0
У Чернівецькій области упродовж останніх десяти років спостерігають підвищення середньорічних температур.
Архівне фото «Шпальти»/Ігор Константинюк
На Буковині, в Україні та в усьому світі вже не один рік спостерігають зміну клімату. Теплі зими, холодні весни та посушливе літо не є дивиною.
«Шпальта» поспілкувалася з начальницею відділу метеорологічних прогнозів Чернівецького гідрометеоцентру Іриною Губіною про те, як зміна клімату впливає на Буковину, температурні рекорди у краї та точність прогнозів погоди.
Мінімальні температури давно не фіксували
Глобальне потепління – це поступове підвищення температури через викиди заводами, автомобілями тощо, небезпечних речовин, які створюють парниковий ефект.
«За ідеальних обставин, скільки Земля отримала сонячної енергії, стільки вона повинна віддати. Однак через утворення парникового ефекту енергія затримується. Так, відбувається підвищення температури та з’являється контрастність природних процесів. Танення льодовиків, підвищення рівня океану та його нагрівання є незворотними», – мовить Ірина Губіна.
На Буковині впродовж останніх десяти років спостерігають підвищення середньорічних температур.
«Донедавна вважали, що 2019 рік був найтеплішим за весь період спостережень у Чернівецькій области. Тоді середньорічна температура становила +10,8°C. Нормою ж мала бути +9,1°C. Однак вже два роки поспіль – 2023-й і 2024-й – ми б’ємо і ці рекорди. До прикладу, торік середньорічна температура сягнула +11,6 градуса Цельсія», – каже Ірина Губіна.
Фото надала Ірина Губіна
Крім цього, 16 липня 2024 року зафіксували перевищення абсолютного максимуму температури, який коли-небудь відмічали на метеостанції.
«1946 року був рекорд максимальної температури – +37,7°C. Минулого року температура у цей день сягнула +37,9 градуса Цельсія», – розповідає начальниця відділу метеорологічних прогнозів Чернівецького гідрометеоцентру.
Загалом торік відмітили 21 температурний рекорд.
«Мінімальні температури ми давно не фіксували. Найхолоднішим був січень 2008 року. Взяти, до прикладу, 20 січня цього року. Здавалося б, середина зими, де мають бути і хуртовини, і снігопади. А цього не було. Метеорологічна зима так і не прийшла. 1 січня 2023 року, до речі, ми взагалі зафіксували природну аномалію. Того дня температура сягнула +17,8°C. Це квітневі, а то й травневі норми. Навіть, якщо брати до уваги зміни клімату, то це є аномалією», – мовить Ірина Губіна.
Фото надала Ірина Губіна
Характерною особливістю зміни клімату є зміна меж пір року. Осінь приходить пізніше, десь із середини жовтня. Весна починається у квітні.
«Через ось такі температурні коливання процеси настільки динамічні, що влітку може за день-два випасти місячна норма дощу. Було сухо, а потім різко задощило, тоді знову сухо», – розповідає Ірина Губіна.
Раптове потепління може призвести до передчасного пробудження рослин і тварин, які потім можуть не пристосуватися до ймовірних заморозків.
«Хоч Буковина доволі невелика область, клімат тут дуже різниться. У гірських районах свій мікроклімат. Центр і схід краю є рівнинними, які вже мають ознаки субтропіків. Раніше таку особливість клімату могли спостерігати на південному березі Криму», – каже начальниця відділу метеорологічних прогнозів Чернівецького гідрометеоцентру.
Паводок на річці Прут у червні 2023 року/Чернівецька міська рада
На гірську місцевість потепління впливає тим, що сніговий покрив тримається менший період часу. Також це сприяє руйнуванню гірських порід, що може призводити до зсуву ґрунтів.
Крім цього, досить вагомою проблемою є вирубка лісів.
«Що стосується рівнини, то через аномальну спеку зменшується кількість води у річках, що важливо для землеробства. Зазначу, що зі зміною клімату, стали частішими смерчі – явище, яке важко спрогнозувати», – мовить Ірина Губіна.
Також Буковина відрізняється від інших регіонів України особливостями свого рельєфу. Погодні явища простіше спрогнозувати на рівнині.
«Там все суто по теорії. Циклон, який рухається у тому чи іншому напрямку, та явища, які можуть там виникнути. У нас же, якщо циклон іде з південного заходу, то необхідно врахувати, як він перейде через гори. Числові моделі, якими користуються прогнозисти, не враховують особливости нашого краю. Тому, скажімо, прогнози київських фахівців відрізняються від наших. Чекали зливи тільки в горах, а потоки повітря винесли її на Чернівці», – розповідає Ірина Губіна.
Якщо зважати загальну тенденцію, то глобальні числові моделі, які розробили у 1980-1990-х роках минулого сторіччя, досить точно показують теперішнє потепління.
Один із пристроїв у Чернівецькому гідрометеоцентрі/Антоніна Вишневська
Начальниця відділу метеорологічних прогнозів Чернівецького гідрометеоцентру називає ще однією проблемою точності прогнозування застаріле обладнання.
«Завчасність потребує швидшого передбачення. Сучасні радари моментально фіксують усі зміни в атмосфері. Ми беремо фактичні дані кожні три години з метеозведень. Якби була автоматична метеостанція, то працівники одразу бачили б погодні зміни», – каже Ірина Губіна.
