0
До Чернівців із презентацією нової редакції ЦКУ завітав Голова Верховної ради України Руслан Стефанчук.
Від цифрової спадщини та права не отримувати робочі повідомлення у неробочий час до репродуктивних прав і захисту біоматеріалів – у новій редакції Цивільного кодексу України пропонують врегулювати відносини, яких не було або майже не існувало на момент ухвалення діючого документа.
У Чернівцях голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук презентував проєкт нової редакції Цивільного кодексу (далі – ЦКУ) в межах всеукраїнського туру «Парламентський діалог».
За його словами, роботу над новим кодексом розпочали ще у 2019 році. До його підготовки долучилися українські професори, які працювали над положеннями документа та відповідними правовими практиками.
Після проєкт винесли на обговорення на сайті Верховної Ради, а згодом ухвалили у першому читанні.
«Немає іншого законодавчого акта, який настільки тісно пов’язаний з людиною, як ЦКУ. І крім цього, це є прикладом для інших законодавчих актів, які так само повинні обговорюватися та бути в дискусії», – сказав він.
У новій редакції ЦКУ пропонують дев’ять книг замість шести у чинній редакції 2003 року.
Навіщо Україні новий Цивільний кодекс
Руслан Стефанчук зазначив, що одне з головних завдань обговорення нового кодексу – визначити, за якими правилами Україна житиме після завершення війни.
«Це важлива філософська основа, яка я хотів би, щоб стала предметом нашого міжпарламентського діалогу. Тому що завтра, після цієї війни, настане неодмінно. А які правила, за якими ми житимемо?» – сказав він.
Парламентар зауважив, що нинішнє цивільне законодавство формувалося в умовах мирного часу. Водночас життя українців суттєво змінилося від 1996 року, коли писали кодекс, та від 2003 року, коли його ухвалювали.
«Сьогодні величезний клас України, як і всього світу, перейшов в цифру. І фактично створюється окрема цифрова особистість, яка не має належного правового захисту. Також люди проводять багато часу в соціальних мережах, не маючи закріплених прав» – пояснив він.
Як приклад Стефанчук навів діючу норму, яка гарантує право на таємницю телеграфних повідомлень. Водночас законодавство не містить регулювання прав, пов’язаних із участю людини у цифровому світі через месенджери та інші гаджети.
Окремо під час роботи над кодексом враховують судову практику та європейську інтеграцію України.
Загалом, робота над документом тривала майже шість років, а близько року проєкт перебуває на громадському обговоренні.
«Наша задача – зробити так, щоб цей кодекс був супермаркетом правових можливостей. Коли будь-хто відкрив ЦКУ і зрозумів, який варіант задоволення інтересів може обрати. Але будь-який варіант повинен гарантувати досягнення результату. В цьому і є задача для нас як законотворців», – пояснив нардеп.
За його словами, фундаментальні принципи нового Цивільного кодексу залишаються незмінними. Зокрема, людина залишається найвищою соціальною цінністю, що відповідає принципу антропоцентризму.
Російська мова українськими словами
Першою проблемою під час роботи над новою редакцією стала мова документа.
«Все законодавство в Україні написано російською мовою, але українськими словами. Та будьмо чесними, воно захаращено не тільки русизмами, але й англіцизмами. І для мене однаково гидко в законодавстві звучить як “вищестоящий”, “нижчестоящий”, так само “консьорни з приводу адженди”. Наша задача була абсолютно чітко разом з мовознавцями проаналізувати весь масив ЦКУ і вичистити все, що можемо», – розповів Стефанчук.
За словами парламентаря, під час роботи довелося зіткнутися з тим, що понад 70 років українська правнича мова фактично не розвивалася. Через це для багатьох понять не було питомо українських відповідників. Частину термінів розробники шукали в минулому, частину – створювали заново, щоб замінити словоформи, не притаманні українській мові.
Окремо під час роботи над мовою Цивільного кодексу шукали українську заміну латинського терміна Boni mores, який у діючому кодексі передають як «моральні засади суспільства».
Стефанчук зазначив, що це формулювання походить ще з Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, де йшлося про «моральні засади будівника комунізму». У 2003 році його замінили на «моральні засади суспільства».
Разом із мовознавцями та юристами розробники шукали відповідний український термін. Як один із варіантів запропонували слово «доброзвичайність», утворене за аналогією з поняттями «доброчесність», «добросовісність» і «добросусідство».
Водночас остаточного рішення щодо того, чи залишать у кодексі «моральні засади суспільства», замінять їх на «доброзвичайність» або використають латинський термін Boni mores, ще не ухвалили.
