0
Собаки викликають у людей зростання окситоцину – гормону, який дає знеболення.
У воєнний період люди особливо потребують підтримки ментального здоров’я. Одним із методів цього є каністерапія – вид реабілітації з допомогою собак.
Психолог, викладач катедри психології та філософії Буковинського державного медичного університету Матвій Дарійчук розповів, що таке посттравматичний стресовий розлад і чи правда, якщо у людини два дні поганий настрій – це вже депресія.
Керівниця Чернівецького центру каністерапії Антоніна Гошовська поділилася, як собаки впливають на психіку людини, реальними випадками такої взаємодії та чи відрізняється каністерапія від інших видів реабілітації.
Матвій Дарійчук
Посттравматичний стресовий розлад – це психічний розлад, який може виникнути після переживання або спостереження травматичної події, наприклад, війни. Він проявляється у вигляді нав’язливих спогадів.
ПТСР є у Міжнародному класифікаторі хвороб. Крім цього, існує КПТСР – комплексний ПТСР – це всі симптоми посттравматичного стресового розладу + додаткові.
«При всіх війнах є певний сталий відсоток ПТСР серед населення. Після завершення війни не буде такого, що 80-100% українців матимуть ПТСР. Це залежить від індивідуальних особливостей психіки. Тому що людина – це біопсихосоціальний результат», – каже психолог.
Біологічний компонент – це спадкові хвороби, сімейний анамнез (історія хвороб), якісь вроджені риси, соціум. Тобто це те, де людина зростала, первинна та вторинна соціалізації. Також відіграють роль психологічні випробування, які були у тієї чи іншої людини.
«Для когось застрягнути в ліфті: “Вау, клас, оце пригода – ніколи не був у ліфті довше двох хвилин”. А для когось – це травма, й людина більше ніколи в житті не скористається ліфтом, бо пережила таке один раз і боїться повторення цієї ситуації», – веде далі Матвій Дарійчук.
Психіка переживає різні події так, як вона переживає. ПТСР – розлад, який за своєчасної допомоги можна ввести в ремісію.
«Посттравматичний стресовий розлад має такі симптоми, які часто перегукуються з іншими діагнозами. До прикладу, є ГРС – гостра реакція на стрес. Там симптоми синонімічні з ПТСР. Проте гостра реакція на стрес – це перші чотири тижні. Якщо довше – це вже ПТСР. Тому тут дуже важлива діагностика, щоб розуміти, з чим конкретно маємо справу», – розповів викладач катедри психології та філософії БДМУ.
Світлину надав Матвій Дарійчук
«Зранку мені сумно, а ввечері весело – у мене біполярність» (ні)
Коли людина регулярно переживає психоемоційні потрясіння, то ПТСР може давати про себе знати. Якщо при цьому нічого не робити, то симптоми нікуди не дінуться.
«У мене є така візія, що психоедукація (донесення до людей необхідної інформації про психічне здоров’я – ред.), психоосвіта наразі дуже поширюються на різних рівнях. Коли зустрічаю людей, які не відвідували психолога чи психотерапевта і не мають у своєму оточенні фахівців, вони говорять так: “Зранку мені сумно, а ввечері весело – у мене біполярність”. Ні. Має бути тривалість, інтенсивність, можливо, якісь синдроми присутні. Не можна займатися самодіагностикою», – зазначає Матвій Дарійчук.
На думку психолога, деякі люди у соцмережах люблять чіпати додаткові ярлики, щоб показати свою інакшість. Це стосується і біполярности, і ПТСР, і депресії.
«Депресія – це два тижні пригніченого настрою, ангедонія, коли нас перестають цікавити речі, які задовольняли раніше. Цей час є маркером, за яким фахівці з психічного здоров’я визначають: є депресія чи немає. Звісно, також проводять додаткові психодіагностичні методики», – каже психолог.
У кожної людини є свої ресурси, веде далі Матвій Дарійчук. Для когось це сісти й подивитися улюблений серіал. Для когось – поговорити з близькими. Для інших – прийти додому й пообіймати свого улюбленця.
«Чи може це бути помічним? Безумовно. Однак тут є відмінність між наявністю вдома собаки та каністерапією», – розповів викладач катедри психології та філософії БДМУ.
Антоніна Гошовська
Чернівецький центр каністерапії заснували на базі громадської організації «Школа каністерапії». Його підтримує благодійний фонд «Royal Canin Foundation».
Школу створили ще 2016-го, а центр відкрили у лютому цього року. Тут є п’ять собак. Це – Аліса та Буся.
«Ми надаємо психологічну та реабілітаційну допомогу із залученням собак для усіх людей, які відчувають на собі негативні наслідки війни. Це можуть бути і місцеві мешканці, які тривожаться через різні обставини, і військовослужбовці, і люди, які вимушено покинули свої домівки через російське повномасштабне вторгнення», – каже Антоніна Гошовська.
