0
Заняття проводили за двома програмами: «Управління проблемами плюс» і «mhGAP».
Партнерська публікація
У Чернівцях упродовж двох тижнів тривали тренінги з ментального здоров’я для лікарів різних ланок, фельдшерів, медичних сестер, а також студентів медичних освітніх закладів. Їх зорганізувала міжнародна гуманітарна організація «Лікарі світу. Греція» на базі Агенції регіонального розвитку Чернівецької области.
«Управління проблемами плюс» – це індивідуальна психологічна допомога дорослим, які постраждали від дистресу в громадах, що зазнали впливу несприятливих обставин.
Програма дій ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я – ред.) з усунення прогалин у сфері охорони психічного здоров’я (mhGAP) – це тренінг із клінічного ведення психічних розладів для працівників первинної медичної допомоги.
На кого розраховані заняття, що вони дали учасникам, як довго «Лікарі світу» перебувають на Буковині та про важливість подібних заходів читайте в матеріалі «Шпальти».
«Розпочали місію на кордоні»
Організація розпочала свою діяльність на Буковині в перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну. Про це розповідає польовий координатор проєкту «Лікарі світу. Греція» Олексій Грушко.
«Спершу “Лікарі світу. Греція” розпочали свою місію на кордоні, а пізніше зайшли всередину країни. 2022 року ми з ними впроваджували проєкт із мобільної медичної бригади в Хотинській громаді. Потім ця бригада діяла на Сокирянщині, пізніше – у Вижницькому районі та Івано-Франківській области», – каже Грушко.
Торік був пілотний проєкт від Світового банку з навчання немедичних працівників у межах програми «Управління проблемами плюс», – веде далі керівник Олексій Грушко, який також очолює Агенцію регіонального розвитку Чернівецької области.
«А також провели навчання медичних працівників за “mhGAP”. Пілотний проєкт підштовхнув нас до наступного кроку, який ми робимо. Зараз ми розширюємо масштаби діяльности завдяки підтримці уряду Нідерландів, який фінансує проєкт “Поза межами травми” (Beyond Trauma Project), який ми зараз реалізуємо. Це трирічна ініціатива, направлена на відновлення, у співпраці з іншими нідерландськими та українськими неурядовими організаціями, War Child, MdM NL, AFEW та USSF, що має на меті розширення доступу громад до медичної та психологічної допомоги».
Олексій Грушко
Обидві тренінгові програми – як «Управління проблемами плюс», так і mhGAP, що зараз використовують «Лікарі світу. Греція», – призначені для соціальних працівників, психологів та лікарів, які не є психіатрами.
«Проєкт також передбачає тренінги для тренерів. Адже їх наразі недостатньо в Україні, аби покрити потребу нашої системи охорони здоров’я у подібних навчаннях. Тому частина людей, яка пройде тренінги в нас, десь наприкінці січня наступного року візьме участь у таких заняттях для тренерів», – каже польовий координатор проєкту «Лікарів світу. Греція».
«Війна не може не відображатися на Буковині»
У березні 2022 року «Лікарі світу. Греція» розпочали пошук людей чи організацій, із якими можна співпрацювати для того, щоб надалі допомагати людям, які так чи інакше постраждали через війну.
«Виявилося, що людей, які володіють англійською і знають ситуацію в краї, не так багато. Мене попросили один раз їх супроводжувати, потім ще раз. Під час спільних поїздок зароджувалися ідеї з реалізації проєктів на Буковині», – каже координатор грецького проєкту.
Пізніше організація поширила свою діяльність на Сумську область. Так, Олексій Грушко з 2022 року займається підтримкою проєктів «Лікарі світу. Греція» в Україні.
Однак завжди намагається робити так, аби якусь частину будь-якого проєкту зреалізували й на Буковині.
«З 2023 року виникла тенденція, що міжнародні організації-донори перестали бачити сенс у підтримці західних областей, мовляв, “ситуація стабілізувалася, немає такої великої кількости людей-переселенців” тощо. Це неправда. Проблеми однаково залишаються. Війна не може не відображатися на Буковині. Перебування у постійному стресі чи ті ж самі повітряні тривоги. Здається, що вони вже наче “на фоні”, але це не так».
«Ти не вилікуєш людину фізично, коли її турбує щось ментально»
Раннє діагностування певних проблем рятує від тяжких форм депресії, вважає Олексій Грушко. Бували випадки, коли, наприклад, на візит до сімейного лікаря приходить людина, хтось із близьких якої зник безвісти чи загинув на війні.
Він розповідає, що люди приходять із хворобами, але ти не можеш вилікувати людину фізично, коли її турбує щось ментально.
