Під час урочистостей до свята, діти загиблих захисників вдарили у Дзвін Пам’яті біля стели Героїв на Центральній площі.
У Чернівцях, на Центральній площі, відзначили День Конституції України. Зокрема відбулася концертна програма від Чернівецької обласної філармонії та Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.
Також виступав військовий оркестр, артисти співали й танцювали, а молодь підготувала перформанс. Урочистості розпочалися з виконання Державного Гімну. Особливим моментом стало, коли діти загиблих захисників вдарили у Дзвін Пам’яті біля стели Героїв на Центральній площі.
Цікаві факти про День Конституції України
28 червня 1996 року, о 9:20 ранку, після виснажливої «конституційної ночі», Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. Цей історичний момент був кульмінацією шестирічного процесу, сповненого дискусій та компромісів. Цікаво, що День Конституції України – це єдине державне свято, яке закріплено в самому Основному Законі, а саме статтею 161.
«Батьком» нинішньої Конституції по праву вважається Михайло Сирота, який під час тієї «конституційної ночі» невтомно виголошував усі статті документа, відстоюючи його положення. Його роль у народженні сучасної української Конституції є неоціненною.
Процес формування нової Конституції розпочався задовго до її ухвалення – ще 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Цей документ став першим кроком на шляху до незалежності та нової правової системи.
За шість років підготовчої роботи пропонували понад 15 проєктів від різних партій, Конституційної комісії та науковців. Це свідчить про інтенсивність дебатів та різноманіття поглядів на майбутній устрій держави. Зрештою, саме зразок 1996 року отримав широке схвалення міжнародного співтовариства, яке визнало його однією з найдемократичніших у світі.
Створення Конституції не було легким, бо супроводжувалося численними конфліктами та гострими дискусіями, що відображали різні інтереси політичних сил. Комуністичні фракції, наприклад, відмовлялися ухвалювати українські державні символи – Тризуб та Прапор. Виникали суперечки щодо автономного статусу Криму. Проте, завдяки наполегливій роботі та здатності до компромісу, ці розбіжності врегулювали, а їхні рішення знайшли своє відображення в тексті Конституції.
Крім того, під час обговорень депутати довго не могли дійти згоди щодо таких ключових питань, як розподіл повноважень між гілками влади, приватна власність та статус російської мови. Ці дебати підкреслюють, наскільки важливими були ці аспекти для майбутнього України та скільки зусиль доклали для досягнення консенсусу.
Цікавий факт: напередодні історичного засідання парламенту, Президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996 року щодо ухвалення нової Конституції. Однак, після її прийняття парламентом, цей указ скасували, що підтвердило рішучість депутатів ухвалити Основний Закон без зволікань.
Сучасна Конституція 1996 року – не перший такий документ в історії України. Наша країна має багатий конституційний спадок, який свідчить про багатовікове прагнення українського народу до свободи та власної державності.
Конституція Пилипа Орлика (1710 рік): Цей документ, ухвалений 5 квітня 1710 року як договір між гетьманом Війська Запорозького, старшиною та козацтвом, вважається однією з найперших європейських конституцій у сучасному розумінні. Її унікальна цінність полягає в тому, що вона вперше в історії України (і, за деякими оцінками, Європи) передбачала поділ влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Це був революційний свого часу документ, що закладав основи демократичного устрою.
Конституція Української Народної Республіки (29 квітня 1918 року): у період Української революції 1917-1921 років, коли Україна знову заявила про свою незалежність, ухвалили цей Основний Закон, що визначав засади державного устрою УНР.
Мала Конституція Західноукраїнської Народної Республіки (1918 рік): того ж року, на західноукраїнських землях, які також прагнули до самовизначення, ухвалили власну тимчасову конституцію.
Тимчасова Конституція Карпатської України (15 березня 1939 року): цей документ був ухвалений у короткий період існування Карпатської України, підкреслюючи прагнення народу до самостійності навіть у найскладніші історичні часи.
З моменту свого ухвалення, Конституція України неодноразово змінювалася. Хоча процес внесення змін до Основного Закону є досить складним і вимагає широкої підтримки, він відбувався чи не щоразу з приходом нового президента. Це свідчить про динамічність політичного життя в Україні та прагнення адаптувати Основний Закон до нинішніх викликів та потреб.
Конституції України визнана однією з найдемократичніших у світі. Кожен рік, відзначаючи 28 червня, ми повинні пам’ятати про цей тернистий шлях, про зусилля та компроміси, які були необхідні для того, щоб наша країна отримала свій Основний Закон. Це не лише святкування, а й нагадування про відповідальність кожного громадянина за збереження та дотримання принципів, закріплених у Конституції, яка є надійним оплотом нашої державності та демократичних цінностей.
Автор: Мирон Гайдамак, студент 2 курсу кафедри Політології та Державного Управління ЧНУ імені Юрія Федьковича
Фото Максима Козменка