0
На лекції розповіли про формування підрозділу, як обороняли Маріуполь та чому полон не став кінцем війни для бійців.
У Чернівцях 5 травня відбулася лекція «Історія Азову». Її провели у сцені-майстерні Чернівецького обласного академічного театру імені Ольги Кобилянської. Захід організували представники тилового підрозділу 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» до 11-ї річниці створення підрозділу.
Лектором став Ігор Казантій — Друг «Айті».
За його словами, цикл лекцій про історію підрозділу створений для цивільних, студентів і школярів.
Військові самі готують матеріал — у ньому багато фактів, яких ще немає у відкритому доступі або які не входять у навчальні програми.
«Це розповідає не просто вчитель з історії. Це боєць, який був в окопі і має моральне право говорити про ці події», — каже Айті.
Як створювався Азов
Підрозділ сформували 5 травня 2014 року в Бердянську. Його основою стали 63 добровольці — члени «Патріоту України», «Правого Сектору», футбольні ультрас та активісти «Автомайдану».
Спочатку називалися Азов’я — за аналогією до Приазов’я. Згодом скоротили до Азов. У березні–травні 2014 бійці здебільшого мали лише деревʼяні палиці, арматуру й травматичну зброю. Через це себе називали «Арматурні війська України».
У 2023 році Азов став 12-ю бригадою спеціального призначення, а в квітні 2025 — Першим армійським корпусом Національної гвардії України.
Оборона Маріуполя
Окрему частину лекції присвятили обороні «Азовсталі» у 2022 році. Підрозділ мав завдання протриматися два тижні, аби ворог не прорвав оборону і не пішов далі на Запоріжжя, Миколаїв і Дніпро.
«Азовці використовували метод “бий-біжи”: невеликі групи били по ворожих колонах і відходили».
За даними підрозділу, з 24 лютого по 15 квітня 2022 року Азов знищив у Маріуполі близько 2500 російських військових, понад 60 танків і пошкодив ще 30.
Паралельно цьому у Запоріжжі формувал и нове угруповання. До нього долучилися поранені з «Азовсталі» та ветерани з 2014 року. З нього згодом створили нову бригаду, яка стала частиною корпусу.
«В якийсь момент угруповання в Запоріжжі було більше за те, що залишилося на Азовсталі», — розповідає Друг «Айті».
Полон і повернення
Після виходу з Азовсталі багато бійців потрапили в полон. Серед них — і ті, хто згодом пережив вибух у колонії в Оленівці, де загинули десятки військових. За словами очевидців, основну шкоду спричинило не саме детонування, а пожежа, що швидко поширилася в приміщенні.
«Чи можна було не виходити з Азовсталі? Можна. Але загинуло б багато бійців із цінним досвідом».
росія неохоче йде на обміни, коли йдеться про бійців Азову. Але попри це, більшість із полонених повертаються — і переважна частина знову стає до строю.
«Малий відсоток демілітаризується, в основному всі повертаються назад. Хлопці розуміють: їх визволили не просто, щоб поїхати додому, а тому що війна триває, і їм треба цей досвід використати, щоб москалів далі нищити. Вони дуже вмотивовані», — зазначили представники підрозділу.
Спростування міфів
Один з найбільш поширених наративів російської пропаганди — твердження, що азовці — нацисти, фашисти і націоналісти. Але це не так, каже Айті.
«Азов — це не нацисти й не фашисти. Це добровольці, патріотично налаштовані люди. Це був Автомайдан, у якому не було ніяких нацистських рухів. Просто патріоти, які хотіли добра своїй країні».
Під час лекції поділилися: у складі Азову служать люди різних рас і національностей. У підрозділі немає расової чи етнічної ненависті. Є чітка позиція — проти конкретного ворога, який прийшов на українську землю з війною.
«У нас немає ненависті до рас чи народів. Є ненависть до тих, хто вбиває наших людей…
росіяни настільки своєю пропагандою забили нам голову, що ми вважаємо націоналізм чимось поганим.
Націоналісти — це нормально. Це люди, які розуміють, що таке нація, вони її люблять і прагнуть, щоб вона розвивалася. В цьому нічого страшного, як москалі розказують, немає. У нас націоналізм здорової людини».
У лекції також розвіяли ще один міф — що Азов нібито набирає до своїх лав випадкових людей з вулиці. Насправді — добровольчий підрозділ. Лише зараз у сформованому корпусі дають мобілізованих.
«Коли ми були окремою бригадою, нам людей не давали. Тепер у нас є корпус, і нам посилають людей. Ми їх навчаємо і готуємо як азовців-добровольців», — пояснив лектор.
Відгуки слухачів
Присутні поділилися, що такі зустрічі допомагають краще зрозуміти реалії війни.
«Я зрозумів, що таке Азов і чому люди туди йдуть. І які в них думки, як проходять їхні дні. Та чому вони є великим прикладом для українців», — каже відвідувач лекції Дмитро.
Окрім лекцій Азов організовує публічні заходи: концерти, спортивні змагання, фестивалі.
Мета — залучати молодь до активного життя.
Агафонова Кира, 2 курс журналістики ЧНУ
Фото Максима Козменка