«Іноді вчасно сказане влучне слово має потужну силу. І тут не йдеться про те, що наші лікарі якісь погані чи не вміють цього робити. Просто до 2022 року вони не зіштовхувалися з такими ситуаціями в таких обсягах. Студенти, які потім стають лікарями, переважно “варяться” в одній сфері. А тут щось зовсім інше – та царина, яка завше була стигматизована. Вважаю, що всі реформи в освіті та медицині, які пов’язані з ментальним здоров’ям, – надзвичайно важливий крок», – розповідає Олексій Грушко.
Застосовують максимально ефективні методи для запам’ятовування
Одним із тренерів занять «mhGAP» є Володимир Коростій – лікар-психіатр, професор Харківського національного медичного університету, координатор програм ментального здоров’я міжнародної гуманітарної організації «Лікарі світу. Греція» в Україні.
Цей тренінг орієнтований на медичних працівників первинної ланки. Проте наразі також залучають фельдшерів, медичних сестер, лікарів екстреної медичної допомоги, медичних психологів, фахівців із психічного здоров’я з катедр медичних університетів.
«На цьому етапі впровадження програми є завдання, яке вирішує Координаційний центр із психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України за участи всіх медичних ЗВО (закладів вищої освіти – ред.) – це впровадження компонентів психічного здоров’я у навчальний процес. Програма трохи відрізняється від того, до чого звикли наші студенти. Бо базується на інформації з доведеною ефективністю, тобто це точно працює», – розповідає Коростій.
Володимир Коростій
Усі заходи, які застосовують у навчанні: рольові ігри, розбір ситуацій за відео – є максимально ефективними для запам’ятовування, веде далі тренер «mhGAP».
Додатково до тренінгу в цьому проєкті проводять заняття «Управління проблемами плюс».
«Це масштабована психологічна інтервенція. Тут навчаються не психологи чи фахівці в царині психічного здоров’я. Здобуті навички дозволяють проводити п’ять індивідуальних консультацій із людиною, якій необхідна допомога. Тобто ви можете допомогти своїй колезі, але, якщо це не спрацює, то скерувати її до лікарів», – каже Володимир Коростій.
Як про тренінг відгукуються учасники
Такі тренінги викликають великий інтерес як поміж медиків, так і психологів, каже психотерапевтка, доцентка катедри психології та філософії Буковинського державного медичного університету Вікторія Осипенко.
«Взяла участь для того, щоб подивитися, які алгоритми та протоколи наразі пропонує ВООЗ. Тому що збільшується кількість людей, яким потрібна медична допомога, але які паралельно мають різні психологічні супровідники: депресію, субдепресію тощо. Ця програма містить чіткі етапи роботи з такими пацієнтами», – розповідає психотерапевтка.
Щодо принципу проведення тренінгу, Вікторія вважає, що заняття добре структуровані. Учасники переглядають відеоматеріали, розігрують рольові ситуації, де є три особи: медичний працівник, пацієнт і спостерігач. Потім результати обговорюють.
«Було таке, що нам начитували лекцію. Багато речей ми обговорювали. У посібнику програми “mhGAP” (програма дій ВООЗ з усунення прогалин у сфері охорони психічного здоров’я – ред.) є чіткі інструкції щодо роботи: якщо робиш так, то рухаєшся сюди; якщо так, то діятимеш у такому напрямку», – каже Вікторія Осипенко.
Крім цього, однією з переваг тренінгу психотерапевтка називає те, що в заняттях узяли участь лікарі різних ланок.
Віталій працює фельдшером у медицині невідкладних станів на пункті екстреної медичної допомоги в селі Драчинцях, що на Кіцманщині.
Вирішив відвідати захід, щоб допомагати людям із різними психологічними травмами. Він має намір стати тренером, аби проводити такі заняття.
Дисклеймер:
Проєкт «Поза межами травми: Розширення послуг з охорони психічного здоров’я на рівні громад для дітей та молоді з груп ризику в постраждалих від конфлікту громадах України». Проєкт реалізують за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів, зокрема Нідерландського агентства розвитку (RVO, Netherlands Enterprise Agency) та Українським фондом партнерства (UPF, Ukraine Partnership Facility). Консорціум партнерів проєкту складається з:
– Doctors of the World Netherlands (MdM-NL) – «Лікарі світу», Нідерланди;
– Doctors of the World Greece (MdM-GR) – «Лікарі світу», Греція;
– War Child Netherlands – «Діти війни», Нідерланди;
– War Child Alliance – Альянс «Діти війни»;
– СНІД Фонд «Схід-Захід» (AFEW Україна);
– Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» (USSF Україна).
Проєкт фінансує Український фонд партнерства через програму від the Netherlands Enterprise Agency на замовлення Міністерства закордонних справ Нідерландів. Український фонд партнерства підтримує проєкти ремонту та реконструкції пошкоджень для державного та приватного секторів. Український фонд партнерства має на меті сприяти сталому відновленню української економіки та суспільства у секторах водопостачання, охорони здоров’я та сільського господарства.
Фото Ігоря Константинюка
