0
Дев’ятнадцятирічна чернівчанка Ірина Олар вивчає прикладну фізику, працює менеджеркою з продажів та керує локальним комітетом AIESEC у Чернівцях
Цього літа до Чернівців на шість тижнів приїхали майже 20 волонтерів AIESEC з Китаю, Туреччини, Сінгапуру, Індонезії, Тунісу та Сербії, щоб реалізовувати тут освітні проекти, відкривати для себе інші культури, розвиватися та ставати лідерами.
Весь цей час локальний комітет AIESEC у Чернівцях дбає про гостей, забезпечує їм комфортні умови життя в місті, підтримує, розважає, допомагає в реалізації проектів. А керує цим дев’ятнадцятирічна чернівчанка Ірина Олар – президентка локального комітету AIESEC, яка, крім усього, вивчає прикладну фізику в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та працює менеджеркою з продажів.
Про віру в людський потенціал, культурне різноманіття, розвиток світу через самовдосконалення та Чернівці на мапі глобального волонтерства Ірина Олар розповіла «Шпальті».
Як працює AIESEC і які цілі цієї організації?
Ми – одна з найбільших молодіжних організацій, які створюють міжнародні можливості для талановитих людей, розкриваючи їхній лідерський потенціал.Ми – неполітична, незалежна, неприбуткова організація, керована молоддю, яка зацікавлена у світових питаннях, лідерстві та менеджменті.
AIESEC заснували у 1948 році студенти семи країн Європи для налагодження міжкультурних зв’язків у повоєнний період. Організація сьогодні об’єднує 126 країн та територій. Головний офіс розташований у Роттердамі, Нідерланди.
Сьогодні AIESEC – це більше 50 000 стажувань щорічно, 1 000 000 випускників у всьому світі та багато провідних компаній, які підтримують молодь у прагненні змінити світ.
Організація вірить у те, що усвідомлене і глобально спрямоване лідерство може допомогти людству в вирішенні світових актуальних проблем. Завдяки можливостям AIESEC молодь стає впевненішою, отримує досвід, інколи помиляється, але швидко навчається на практиці.
AIESEC пропонує три типи проектів: globalvolunteer, globaltalent, globalentrepreneur – міжнародні волонтерські стажування для молоді, що прагне розвивати себе та світ, міжнародні професійні стажування для молоді, що бажає розвиватись особистісно і професійно, та міжнародні стажування в стартапах для молоді, яка зацікавлена в підприємництві.
«Глобальна мета AIESEC – відкрити людський потенціал».
Які нові можливості AIESEC відкриває для молоді?
Кожен знаходить у AIESEC щось своє. Я, наприклад, відкрила для себе culture diversity –культурне різноманіття. Я просто обожнюю зустрічі з іноземцями, різними цікавими людьми. Особливо, коли вони мають абсолютно інші перспективи та світогляд.
Також люди можуть знаходити тут професійний розвиток. Наприклад, у нас в AIESEC півроку працює хлопець. Він давно хотів навчитися редагувати фото у Photoshop, але йому не вдавалося. Він спробував робити це для AIESEC, і зараз зміни насправді помітні. У нього сформувався свій стиль, і виходить круто.
Розкажи про представництво AIESEC у Чернівцях
Наш локальний комітет – наймолодше представництво в усій Україні. Іншим осередкам AIESEC близько 20 років. А нам усього 7, і нас порівнюють з крихіткою.
«Якщо, наприклад, у Києві, Львові люди вже давно знають про AIESEC, то у Чернівцях їм тільки потрібно пояснювати, що це таке і як це працює».
Коли я прийшла в організацію AIESEC в Чернівцях, тут працювали тільки п`ятеро людей. Пам’ятаю свої думки: «То це – глобальна організація? Ви серйозно?». Тоді я була дуже скептичною щодо представництва в Чернівцях, але залишилася там. Бо хотіла вкласти в себе щось більше і вкласти себе в розвиток AIESEC.
