У межах проєкту проводять лекції, екскурсії та майстер-класи з реставрації історичних дверей.
Процес реставрації костелу Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях демонстрували 26 червня всім охочим. Про практики відновлення історичних будівель розповіли під час відкритої події, яка поєднала лекцію, екскурсію та практичну демонстрацію реставраційних процесів.
Захід організували в межах проєкту «Місто, що говорить: спадщина в деталях», який ініціювала Чернівецька організація Національної спілки архітекторів до Дня архітектури України.
Учасники ознайомилися з процесос реставрації костелу та мали можливість поставити запитання фахівцям. Подія стала частиною ширшої програми, в межах якої у Чернівцях проводиться реставрація історичних дверей на різних об’єктах.
Проєкт у костелі: реставрація триває, роботи фінансуються донорами
Керівниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Вікторія Діденко повідомила, що наразі у костелі тривають штукатурні роботи на шпилі. Раніше вже завершили монтаж мідного покриття.
«Ці роботи фінансуються за донорські та спонсорські кошти. Проєкт замовила релігійна громада. Розробляли його місцеві архітектори та реставратори. Управління охорони культурної спадщини здійснює постійний технічний нагляд за проведенням реставраційних робіт. Обстеження об’єкта відбуваються щонайменше двічі на тиждень», — розповіла Вікторія Діденко.
Проєкт реалізують у співпраці з польськими партнерами.
«Польські реставратори регулярно приїжджають разом із представниками Міністерства культури Польщі та Інституту Полоніка. Вони перевіряють хід робіт, надають рекомендації і ми спільно складаємо акти», — додала Діденко.
«Це пам’ятка, над якою приємно працювати»
Головний архітектор проєкту реставрації фасадів костелу Степан Харц наголосив, що цей об’єкт є однією з ключових сакральних споруд у Чернівцях. Він перебував у занедбаному стані впродовж багатьох років.
За словами архітектора, основне фінансування надходить від Польщі — як держави, так і релігійних організацій. Чернівецька громада теж брала участь, хоча в меншому обсязі.
«Реставрація костелу — це для мене велика честь. Не кожному архітектору вдається попрацювати над об’єктом такої історичної ваги. Зараз громада вже проводить у храмі літургії, навіть попри ремонт», — сказав Харц.
Студенти під час екскурсії цікавилися технічними аспектами реставрації та втраченими елементами будівлі.
«Питали про втрати, які елементи можна відновити, які ні. Наприклад, вівтар, який колись був дерев’яний, навряд чи буде відтворено. Є лише одне фото, але після обговорень із громадою вирішили цього не робити. Інші елементи — камінь, ліпнина — можна відновити», — пояснив Харц.
Відновлення триватиме ще декілька років — усе залежить від обсягів фінансування.
Майстер-клас для студентів: на прикладі дверей
У межах проєкту «Місто, що говорить» відбуваються практичні майстер-класи з реставрації історичних дверей. Участь у них беруть студенти архітектурного факультету та коледжу. Один із таких майстер-класів також став частиною події 26 червня.
«На прикладі дверей, які ми зараз реставруємо, студенти знайомляться з усім процесом — від очищення металевих та дерев’яних елементів до фінішного фарбування. Сьогодні ми вже обрали кілька кольорів, зробимо викраски й визначимось з остаточним варіантом», — зазначив Ярослав Бойко, голова Чернівецької організації Національної спілки архітекторів.
«Маємо доносити до людей важливість спадщини»
Голова Чернівецької організації Національної спілки архітекторів Ярослав Бойко пояснив, що проєкт поєднує кілька форматів — освітній, практичний і популяризаційний.
«Ми — архітектори — зобов’язані доносити до суспільства, що таке культурна спадщина і як її правильно зберігати. Проєкт дає змогу показати студентам і мешканцям міста, які об’єкти є цінними, як ведеться реставрація, і що важливо враховувати при будь-якому будівництві біля пам’яток», — сказав Бойко.
Проєкт «Місто, що говорить: спадщина в деталях» триватиме до жовтня 2025 року. Головна публічна презентація запланована на 1 липня — у День архітектури України. У галереї Штейнберга презентують процес реставрації, результати робіт студентів і експозицію історичних фотографій.
ФОТО Євгена Пасайлюка