За час роботи Центру каністерапії у Чернівцях його відвідали майже 1000 людей. Тут проводять групові та індивідуальні заняття для дітей і дорослих.
Один раз на місяць працівники Центру відвідують військовиків, які перебувають на лікуванні у психіатричній лікарні. Там їм виділяють залу, й охочі можуть через взаємодію із собаками трішки розповісти про свій досвід. Адже пес часто є проєкцією. Коли ми говоримо про собак, то говоримо про себе. Крім цього, працівники Центру каністерапії надають техніки для самодопомоги.
«Завдання у тому, щоб змінити їхній фокус уваги на позитив. Присутність собак викликає зміни на гормональному рівні. Деколи не треба нічого говорити – все починає відбуватися усередині, коли просто гладиш собаку», – розповідає керівниця Чернівецького центру каністерапії.
Антоніна Гошовська
Також тут є baby-fitness (фітнес для малюків). До Центру приходять мами з дітьми. Всі маніпуляції, які тут проводять, є лише за призначенням лікаря.
«Собаки викликають у людей зростання окситоцину – гормону, який дає знеболення. Можна сказати, що коли ми про кого-небудь піклуємося, то нас справді менше болить», – веде далі Антоніна Гошовська.
Обличчя чутливіше за плечі
До однієї із психологинь Центру каністерапії звернувся військовослужбовець, який проходив реабілітацію у психіатричній лікарні. У нього був логопедичний невроз, або заїкання.
«У фахівчині був свій собака. Тож військовик почав займатися з ним. Після того, як він дав тварині команду – припинив заїкатися. Згодом ми цей ефект почали використовувати з іншими клієнтами, які мають проблеми з мовленням», – розповіла керівниця Чернівецького центру каністерапії.
Ще одним випадком позитивного впливу собаки на ментальне здоров’я людини Антоніна Гошовська назвала переказ історії військовослужбовця:
«Тоді він проходив реабілітацію. Коли перебував на війні, його почало “накривати”. Була панічна атака, думки про те, що ось-ось помре, щось погане станеться. Військовик почав з усіма прощатися. У роті, де він служив, був собака. Тварина підійшла до нього. Боєць опустився, обійняв песика, а той почав лизати йому обличчя. Військовослужбовець повністю відпустив негативні думки. Якщо людина у стані стресу, і ви торкаєтеся плеча, спини, руки – реакція буде однією. Якщо це обличчя, то іншою, бо воно залишається чутливим».
Кожна тварина викликає інші гормональні зміни
Собаки майже все показують людям через мову тіла. Нам варто повчитися у них, як знімати стрес, веде далі керівниця Чернівецького центру каністерапії.
«Гавкання – це теж спосіб скинути стрес. А ще: позіхання, струшування, потягування, пиття води (це є ковтання, заземлення). Коли ми розтягуємо хребет, то розтягуємо діафрагму й можемо глибше вдихнути», – каже Антоніна Гошовська.
Керівниця Центру каністерапії також є психологинею. Вона працює з НЛП-техніками, яка для того щоб спрацювала, має зайняти немало часу.
«Для мене, наприклад, 50-хвилинна консультація – це ні про що, бо ми встигаємо познайомитися одне з одним і трохи почати щось розповідати. Коли є собака, то цей час скорочується до 20 хвилин. Та варто зазначити, що лікує не тварина, а людина. Собака є просто додатковим чинником», – резюмує Антоніна Гошовська.
Існує ще, зокрема, фелінотерапія – терапія з допомогою котів. Якщо для собак виставляють, на думку керівниці Чернівецького центру каністерапії, досить високі вимоги до стресостійкости, бажання комунікувати з людьми, то з котами інша ситуація.
«Є коти двох типів. Перший – котик може запам’ятати ланцюжок команд і одразу зробити якийсь тривалий трюк. Другий – котик не дуже щось уміє робити, але суперконтактний (сам ітиме до тебе, муркатиме). Загалом кожна тварина викликає інші гормональні зміни. Гладити коня і гладити собаку – і те, і те приємно, але відчуття відбуватимуться у різних частинах тіла», – ділиться Антоніна Гошовська.
У Центрі каністерапії у Чернівцях, що на вулиці Тараса Шевченка, 32, працюють за попереднім записом. Для цього можна написати їм у фейсбуку або відвідати сайт.
Алісу знайшли п’ятимісячним цуценям із переломами стегна у двох місцях – вона довго проходила реабілітацію. Аліса дуже вдячна за турботу, любов і порятунок не лише власникам, а й усім людям. Коли Буся приходить до військовиків, то вони намагаються вгадати позивний, яким його колись охрестили поліціянти (позивний Мочалка – лиш нікому не кажіть)
Фото Тараса Піца