Зараз уже майже два роки, відколи я вступила в організацію. Я бачу, наскільки все змінилося після того, як ми довго і наполегливо працювали.
«Є два типи людей: ті, які, усвідомлюючи, що все погано, почнуть виправляти ситуацію. І ті, які залишаються там, де добре, а йдуть звідти, де погано».
Тому спочатку ми набирали людей, які були готові вкласти себе у розвиток представництва у Чернівцях. Треба було багато чого виправляти й змінювати, набудовувати.
Зараз у команді AIESEC у Чернівцях працює 15 людей. Ми всі – студенти, але приймаємо будь-кого віком від 18 до 27 років. Люди в нас дуже різноманітні, але дуже теплі. Коли я їх бачу, то думаю: «Так, я роблю це недарма».
Для мене команда AIESEC у Чернівцях – це особливі люди, яких я постійно розвиваю, які постійно розвивають мене. Нас небагато, ми знаємо один одного і працюємо разом, як сім’я.
Фото надані Іриною Олар
Які проекти наші волонтери реалізовують закордоном?
Зазвичай це освітні проекти, під час яких вони навчають російської, англійської мов. І це – чудовий досвід для учнів-волонтерів. Я просто уявляю себе у п’ять років, і як хлопець з Китаю та дівчина з Тайланду навчають мене англійської.
Також волонтери з Чернівців часто обирають туристичні проекти. Вони можуть створювати промо-матеріали для міста, в яке приїхали: тексти, фото, відео, водночас розвивати свої навички. Іноді це екологічні, правозахисні проекти.
Цього літа ми відправили шестеро волонтерів з Чернівців у Китай, Італію та Туреччину. Уже не дочекаюся, коли вони повернуться і розкажуть про свої враження.
Як стати частиною AIESEC у Чернівцях?
Якщо ти хочеш бути волонтером AIESEC, то реєструєшся на aiesec.org. Вказуєш, що ти з Чернівців. Далі ми зв’язуємося з тобою, допомагаємо вибрати проект. Представництво AIESEC з країни, що приймає, переглядає твій мотиваційний лист, відео чи проект – якщо ти їм підходиш, надсилає договір. Тоді ти готуєшся до участі. Тобто, коли вирушаєш закордон, ти вже підготований і знаєш, що тебе чекає.
У кожній країні є фіксована сума за контракт, яку ти сплачуєш, щоб AIESEC там міг функціонувати. Правила такі, що тебе обов’язково мають забезпечувати проживанням. В Україні фіксована сума за договір – це три тисячі гривень.
Розкажи про твій досвід роботи для AIESEC. Які найцікавіші проекти ти реалізовувала?
Після навчання в школі я хотіла вступити вUnitedWorldColleges (Коледжі об’єднаного світу). Я увійшла в п’ятнадцятку фіналістів з усієї України, але мене не вибрали. Пам’ятаю, була надзвичайно розчарованою, та потім почала шукати схожі можливості поїхати закордон. Шукала проекти на AIESEC. А тоді зрозуміла, що мені немає 18 і я не можу податися.
Тому вступила в представництво AIESEC у Чернівцях і одразу подалася у виконавчу раду на віце-президента. Відчула, що я маю рухатися далі, тому хотіла стати президентом у нашому локальному комітеті.
Коли ти у виконавчій раді, не можеш покинути країну більше, ніж на один місяць, тому волонтеркою я ще не була. У тебе є люди, за яких відповідаєш. Окрім колег в локальному комітеті, це ще й іноземці.
Зараз шукаю для себе проекти в Туреччині на зиму після того, як завершу президентський термін. Хочу поїхати в Ескішехір, де волонтеркою була моя найкраща подруга. Це дуже гарне студентське містечко, яке нагадує Чернівці.
Мій досвід у AIESEC був дуже контрастним, та зараз все нормалізовується. У мене були як невдалі, так і круті проекти. Були дуже задоволені волонтери. Були й ті, які казали, що більше не повернуться в Україну.
