Позначка: Чернівці

Штрафи, ґрати, конфіскація: що із незаконним обігом тютюнових виробів у Чернівецькій області

Штрафи, ґрати, конфіскація: що із незаконним обігом тютюнових виробів у Чернівецькій області

Частину послуг у ЦНАПі тимчасово не надаватимуть: перелік

У Чернівцях презентували «Дім турботи» для дітей, які потребують паліативного догляду

На вулиці Калинівській у Чернівцях майже на місяць повністю обмежать рух

14 працівників освіти Чернівців отримають премію імені Юрія Федьковича

На Буковині попрощаються з військовослужбовцем, який загинув на війні з росією

Вогняне шоу та артінсталяція на стінах ЧНУ: програма заходів до Дня міста у Чернівцях

Цьогоріч виповнюється 60 років з дня заснування колективу. Їхня історія розпочалася у вересні 1966 року, у Вижниці. Перший гіт музиканти випустили в новорічну ніч – це композиція «Сніжинки падають». А вже за кілька років, два рази поспіль вигравали головний музичний фестиваль «Пісня року». Факти та спогади про історію й музичну спадщину буковинського вокально-інструментального ансамблю «Смерічка» чернівецький гід Пан Ярко розповів під час екскурсії. Розповідь провели у ретро-тролейбусі 1960-х років «Škoda 9Tr» (можливо, сидіння та поручні ще пам’ятають біг-біт музик). Цьогоріч виповнюється 60 років з дня заснування колективу, де, зокрема, брали участь: Левко Дутковський, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Павло Дворський, Марія Ісак, Мирослава Єжиленко, Олена Шевченко. Співавторка документально-музичного проєкту «“Смерічка” – музика поколінь» Ольга Пуганова каже, що метою заходу було більше розповісти про цей ВІА передусім молоді. «Жодних обмежень по віку охочих відвідати подію ми не ставили, адже “Смерічку” та всіх-всіх її солістів люблять люди різного віку. Вирішили зробити екскурсію у такому нестандартному форматі. Тролейбусу теж 60 років, тому є певні паралелі між музичним колективом і цим транспортом», – розповіла в коментарі «Шпальті» Ольга Пуганова. Пан Ярко – це людина, яка не просто скаже, коли ВІА створили й коли він розпався, мовить далі співавторка проєкту «“Смерічка” – музика поколінь», а введе в історію. Зокрема він розповів про те, що Назарій Яремчук знав про тодішню фінансову скруту чернівецької газети «Час» і після одного з концертів усі кошти за продані квитки передав як допомогу виданню. Співак зізнався про це через рік. Також Яремчук був палким прихильником футболу. «Сьогодні він трішки відхилив завісу того, над чим ми працюємо. Зараз активно намагаємося знайти запис гімну, який Павло Дворський і Назарій Яремчук створили для ФК “Буковина” – “Буковино, вперед!”. Можливо, цей запис є в архівах “Суспільного”. Можливо, Павло Ананійович згадає кілька акордів. Дуже б хотілося відшукати гімн», – говорить Ольга Пуганова. Виконавець, музикант, молодший син Павла Дворського В’ячеслав Дворський каже, що з’явилася ідея популяризувати та розповідати про ВІА «Смерічка», бо в сім’ї митця збереглося доволі багато архівних матеріалів, які, на думку В’ячеслава, не мають права бути неозвучені. «Ми почали активно вести соцмережі, десь трішки давати ці матеріали для людей, розказувати історію, як-то кажуть, з перших вуст. Людям цікавий такий формат екскурсії, бо вони бачать місто, де творилося життя “Смерічки”, а також мають змогу подивитися архівні світлини, піджак Назарія Яремчука, в якому він знімався у виднограї “Стожари” тощо», – розповів В’ячеслав Дворський. До речі, 50 років тому, 1976-го, Павло Дворський став солістом цього колективу. В’ячеслав говорить, що батько щасливий, що ця музика живе, тому що багато років в українців був комплекс меншовартости, коли культова українська музика була в тіні російської «культури». «Не було визнання артистів, музикантів. Це місія не лише мене як сина, а й усіх українців – відродити те, що довгий період намагалися применшити. Бачу, що молоді це стає цікаво, загалом людям. Вони почали вивчати нашу культуру. Зрозуміли, що це було класно, що це просто штучно обмежували й цензурували», – резюмує В’ячеслав Дворський. У планах Пана Ярка не зупинятися на одній екскурсії – він хотів би згодом провести таку ж. «ВІА “Смерічка” – це про творчих людей, які й сьогодні своїм прикладом надихають любити українську культуру. Це більше, ніж ансамбль, більше, ніж виконання пісень – це справжній унікальний феномен XX століття», – вважає екскурсовод. Вам буде цікаво: «Спочатку глядач зорово сприймає артиста, а вже потім слухає пісню»: спогади про буковинську модельєрку Аллу Дутковську. «Зустріч у дорозі». Історія створення маловідомої пісні Володимира Івасюка. Фото Катерини Ковальової

Від Будинку культури у Вижниці до гімну ФК «Буковина»: у Чернівцях провели екскурсію тролейбусом про ВІА «Смерічка»

«Візит старої дами» у стилі Тарантіно та вистава про Сержа Лифаря: у Чернівцях виступить театр «Віримо!»

На вулиці Миколайчука частково обмежать рух через будівництво газопроводу