Німеччина передала Україні віднайдені українські фільми: найстаршій стрічці 105 років

Деякі фільми вже можна переглянути онлайн.

Про це пише Громадське.

Жорсткий диск, який Федеральний архів Німеччини передав міністру закордонних справ Андрію Сибізі 12 грудня, містить дев’ять фільмів, серед яких є художні, документальні та анімаційні:

«Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору» (1919 рік). Цей страшний кінодокумент демонструє відверті кадри жертв бойових дій та життя в охоплених війною містах за часів радянсько-української війни.

«Тамілла» (1927 рік) — художній фільм про долю жінок у пустелі Північної Африки, знятий за романом Фердинанда Дюшена.

«Шкурник» (1929 рік) — екранізація саркастичного оповідання Вадима Охременка «Цибала». Головний герой — «нейтральний обиватель» Аполлон Шмигуєв, який «чхати хотів» на всі ідеології, представники яких ведуть боротьбу на вулицях Києва. Свого часу стрічка була заборонена для показу.

«Вітаю з переходом!» (1932 рік) — ця стрічка Ївги Григорович вважалася втраченою. Колишня вчителька з великою чутливістю показала радощі та проблеми деяких шестикласників незадовго до вручення атестата.

«Чванливе курча» (1936 рік) та «Прощання на крижині» (1938 рік)  — ці два мультфільми, які також вважалися втраченими, дають змогу зрозуміти багату, але ледве збережену традицію української анімації.

«Про пана Лебеденка» (1936 рік) — це кінематографічна інтерпретація української народної пісні «Яром, хлопці, яром». Ця стрічка спершу була заборонена, а потім втрачена і нарешті віднайдена.

«У колишньому гнізді мракобісся»(1938 рік) — пропагандистський фільм, що висміює християнську віру. Знімався у спаплюженій комуністами Києво-Печерській лаврі.

«По Дніпру» (1940 рік) — у цьому документальному фільмі представлено розвиток України як «зразкової радянської держави» в дусі комуністичної пропаганди.

Німецька сторона наголошує, що деякі з цих фільмів збереглися лише в їхньому Федеральному архіві як унікальні сучасні копії на носіях з целюлозного нітрату.

Тепер фільми надали Довженко-Центру для збереження й аналізу. Вони також будуть доступні для перегляду через Цифровий читальний зал.