0
До збірки увійшли оповідання, п’єса, незавершена фантастична повість та листи з фронту, які Максим писав дружині під час служби.
У Чернівцях відбулася презентація збірки художніх текстів загиблого військовослужбовця, фотографа та відеооператора Максима Шварцмана «Не про війну». Захід присвятили третій річниці загибелі захисника. До книги увійшли оповідання, п’єса, незавершена фантастична повість «Хранителі неперервності» та листи з фронту, які впорядкувала дружина Марина Шварцман.
Видання вийшло у видавничому домі «Букрек» і незабаром з’явиться у книгарнях міста та буде доступне для онлайн-замовлення.
У Чернівцях Максима Шварцмана знали як оператора й фотографа, однак мало хто знав, що він писав прозу. Війна не дала йому можливості реалізуватися як письменникові, тому до книги увійшли тексти, створені під час служби у війську: оповідання, п’єса та незавершена фантастична повість «Хранителі неперервності», у якій автор із тонким гумором і філософськими роздумами описує місто, яке полюбив і в якому був щасливим.
Назва збірки виникла не випадково. Дружина Максима пригадує, що перший текст чоловік надіслав їй, коли перебував із підрозділом під Бахмутом зі словами: «Це таке оповідання, ти подивись, що ти думаєш про нього». Тоді він одразу зазначив, що цей твір — не про війну.
«Я подивилася і сказала, що він чудовий автор і було б класно, якби ми могли писати разом. Та й кажу, ти кращий письменник, ніж я, в тебе гучніші думки, більше гумору і більше філософії. На що він сказав: «Ні, обоє ми гарні письменники. Просто ти робиш для своїх читачів, а я — для своїх», — розповідає Марина
Після загибелі чоловіка Марина довго не могла повернутися до його рукописів. Зізнається, ніколи не думала, що буде видання цієї книжки таким чином. Лише через рік після його смерті наважилася прочитати незавершену повість «Хранителі неперервності». Саме тоді вирішила зібрати всі тексти та видати книгу.
На фото Марина Шварцман
«З часом воно може десь загубитися, зникнути. І я боялася, що це буде втрачено», — пояснює вона.
Окрім художніх творів, до збірки увійшли листи Максима до дружини, написані з передової. За словами Марини, саме вони найкраще розкривають особистість автора.
«Я хотіла, щоб їх прочитали та почули, бо вони характеризують Максима як людину. Його гідність, те, яким він був. Це просто лист, який він писав своїй дружині, а читач може сам скласти думку про автора. Проте сьогодні уже ставлю собі питання, чи правильно зробила, бо чим далі, тим менше хочеться ділитися — це мій хрест», — розповідає Марина.
Вона додає, що ці листи мають ще одну важливу місію — нагадати, ким є люди, які сьогодні боронять Україну.
Повість «Хранителі неперервності» залишилася незавершеною. Марина розповідає, що були різні ідеї щодо її завершення, однак зрештою вона вирішила не дописувати текст замість чоловіка. Після останнього розділу у книзі залишили символічні білі сторінки, щоб кожен читач зміг уявити власне завершення історії.
На запитання, що вона хотіла б, аби відчув читач після прочитання книги, Марина відповідає коротко: «Світло».
Саме це слово, каже вона, найбільше асоціюється з Максимом. На його пам’ятнику викарбувано: «Він став світлом». Таким він був і в житті, і саме таким, за словами дружини, приходив у снах до їхніх знайомих.
Частину ілюстрацій до книги створила художниця Мар’яна Хитик. Вона розповідає, що працювала, надихаючись насамперед самим текстом.
«Максим насправді дуже гарно описав місто. І я спеціально ходила тими вуличками та скверами, шукала той самий кут огляду. Прагнула максимально передати його погляд із тим гумором і цікавими ідеями. Сподіваюся, мені це вдалося», — зазначає вона.
На фото Мар’яна Хитик
Цікаво й те, що у книзі крім особистих фото, зібрані й малюнки, створені Максимом.
Побратим Максима під час презентації зазначив, що найголовніше, що залишилося після Максима, — це світло, яке він ніс людям.
«Він був інтелігентною людиною і ніс це світло навіть у важких обставинах. Таким я його запам’ятав: працьовитим, із яскравим почуттям гумору, рішучим. І попри те, що в нього була творча натура, він завжди залишався сміливим. Ми знали, що він зорієнтується в будь-якій ситуації. Максим по-особливому залишив слід у серці», — пригадує чоловік.
На фото побратим Максима
Нагадаємо, торік у Чернівцях презентували фільм «Будучність України», створений на основі сценарію, який написав Максим Шварцман.
Довідка
Колишній фотокореспондент і відеооператор Максим Шварцман, був добровольцем. До війська пішов у перший день повномасштабного вторгнення. Служив стрільцем у 92-му батальйоні 107-ї окремої бригади сил Територіальної оборони ЗСУ.
Життя 35-річного захисника із позивним Марвел обірвалося 15 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Підрозділ Максима зайняв ворожі позиції, але потрапив під артилерійський обстріл противника. У нього залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей
Фото Тараса Піца