У будь-якому випадку це дає величезний досвід. Без нього я б так не виросла.
«Тепер ми розуміємо, як працювати. Ми навчилися на власних помилках».
Розкажи про проект, який реалізовуєш зараз
До Чернівців на початку липня приїхали майже 20 волонтерів з Китаю, Туреччини, Сінгапуру, Індонезії, Тунісу та Сербії. Цьогоріч волонтери працюють у проектіLanguageSchoolна базі бібліотек міста. По дві години п’ять разів на тиждень вони навчають чернівчан англійської. Залежно від рівня підготовки учнів ми створюємо групи, з якими працюють по двоє волонтерів. Також студенти реалізовують ще один проект – ShapeUkraine («Сформуй Україну»), для якого двоє наших учасників працюють на базі табору в Чернівецькій області.
Студенти багато часу витрачають на підготовку до курсів, а решту – пізнають Україну та культуру один одного. Курси іноземних мов відбуваються в кожній країні по-різному. Але в нас є задоволені делегати, щасливі учні. Є волонтери, яким спочатку було складно працювати з дітьми. Вони не відчували себе достатньо комфортно, довго звикали.
Тому ми почали ходити на заняття, допомагали готувати завдання, передавали фідбек від учнів. І все вдалося. Ми до того не працювали з дітьми і не знали, наскільки щасливим тебе це робить.
Тому, напевно, це – найцікавіший, найбільш контрастний проект, який ми реалізовували у нашому місті.
Як створити комфортне середовище у Чернівцях для іноземців-волонтерів, які приїжджають сюди?
Насправді, це важко. Чернівчани не завжди є толерантними. Це підтверджує, наприклад, випадок з хлопцями з Індії. Вони – дуже освічені, виховані, з хороший сімей. Та все ж ми бачили, що їх тут не до кінця сприймають.
Напевно, найкраще, що ми зробили, – дали волонтерам відчуття того, що вони є частиною нашого локального комітету в Чернівцях. Вони вже поєднані майже з 20 українцями, з яким можуть постійно контактувати.
Думаю, через два–три роки, якщо ми будемо так само працювати, зможемо сказати, що Чернівці готові приймати іноземців.
Фото надане Іриною Олар
Як волонтери сприймають наше місто?
Нещодавно наші делегати були у Львові. Вони були вражені – там все більш розвинено: інфраструктура, транспорт.
«Ми знаємо, що у Чернівців, як туристичного міста, багато проблем. Але наш локальний комітет створив для волонтерів таку атмосферу, що коли вони повертаються з іншого міста, відчувають себе як вдома».
Які проекти потрібні нашому місту?
Я бачу, що освітні проекти потрібні, вони приносять результати.
Також я б дуже хотіла реалізувати інфраструктурні проекти. Спробувати покращити розвиток транспорту, туристичних місць у Чернівцях. Я впевнена, іноземці, які приїхали з різних країн, де все зовсім по-іншому, матимуть безліч цікавих ідей, які можна реалізувати у нас.
Для цього потрібна підтримка партнерів, міських організацій, бізнесу, влади. Ми хочемо, щоб це було якісно, серйозно і перспективно. Тому такі проекти ми зможемо готувати приблизно через два роки.
Ми плануємо й екологічні проекти. Наприклад, про їжу, яку викидаємо в ресторанах, кафе, вдома. Яку насправді можна десь використати.
Кому, на твою думку, треба йти волонтером у AIESEC?
Тому, хто готовий до труднощів, але прагне по-справжньому розвиватися.
А кому порадиш працювати для AIESEC у нашому місті?
Тим, хто готовий до викликів. Треба буде поєднувати навчання, роботу та AIESEC. Хто готовий потрапити в доросле життя. Хто хоче чогось більшого, а не просто плисти за течією.
Оксана Чорна
Фото Юлії Драган