За словами Стефанчука, частина мовних змін сприймалася позитивно, однак деякі пропозиції викликали критику.
Також планують підготувати окремий закон «Про українізацію текстів українського законодавства». У ньому хочуть визначити терміни, які мають бути замінені, та правила їхнього застосування, зокрема щодо Конституції. Чиновник пояснює, змінити термінологію Конституції таким законом не можна, однак відповідні правила можна буде врегулювати законодавчо.
Загалом, у новому ЦКУ пропонують дев’ять книг. Це класична структура приватного права.
«Коханий, знову на зв’язку»: загальна частина
У першій книзі розробники змінили підхід до визначення приватноправових відносин.
За словами Стефанчука, нині у статті першій ЦКУ визначається, які відносини є правовими та приватноправовими. У новій редакції відмовилися від поділу на особисті, майнові, корпоративні та організаційні відносини. Натомість запропонували підхід, за яким усе, що не належить до публічної сфери та не врегульоване окремим законом, є приватним.
Також суттєво розширили перелік суб’єктів, на яких поширюється дія ЦКУ. Окремо визначили статуси професіонала та споживача, передбачивши посилений захист споживача як слабшої сторони.
Крім того, опрацювали з Міністерством оборони та Міністерством у справах ветеранів окремі статуси для військовослужбовців і ветеранів.
«Багато речей попрописували окремо, і аж до таких елементарних прав, яких ніколи в Україні не існувало. Наприклад, в особистих і майнових правах фундуємо право родини загиблого військовослужбовця забронювати номер телефону для того, щоб він не перепродався і через шість місяців не приходило повідомлення: “Коханий, знову на зв’язку”», – пояснює парламентар.
Також у новій редакції планують максимально уникати паперових договорів та правочинів.
Захист репутації та приватності: особисті права
Другу книгу, як пояснює Стефанчук, суттєво розширили. У ній, зокрема, пропонують закріпити правовий захист цифрової особистості та особистих прав людини у цифровому просторі.
«Ми дали відповідь на всі питання, пов’язані з цифровою особистістю. Всі особисті права, які є в особи, в цифрі відтепер захищаються… Також запропонували найширший в Європі каталог репродуктивних прав. Тут будуть переліки всіх можливостей для того, щоб генофонд української нації зберігся і будь-хто з громадян мав можливість реалізації свого права на відтворення себе в майбутньому», – розповів голова Верховної Ради.
У новому кодексі також планують посилити захист репутації та приватності як важливих складових прав людини. За словами Стефанчука, ці права мають бути захищені на рівні європейських стандартів.
Окремо пропонують посилити захист персональних даних та передбачити право на інформаційний спокій. Йдеться, зокрема, про можливість не отримувати робочі повідомлення у месенджерах у неробочий час, вихідні чи під час відпустки без згоди людини.
Частини тіла як об’єкт речового права
Третя книга регламентує речове право. Так Руслан Стефанчук розповів:
«Ми вперше заводимо частини людського тіла як об’єкти речового права. В той час, коли в Україні багато людей потребують трансплантації, чи пересадок, ми повинні створити весь необхідний правовий механізм для того, щоб парні органи, ембріони, кров тощо, мали правовий режим переходу від однієї людини до іншої».
Також уперше у ЦКУ хочуть закріпити правовий режим космічних об’єктів. Крім того, парламентарі планують врегулювати низку інших питань, пов’язаних із сучасними технологіями та новими сферами діяльності.
Уперше пропонують запровадити норму проти незаконного заволодіння майном. Для цього вводять поняття «посідання» – фактичне утримання речі без права власності.
«Ми опосередковуємося поняттям володіння. Але в нас є володіння як факт і володіння як право. І тому в судовій практиці постійно є плутанина. І тепер ми говоримо: “Якщо це просто факт, це посідання. Якщо це право, це володіння”. І посідач не матиме прав проти власника», – додає нардеп.
Військовий делікт та Ші: інтелектуальна власність
Четверта книга регламентує надання правового захисту власним ідеям та результатам штучного інтелекту. Окремо захищатимуть військові розробки.
Також хочуть закріпити право автора на справедливу винагороду. За словами Стефанчука, використання об’єкта інтелектуальної власності має передбачати відповідну оплату автору.
Тут також розширять питання деліктів – зобов’язань із відшкодування шкоди.
«Вперше заводимо страшний для України, але важливий військовий делікт. Це відшкодування шкоди, завданої збройною агресією. І вперше говоримо, що кожен громадянин України має право вимагати відшкодування цієї шкоди, а значить запустити компенсаційний механізм, який переважно носить міжнародний характер», – пояснив чиновник.
