0
У Чернівцях під час реставрацій будівель знаходять старовинні рекламні написи, які розповідають про підприємства, магазини та майстерні міста початку XX століття.
Під час реставрацій чернівецьких будівель дедалі частіше знаходять старовинні рекламні написи, які десятиліттями були приховані під шарами фарби та штукатурки. Вони свідчать про економічний, культурний і технологічний розвиток міста, розповідаючи історії про відомих підприємців, архітекторів і традиції місцевої торгівлі. Дослідниця історії Чернівців Леся Щербанюк поділилася з нами цікавими історичними фактами про рекламні написи.
Вулиця Конституційна
На вулиці 28 Червня, яка тепер має назву Конституційна, під номером два десятиліттями розташовувався знаменитий молочний магазин, добре відомий чернівчанам. Проте не менш впізнаваним був і фасад будівлі, вкритий красивою керамічною плиткою.
Особливу увагу привертав напис «Шренцель», який можна було зустріти на багатьох будівлях міста, незалежно від їхнього призначення — офіційних установ, приватних будинків чи вілл.
«Це була робота бюро Леона Шренцеля — видатного майстра декоративного оздоблення епохи модерн. Якість його виробів була настільки високою, що він вважав за необхідне зазначати власне прізвище на кожному своєму творінні, і це лише підкреслювало його професіоналізм. Доказом цього є залишки унікальної реклами з керамічних вставок на фасадах будівель, що збереглися до сьогодні», — зазначає дослідниця історії Чернівців Леся Щербанюк.
Важливо, що неподалік, на тій же вулиці, розташовувалися цехи, де виготовляли частину цих мистецьких виробів. Це ще раз підтверджує значущість Шренцеля в історії архітектури Чернівців.
«У ній поєднано складні відтінки та кольори, що природно привертають увагу, але вигляд мають не агресивний. Важливим елементом є малюнок із корзиною фруктів, виконаний із високою майстерністю. Завдяки якісним технологіям ця реклама чудово збереглася разом із фасадом будівлі». — вважає Леся Щербанюк.
історична довідка про Шренцель 1887 року/ відкриті джерела
«Ще до того, як зайти всередину, людина одразу розуміла, що тут продаються якісні товари. Окрім кераміки, у магазині Шренцеля можна було придбати кремінь, високоякісне вапно та клінкерну цеглу — одну з найбільш вогнестійких і найкращих за якістю. Саме така цегла використовувалася, зокрема, для будівництва Будинку юстиції, фасад якого й досі вражає гостей міста своєю довговічністю», — додає Леся Щербанюк.
На рекламі був перелік усіх матеріалів, які пропонувала фірма Шренцеля, проте деякі написи згодом затинькували. Втім, головне — ім’я майстра – збереглося, нагадуючи про його вагомий внесок у будівельну культуру Чернівців.
Вулиця Поштова
Наступною адресою є будівля на вулиці Університетській, офіційно Поштова, 1. Раніше тут був магазин «Фокстрот», а сьогодні — ресторан піцерії після реставрації. Це центральне місце, яке легко впізнати. Колись тут розташовувався офіс, адже в центрі міста часто здавали перші поверхи під магазини чи офіси.
«На стіні написано румунською. Якщо перекласти на українську, то там пише: державна комерційна дирекція електромеханічних підприємств міського муніципалітету Чернівців. Це свідчить про технічний та економічний розвиток міста у 1940-х роках, яке активно розвивалося в період великих технологічних стрибків, зростала будівельна галузь і з’являлися представництва європейських фірм», — додає Леся Щербанюк.
Ці старі рекламні написи, які з’являються під час реставрацій, називають «привидами» каже дослідниця історії Леся Щербанюк.
Однак саме це слово точніше за все передає суть: ці написи, що довгі роки були сховані під шарами фарби, тепер «повертаються до життя», коли реставраційні роботи відкривають їх знову.
