Колонки, Новини

Реформи по-чернівецьки. Як місту вирішити проблему громадського транспорту

Через пристрасті між владою та перевізниками, чернівчани на собі відчули транспортний колапс. 

Замість того, щоб сісти за стіл переговорів щодо вартості проїзду та зобов’язань, які беруть на себе перевізники щодо підвищення якості пасажирських перевезень, місцева влада вирішила проігнорувати цей інструмент вирішення проблеми та взяла за основу концепцію розвитку комунального транспорту й зміну схеми маршрутів. Кандидат економічних наук ЧНУ імені Юрія Федьковча, викладач кафедри фінансів і кредиту, член ГО Центр реформ та розвитку Віталій Семенюк пише про те, якою має бути система контролю в міському громадському транспорті загального користування та що необхідно зробити для оновлення рухомого складу ЧТУ.

Сьогодні більшість чернівчан відчувають на собі незручності, які зумовлені змінами в роботі громадського транспорту міста. Транспортний колапс є наслідком системної кризи, що виникла між місцевою владою та приватними перевізниками. З одного боку приватні фірми-перевізники наводять власні аргументи, що пасажирські перевезення є збитковими і вони при тарифі чотири гривні не можуть забезпечувати нормальний рівень роботи громадського транспорту. З іншого – місцева влада, яка хоче, щоб перевізники повністю виконували умови укладених договорів із обслуговування автобусних маршрутів.

Ситуація досягла свого апогею після неприйняття виконавчим комітетом при Чернівецькій міській раді підвищення вартості проїзду у міських автобусах до 5 грн. Це мав бути проміжний тариф на проїзд, який цьогоріч мали ще раз переглянути.

Процедура прийняття «економічно обґрунтованого» тарифу на проїзд у громадському транспорті блокувалась з обох сторін. Міська влада хотіла, аби приватні перевізники подали «економічно обґрунтовані» розрахунки щодо тарифу. Та не всі перевізники мали можливість фізично це зробити. З 26 приватних перевізників абсолютна більшість зареєстрована як фізичні особи підприємці, які не ведуть облік пасажирів та не завжди офіційно здійснюють калькуляцію витрат, що є необхідним для формування тарифу. Виникла патова ситуація: тариф не переглянули і згодом відбувся «страйк перевізників».

У результаті таких пристрастей між владою та перевізниками, чернівчани на собі відчули транспортний колапс. Влада не сіла за стіл переговорів щодо вартості проїзду та зобов’язань, які беруть на себе перевізники щодо підвищення якості пасажирських перевезень, а вирішила проігнорувати цей інструмент вирішення проблеми. Натомість пішли іншим шляхом: взяли за основу концепцію розвитку комунального транспорту й зміну схеми маршрутів.

Та не все так просто.

За розрахунками Центру реформ та розвитку, для нормальної роботи міського електротранспорту впродовж дня на лінії повинно бути не менше 78 тролейбусів (без урахування маршруту №11). На балансі КП ЧТУ є близько 95 тролейбусів з різним технічним станом. Проте більшість з них мають можливість виїхати на лінію за належного рівня техобслуговування. Для оновлення рухомого складу наразі доцільно здійснювати закупівлю вживаних тролейбусів та автобусів напряму у Європейських підприємств електротранспорту без вітчизняних фірм-посередників та проводити капітальний ремонт наявних тролейбусів, розвиваючи ремонту базу КП ЧТУ.

Показовим у цьому плані є досвід КП «Тернопільелектротранс», який закуповує у чеської фірми ZEDEXO тролейбуси шкода 14Тр та 15Тр по 15-16 тис. євро (без витрат на розмитнення) та автобуси великої місткості (80-100 чоловік) MAN A21, які відповідають стандарту Євро 5 за 20,5 тис. євро (без витрат на розмитнення). У 2018 році Тернопіль планує закупити 30 таких автобусів на суму близько 600 тис. євро.

Наразі найбільшою проблемою у забезпеченні роботи КП ЧТУ залишається недостатня кількість водіїв. У штаті КП ЧТУ має бути 152 водії тролейбусів, проте фактично є лише 96. Таким чином мінімальна потреба у водіях сьогодні складає 56 людей. Цьогоріч сформована група із 12 людей для навчання на водіїв тролейбусів. Але і цього недостатньо, аби повністю вирішити кадрову проблему з водіями на підприємстві. Необхідно сформувати та підготувати ще не менше чотири груп водіїв, аби забезпечити достатню кількість тролейбусів на лінії.

