Політика гендерної чутливості 

Колектив дотримується принципів верховенства права, поваги до людської гідності та недискримінації за будь-якою ознакою, в тому числі – за ознакою статі, гендерною чи сексуальною орієнтацією. 

У внутрішньоредакційній поведінці ми не толеруємо:

– ставлення до колег як до обслуговуючого персоналу;

– сексуальні домагання;

– психологічний тиск, вербальна зневага, приниження за ознакою статі/гендерною ознакою;

– сексистські жарти й анекдоти;

– перешкоджання в роботі, стигматизація за ознакою статі;

– підбурювання до ворожнечі, насилля.

Журналістки та журналісти:

– дотримуються гендерного балансу при підготовці матеріалів: рівною мірою пишуть/розповідають про чоловіків і жінок, звертаються за коментарем/експертною думкою як до чоловіків, так і до жінок із різних тематик;

– не використовують і не поширюють стереотипних образів фемінності та маскулінності щодо жінок і чоловіків та дискримінаційного, сексистського контенту (як текстового, так і візуального); двозначні висловлювання, непристойні натяки на поведінкові «особливості» є неприпустимими;

– не продукують контенту (як текстового, так і візуального), який сприяє сексуалізації та об’єктивації жінок;

– сприяють видимості жінок у всіх сферах, які стереотипно вважаються чоловічими, а також видимості чоловіків у сферах, які стереотипно вважаються жіночими (розваги, мода, освіта, піклування про дітей та сім’ю тощо);

– при висвітленні професійних здобутків (успіхів) жінок не акцентують уваги на їхній зовнішності, не запитують, чи є в них час на сім’ю, господарство тощо;

– уникають засудження, оціночних суджень щодо життєвого вибору жінок і чоловіків;

– уникають віктимізації (переведення відповідальності і вини за скоєне насильство на постраждалу особу, наприклад, щодо тих, хто постраждали від торгівлі людьми, домашнього чи сексуального насильства, опинилися у сфері проституції та інше), а також не створюють на цих темах сенсацій;

– не акцентують увагу на расовій приналежності, громадянстві, соціальному статусі жінок і чоловіків;

– в опитуваннях завжди дотримуються гендерного балансу (стежать, аби чоловіки та жінки різного соціального статусу і віку були представлені однаковою мірою);

– використовують фемінітиви на позначення професій, посад, видів діяльності, зайнятості жінок;

– систематично висвітлюють питання гендерної дискримінації в побуті/сім’ї, діловій сфері, бізнесі, при здобутті професії, працевлаштуванні та оплаті праці, побудові кар’єри, участі у воєнних діях, участі в громадсько-політичному житті тощо.

– не вдаються до «мови ворожнечі», в їхніх матеріалах немає:

1) закликів до насильства й дискримінації;

2) завуальованих закликів до насильства й дискримінації;

3) створення негативного образу ЛГБТІК+;

4) виправдання історичних випадків насильства й дискримінації;

5) твердження про неповноцінність ЛГБТІК+ як групи, немає патологізації (твердження, що гомосексуальність – це хвороба);

6) звинувачень у негативному впливі ЛГБТІК+ як групи на суспільство.

Редакція:

– вітає і сприяє підвищенню рівня компетентності своїх працівників/працівниць із гендерної тематики;

– вагітним, батькам (жінкам і чоловікам), у яких є малі діти, забезпечує гнучкий графік роботи; 

– забезпечує всім працівникам і працівницям рівні умови для навчання та кар’єрного зростання;

– не ділить теми майбутніх матеріалів (а отже – і завдання) на «жіночі» та «чоловічі», тим самим не підтримує стереотипи і дає можливість всебічного розвитку та реалізації своїх співробітників і співробітниць;

– забезпечує необхідні умови для комфортної роботи та рівну оплату праці для жінок і чоловіків.