Вони дуже цікаві саме через свою автентичність, адже були виконані за старовинними технологіями з використанням натуральних фарб, що дозволяє їм зберігатися впродовж десятиліть.
Вулиця Жуковського
Цей будинок розташований на розі вулиці Жуковського (колишньої Горького) та площі Філармонії. На його фасаді збереглися написи та малюнки, виконані німецькою мовою. Тут ми помічаємо, що Чернівці були багатокультурним центром України.
Зображення на фасаді містять яскраво виражені елементи: бочку з вином та ряд пляшечок, що вказує на те, що тут колись була корчма, де алкоголь подавали навіть у борг.
Такі традиції існували не лише в простих корчмах, але й у вишуканих кав’ярнях Чернівців. В архівах збереглися боргові книги, де фіксувалися прізвища шанованих чернівчан, які брали в борг різні напої.
Ці записи вели різними мовами: українською для українців, польською для поляків, німецькою для німців, румунською для румунів. Будівля розташована у напівпідвальному приміщенні, що свідчить про доступність цього закладу для широкого кола відвідувачів.
«Рекламні написи на фасаді добре збереглися, хоча деякі ще потребують очищення та реставрації», — каже дослідниця історії Чернівців.
Вулиця Марії Заньковецької
На вулиці Марії Заньковецької, 27, під час реставрації будинку виявили старий напис «PENTRU», що свідчить про давню назву. Його залишили як історичний артефакт.
«Це стало можливим завдяки старанням істориків та краєзнавців, зокрема Сергія Дмитровича Осачука, який досліджував архівні матеріали та старі газети. Одне з відкриттів стосувалося будівлі, на якій виявили рекламу “Континентального товариства торгівлі залізом”. Це підтверджує високий рівень розвитку будівельної галузі в Чернівцях того часу», — стверджує Леся Щербанюк.
будівля раніше
будівля зараз
Дослідниця знайшла інформацію про те, що цю компанію заснували 1923 року. Спершу вона займалася імпортом металургійної продукції, а з 1938-го переорієнтувалася на продаж місцевої продукції. На той час це була філія чехословацької компанії з головним офісом у Бухаресті.
Оборот компанії сягав 70 мільйонів лей, що було значною сумою. Основна діяльність: торгівля залізом та металевими конструкціями, які активно використовували в будівництві.
«У Чернівцях можна знайти численні зразки металевих решіток, конструкцій та інших виробів цієї компанії, що свідчить про її вагомий внесок у розвиток міста. Таким чином, ці знахідки не лише підтверджують історичний розвиток Чернівців, але й свідчать про високий рівень економічної активности та інтеграцію міста у загальноєвропейські торговельні процеси», — розповідає дослідниця історії.
Вулиця Шептицького
На вулиці Шептицького, 29, у Чернівцях нещодавно реставрували будівлю, під час якої виявили одразу два старовинні рекламні написи. Один із них належав фабриці пресованих дріжджів родини Грігорча.
Це було головне бюро підприємства, яке займалося виготовленням дріжджів і спирту — продуктів, що завжди користувалися попитом. Напис відновили майже повністю, і тепер його легко прочитати.
«Чернівці завжди були багатомовним містом, і старі написи відображають цю особливість. Вони зроблені німецькою, румунською, українською та ідиш — мовами, якими користувалися власники магазинів і підприємств», — розповідає Леся Щербанюк.
Другий напис, розташований поруч, належав ательє пані Сімаки, яке спеціалізувалося на пошитті вишуканого одягу. Це був один із найдорожчих модних салонів того часу.
«Особливо цікаво, що сучасні власники будівлі з великою повагою поставилися до історії місця. Вони вдало інтегрували цей старий напис у новий дизайн вітрини: у вікні встановили старовинну швейну машинку “Зінґер”, що перегукується з історією ательє. А поряд красиво представлені сукні — символ того, що традиція триває», — додає Леся Щербанюк.
Ці знахідки показують, що минуле Чернівців залишає сліди в архітектурі, нагадуючи нам про історію міста.
