достатньо батьків і себе самого).
• + власні варіанти створення безпечно-комфортного простору для непростого періоду життя.