0
Автобіографічна книга має назву «Обличчям до стіни».
У Чернівцях відбулася презентація нового роману Віри Китайгородської «Обличчям до стіни». У основі книги події із життя самої мисткині, особиста драма її родини та народу загалом. Історія відбувається не тільки впродовж зміни поколінь, а й державних формувань – від занепаду імперії та до подій незалежності, майданів, війни.
«Мама писала просто, щоб не забулося. Це дуже інтимні речі, не для загалу. У книзі ви знайдете багато прототипів людей із Чернівців, але нехай хоча б один раз кожен буде названий своїм ім’ям», – розповідає про видання дочка письменниці Леся Воронюк. Саме вона стала першою редакторкою книги.
«Роман дуже глибокий. Це не тільки про трагедію однієї сім’ї, це так званий похід у минуле. З таким твором не соромно навіть на Шевченківську премію», − зауважив художник-ілюстратор книги Анатолій Фурлет.
Віра Китайгородська зазначила, що тільки написання чогось подібного, по-справжньому важливого та цінного, стало єдиним порятунком у найважчі моменти її життя.
Письменниця також підкреслила важливість проблеми національної свідомості українців:
«З нашим народом чомусь постійно відбувається одне і те ж. Ми вічно чогось боїмося, але так не повинно бути. Чомусь на нашій землі ми завжди в меншості, а чужі прагнуть сліпого домінування. Однак всім потрібно знати імена не тільки героїв, а й впізнавати ворогів – тих, хто постійно боровся із українцями та унеможливлював їхній розвиток».
Віра Китайгородська розповіла «Шпальті», чому вирішила винести сімейну трагедію на суспільний загал:
«Якби це відбувалося тільки з нами – я би промовчала, але, спостерігаючи за тією ситуацією, яка відбувалася ще з моїми дідом та бабою, із моїми мамою і татом, із моїми ровесниками вже у XX столітті, за часів влади Януковича, я вирішила, що мовчати не можна. Я думаю, молодому поколінню це буде цікавим насамперед тому, що в книзі розповідається про безліч традицій, яких ми повинні дотримуватися. Українці самі шукали щось нове, цікаве на інших землях, а стільки щастя й радості, жити й тішитися життям, як у себе вдома, у своєму корінні – кращого нема».
Анна Колісник
Фото: Степан Карачко
