2
Раніше зі спальних районів до центру Чернівців можна було доїхати маршрутками за 15-20 хвилин, зараз тролейбусами – за 45-50 хвилин.
Фото Юлії Драган
З 21 червня, після розроблення нової транспортної схеми, у Чернівцях перестали курсувати маршрутки №11 та 12. У міській раді повідомили, що зробили це, аби підвищити якість транспортного обслуговування чернівчан і розвинути електротранспорт. Про те, з якими проблемами зіштовхнулися містяни після такого рішення мерії та скільки часу тепер іде на добирання зі спальних районів до центру, пише чернівчанка Інна Черкез.
Живу на Південно-Кільцевій з кінця 80-х минулого століття і добре пам’ятаю часи, коли цією вулицею не їздив жоден громадський транспорт і, щоб дістатися центру, ми ходили на зупинку на вулицю Комарова. Наше транспортне приєднання до міста відбулося завдяки 5-му тролейбусу, кінцеву зупинку якого облаштували на Південно-Кільцевій. Відтак запустили 30-й автобус, який йшов через центр (тодішньою вулицею Червоноармійською). А згодом з’явилися маршрутки №11 та 12, завдяки яким наше добирання на роботу – до центру міста – скоротилося із 45-50 хвилин (якщо 5-м тролейбусом, включно з часом очікування) до 15 хвилин маршруткою. Відтоді додому можна було дістатися навіть пізно увечері, бо останній автобус №11, 12 відправлявся близько 23:30 і ти гарантовано доїжджав. Тоді ми відчули основний принцип громадського транспорту – швидко-зручно-доступно. Вважаю, цей принцип має бути пріоритетним у формуванні транспортної мережі будь-якого міста.
Вочевидь наші очільники керуються іншими міркуваннями. Зокрема, заступник міського голови Володимир Середюк пояснив, що висновки про роботу тролейбусного управління в умовах зміни руху маршруток роблять з міркувань забезпечення пасажирів електротранспортом.
Тобто, владникам не так важливі час та спосіб добирання до місця призначення, а те, наскільки місто забезпечене електротранспортом. Це нагадало відомий анекдот про те, як значна частина українців із низьким рівнем доходів може дозволити собі лише рис і капусту, а невелика частка громадян з високим рівнем доходів – ще й м’ясо, але в середньому в Україні ми їмо голубці. Тож загалом у Чернівцях ми всі забезпечені транспортом, але одні добираються до центру за 15 хвилин, у тому числі й маршрутками, а решта – за годину, зате електротранспортом, аби у міськраді могли прозвітувати про наше зебезпечення.
А тепер щодо «швидко-зручно-доступно». Сьогодні о 14.10 я вийшла на кінцеву зупинку тролейбуса №5, а поїхала лише о 14:30 (20 хвилин очікування!). Тролейбус був заповнений і їхав лише до зупинки Гоголя – ще 30 (!) хвилин. Я витратила на дорогу 50 (!) хвилин тролейбусом замість 15 хвилин маршруткою та 100 метрів від зупинки на Соборній площі до зупинки Гоголя. А поверталася додому у переповненому тролейбусі від зупинки Шкільної до кінцевої на Південно-Кільцеву ще 30 хвилин.
А що буде у вересні, коли доросле населення міста повернеться з відпусток, діти і студенти вийдуть на навчання?
До речі, маршрутки №2, 23 і 1-А, які курсують Південно-Кільцевою, не вирішують проблему, бо автобусів замало, щоб задовольнити потреби мешканців району.
А тепер про окремі аспекти «транспортної кризи» по-чернівецьки. По-перше, влада або справді не бачить незручностей, які спричинили чернівчанам зміни у роботі громадського транспорту, або сподівається, що з часом якось все затихне, люди звикнуть і змиряться (не останню роль у цьому зіграв літній період відпусток, коли чимало людей за межами міста і не користуються громадським транспортом). По-друге, незрозуміло, наскільки «тимчасово» відмінили маршрутки №11, 12 і 40 і змінили рух інших маршруток.
Є багато інших запитань. Яка мета цього експерименту? Які варіанти вирішення кризи є у влади? Чому міська влада не реагує на реакцію містян? Аби отримати відповіді, чернівчани мають бути активними: щодня у соцмережах описувати власний «транспортний» досвід і тегати чиновників, щоб вони не сподівалися відкласти вирішення цієї проблеми до грецьких календ.
Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думки, висловленої у матеріалі.