Міська влада розробила проект рішення про надання дозволу КП ЧТУ на закупівлю 40 нових автобусів, вартістю 170 млн. гривень під 18% річних на умовах фінансового лізингу, яке не підтримали депутати на сесії Чернівецької міської ради. Таке рішення має широку підтримку серед громадськості, яка втомилась від неякісних послуг з пасажирських перевезень у Чернівцях і хоче мати можливість користуватись якісним громадським транспортом за доступні гроші.

Якою є зворотна сторона такого рішення? Негативних аспектів є декілька. З одного боку – це досить значні фінансові витрати на обслуговування лізингу, оскільки щороку доведеться виплачувати лише відсотки – а це близько 30 млн. гривень. Окрім цього, ще майже 34 млн. гривень погашати основну суму боргу, тож разом понад 64 млн. грн. фінансових платежів на рік. Зважаючи на нинішній стан ЧТУ, існує велика ймовірність того, що ці платежі доведеться повертати за рахунок коштів бюджету міста.

Водночас за 5 років інтенсивної експлуатації чернівецькими дорогами ці автобуси нічим особливо не відрізнятимуться від стану нинішніх маршруток. Вони стануть власністю ЧТУ та потребуватимуть значних інвестицій у проведення капітального ремонту.

Вважаю, купівля автобусів для тролейбусних управлінь може розглядатись лише як тимчасове рішення для збільшення кількості рухомого складу. У пріоритеті має бути саме розвиток електротранспорту, в тому числі електробусів, які сьогодні стають все доступнішими на ринку. Та й саме Чернівецьке тролейбусне управління потребує реформування, додавши йому на баланс декілька десятків автобусів, рівень дотаційності підприємства збільшиться, що потребуватиме додаткового фінансування з бюджету. При цьому відбудеться монополізація ринку пасажирських перевезень міста комунальним підприємством. Як відомо, відсутність здорової конкуренції завжди призводить до підвищення вартості за зменшення якості надаваних послуг.

Який вихід із ситуації, що склалась із громадським транспортом у Чернівцях? На засіданні робочої групи з питань реформування системи міських автобусних маршрутів я запропонував запровадити дієву системи диспетчерського управління та контролю за рухом громадського транспорту з використанням GPS-моніторингу. Вона призначена для моніторингу ситуації з рухомим складом і для підтримки рішень диспетчеризації в режимі реального часу.

GPS-моніторинг повинен бути орієнтований, перш за все – ідентифікувати рухомий склад відповідно до добового завдання, визначати час проходження «контрольних точок». Запровадження такої системи дасть можливість отримати повну інформацію як про виконання плану поїздок, так і про дотримання графіків та розкладів руху на кожному маршруту. На жаль, сьогодні транспортний відділ Чернівецької міської ради диспетчерське управління та контроль за рухом громадського транспорту, так само як і GPS-моніторинг, не здійснює взагалі. Загалом система диспетчерського управління та контролю в міському пасажирському транспорті загального користування повинна забезпечити:

  • підвищення якості транспортного обслуговування населення за рахунок безперервного автоматизованого контролю руху в режимі реального часу;
  • координацію і синхронізацію роботи всіх видів громадського транспорту за рахунок ув’язки інтервалів руху за періодами дня на маршрутах, що перетинаються;
  • підвищення ефективності використання рухомого складу за рахунок скорочення непродуктивних втрат часу на маршруті та раціонального використання рухомого складу й резерву на найбільш завантажених напрямках;
  • підвищення безпеки пасажирських перевезень за рахунок оперативного оповіщення водіїв транспортних засобів про аварії та надзвичайні ситуації на ділянках руху за допомогою організації зв’язку водіїв транспортних засобів, учасників дорожньо-транспортних пригод з представниками оперативних служб;
  • надання інформації населенню про розклади руху громадського транспорту через інформаційно-телекомунікаційну мережу Інтернет, інформаційні кіоски, в Call-центрах міським та мобільним телефонним зв’язком та через інші засоби інформування населення;
  • оперативне інформування пасажирів на зупинках громадського транспорту за допомогою зупинкових табло про очікуваний час прибуття (відправлення) громадського транспорту, номер маршруту та фактичний час прибуття чергового транспортного засобу.
  • повний перехід на автоматизований облік і контроль організації роботи міського транспорту.

 

Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думки, висловленої у матеріалі.

 

Коментарі