0
Уже 2 жовтня відбудеться прем’єра «Історії, вартої цілого яблуневого саду».
У Чернівецькому драмтеатрі 2 жовтня відбудеться прем’єра вистави-променаду «Історія, варта цілого яблуневого саду» за мотивами однойменного роману Максима Дупешка. Під час вистави глядачі разом з акторами переміщатимуться різними локаціями, а фінальною точкою стане сцена-панорама.
Постановка розповідатиме про кохання, війну, втрати та Чернівці. В основу вистави ліг роман, у якому через історію героїв показані різні періоди життя міста – від 1930-х років до сучасності.
«Це важка робота»
Роман Максима Дупешка незабаром відзначатиме десять років. Книгу вже переклали в Чехії та Румунії, а нині її перекладають у Німеччині. Крім того, історію тричі перевидавали, а тепер вона дійшла до сцени Чернівецького театру.
Сам автор виставу ще не бачив, однак зізнається, що цікаво поглянути, як роман втілили на сцені. Спочатку Максим Дупешко вважав, що ця історія більше підходить для кіно, адже сам мислить більш кінематографічно.
Максим Дупешко
«Уявляю, наскільки це важка робота. По-перше, там багато часових періодів. По-друге, багато локацій: міські та позаміські. Надзвичайно багато героїв. Я знав: якщо хтось візьметься за це, то буде довго ламати голову. Дмитро (режисер, – ред) наважився», – каже автор твору.
Про початок співпраці з театром письменник розповідає, що спершу дізнався про постановку з чуток. Ще тоді подумав, що це чудова ідея. Згодом з ним зв’язалася адміністрація театру.
«Ми зустрічалися тільки раз. Є письменники, які дбають, щоб усе було детально. Я вважаю, якщо письменник написав книгу, він її відпустив – це як дитина. Вона далі повинна жити своїм життям», – каже Дупешко.
Різні версії для різної погоди
Втілити роман на сцені запропонував режисер-постановник Дмитро Леончик. За його словами, команда театру вирішила підготувати цю історію до Дня міста.
Центральна лінія роману проходить через усі перипетії Чернівців з часів румунської та радянської окупацій до сучасності. Саме тому, за словами режисера, постановка має формат вистави-променаду. Під час неї глядачі не сидітимуть увесь час у залі, а разом з акторами рухатимуться між локаціями.
Дмитро Леончик
«Це все-таки урбаністична вистава. Якщо “Буна” (вистава Леончика, реалізована на малій сцені) – це інша історія, яка стосується селища, то це саме міська. Вона про Чернівці, їх красу й історію, ну і про страшні моменти, які вони пережили. Тут також є історія першого кохання, вона для мене – основне світло вистави», – каже Леончик.
Під час вистави глядачі разом з акторами рухатимуться до найголовнішої локації – сцени-панорами, так само, як у романі головні герої підіймалися на гору Цецино.
За словами режисера, у постановці допомогла і сама будівля театру, адже для вистави не потрібно витрачатися на окремі декорації чи оформлення – простір театру став частиною постановки.
Ще однією особливістю вистави стала її адаптація до різних погодних умов. Для сонячної та дощової погоди передбачили окремі варіанти постановки.
«Якщо ви прийдете на дощову погоду, обов’язково купіть квиточок ще на наступний показ. Адже, коли сонячна погода, частина локацій та нашого променаду буде на дворі біля театру», – додає Дмитро.
Вистава розрахована приблизно на 40 глядачів.
Усі персонажі – містяни
У виставі народна артистка України Лариса Попенко виконує роль Марії – мами, яка пише щоденник. За сюжетом, вона втрачає пам’ять, тому лікар радить їй записувати події, щоб не забути їх.
«Я сама чернівчанка, й історія моїх батьків теж варта цілого яблуневого саду. Вони зустрілися тут після війни. Це зовсім інший період… Ви знаєте, я спочатку прочитала роман, потім інсценізацію, і зрозуміла – нічого історія не вчить. Події, які відбуваються в нашій країні зараз перегукуються із тими, які починалися в 1939 році в Польщі. Таке відчуття, що ми знову йдемо по колу. Та все ж ця вистава сповнена світла та добра», – каже акторка.
Лариса Попенко
Основну центральну роль Павела Бачинського виконує Дмитро Муранцев.
За його словами, саме під час роботи над виставою поступово сформувався її формат.
«Для себе визначив, що це як сторітелінг, але від імені героя. Через те, що вистава історична, матеріал історичний, і ми живемо в історичні часи, так складається, що для образу було цікаво відрефлексувати власний досвід. Бо в кожного з нас є історія, варта цілого яблуневого саду. Тобто там буде багато, власне, моєї органіки», – розповідає Дмитро.
Дмитро Муранцев
Дмитро – колишній актор Маріупольського театру. У складі Чернівецького театру актор майже два роки.
Ролі у виставі в анонсі театру не розписані. Усі персонажі – містяни.
У театрі зазначають, що вистава не має традиційного поділу на сцену та залу. Лише окремі сцени матимуть сидячі місця. Також в певних сценах у художніх цілях використовуватимуть російську мову.
Режисер Дмитро Леончик підсумовує, що хотів би, аби після вистави глядачі не поспішали розходитися, а продовжували спілкуватися та розповідати власні історії про Чернівці.
Фото Тараса Піца