Розширення угод
П’ята книга передбачає розширення переліку видів угод та основних договірних прав, а також врахування сучасних ринкових і воєнних реалій.
Вона об’єднує та систематизує норми щодо зобов’язань – від проведення переговорів та укладення угод до їхнього виконання і правових наслідків у разі порушення.
«Найкращий інтерес дитини»
Шоста книга стосуватиметься сімейного права.
«Ми повертаємо сімейний кодекс в Цивільний кодекс. І зберігаємо 96–97% його основи, але в деяких місцях більш робимо акцент на фундаментальних принципах, а це найкращий інтерес дитини», – зазначив нардеп.
Також тут розширюють правила, які стосуються частки в бізнесі, сімейного житла та батьківської відповідальності.
Успадкування репарацій та акаунтів в соцмережах
У сьомій книзі розширюють перелік об’єктів, які можуть передаватися у спадок.
Зокрема, передбачають можливість успадкування цифрової спадщини – акаунтів, віртуальних активів та інших цифрових об’єктів. За словами парламентаря, це також має стати підставою для технологічних компаній.
Крім того, пропонують врегулювати питання передачі біоматеріалів у спадщину. Відповідні правила розробляли з урахуванням консультацій із репродуктологами, зокрема щодо передачі біоматеріалів та врахування інтересів загиблих захисників України.
Окремо розглядають питання успадкування репарацій.
Вести бізнес без кордонів
У новому ЦКУ також врахують питання міжнародного приватного права. Це, за словами Стефанчука, особливо важливо через мільйони українців, які нині перебувають за межами країни.
Парламентарі прагнуть забезпечити для них можливості мати сім’ю, працювати та вести бізнес без кордонів, а також максимально інтегрувати українське законодавство та стандарти до міжнародних правил.
«Це про відкритість Цивільних прав»
Дев’ята книга стосуватиметься відкритості інформації про цивільні права та реєстрів.
«Дехто каже, для чого ви публічні норми заводите в Цивільне право? Це не про публічні норми. Це про відкритість Цивільних прав. І врешті-решт у нас повинні з’явитися основи реєстру, куди я, як власник того чи іншого Цивільного права, можу звернутися і пересвідчитися, що те право, яке купую, чи те, яке продаю, має відповідний правовий режим захищеності. Це книга про те, що треба навести лад в реєстрах», – пояснив Стефанчук.
Соцмережі та межі доступу до гаджетів
Окремо під час презентації говорили про регулювання соціальних мереж та штучного інтелекту.
Руслан Стефанчук наголосив, що ці сфери мають бути врегульовані. Водночас, за його словами, ні штучний інтелект, ні соціальні мережі сьогодні не мають однозначного визначення у всіх країнах Європейського Союзу.
«Ми маємо дві моделі. Одна – це американсько-китайська: робіть, що хочете. Інша – це європейська AI Act, який прийнятий Європейським парламентом», – зазначив він.
За його словами, не всі соціальні питання можна врегулювати безпосередньо в ЦКУ. Тому в документі передбачили можливість законодавчого обмеження права на доступ до гаджетів для окремих категорій людей, зокрема малолітніх та військовослужбовців. Водночас конкретні обмеження мають визначатися окремими законодавчими актами.
Що змінять після обговорень
Після зустрічі у Чернівцях, за словами Стефанчука, під час подальшої роботи над новим ЦКУ врахують питання, які порушували учасники обговорення. Зокрема, йдеться про штучний інтелект, окремі медичні права, розширення комплексу прав людини та право власності.
Нардеп додав, що суспільне обговорення вже вплинуло на зміст проєкту. Ще до першого читання розробники вилучили з нього низку положень.
Зокрема, після критики відмовилися від норми, яка передбачала можливість укладення шлюбу з 14 років. Парламентарі пояснювали її необхідністю захистити інтереси дітей, які народжуються у неповнолітніх батьків. Водночас під час обговорення звернули увагу на ризик використання такого шлюбу як прикриття для домашнього насильства. З огляду на це норму вирішили вилучити.
Також змінили положення щодо допоміжних репродуктивних технологій. Спочатку їх пропонували застосовувати лише за медичними показаннями. Після консультацій із репродуктологами до проєкту вирішили додати можливість їх застосування за медичними показаннями або іншими підставами, визначеними законодавством.
«Є відкладене батьківство. Чоловік гине, а жінка хоче екстракорпоральне запліднення, але не може, бо в неї немає показань. Вона фізіологічно здорова, але хоче продовжити рід», – пояснив він.
Фото Тараса Піца
