0
Ця методика найкраще діє, коли є група людей.
Італійський режисер, директор театру «Cosquillas Theatre Methodology» Масіміліано Піва провів у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука у Чернівцях терапію-виставу. Подію організували в межах проєкту багатосекторальної допомоги українському населенню #AIDUKRAINIAN24 (Aiuto multisettoriale alla popolazione Ucraina).
Про те, чому вирішив приїхати до Чернівців, як допомагає людям із розладами аутистичного спектра, надмірну опіку батьків над дітьми та емоційність українських чоловіків – в ексклюзивному інтерв’ю «Шпальти».
«Усі учасники повинні зрозуміти, що разом вони міць»
Масіміліано Піва свою психолого-терапевтичну методику без слів створював упродовж тридцяти років професійного життя. Зазначає, що її затвердило Міністерство праці та соціальної політики Італії. Методика – міжнародна. Режисер задумував її як соціальний проєкт.
«Ці заняття використовую не лише з людьми з інвалідністю чи з розладами аутистичного спектра. Також допомагаю людям, які не вміють проговорювати свої страхи, не можуть бути почутими, не адаптовані в соціум. Тобто не можуть дозволити собі жити повноцінно через дію багатьох аспектів», – каже Масіміліано.
Методика дуже добре працює, коли є група людей, веде далі директор театру. Адже саме в гурті формується сила, яка може здолати будь-які труднощі.
«Усі учасники мають зрозуміти, що разом вони міць. Проте кожен у групі є тим двигуном, який може завести інших. Ця методика дозволяє людям змінювати ті речі, які соціум не сприймає як норму», – пояснює Піва.
Останні два роки Масіміліано працює з людьми, які мають хворобу Паркінсона. Були випадки, коли захворювання не просто зупинялося – стан людей покращувався. Лікарі запитували в Піва, як це працює, бо тремтливий параліч – досить специфічна хвороба, яку до кінця вилікувати наразі неможливо.
Про війну та Чернівці
Востаннє директор театру «Cosquillas Theatre Methodology» відвідував Чернівці 2019 року. Тоді він, як і більшість європейців, не знав про війну росії проти України.
«Для нас війна розпочалася 24 лютого 2022 року. Італійські журналісти не розповідали до пуття про неї. П’ять років тому вперше побачив страхи та стан українців. І саме в той момент ми дуже здружилися і полюбили одне одного. Я не знав, чи зможу бути корисним для вас. Та мені було важливо приїхати сюди, щоб зрозуміти, як почувають себе українці, що були змушені мігрувати до Італії через війну», – ділиться Масіміліано.
Піва розповідає, що в Чернівцях він для того, щоб усі діти та дорослі, які беруть участь у виставі, змогли жити та проявляти себе так, як вони цього хочуть.
Кожен із батьків знає і відчуває те, наскільки суспільство готове прийняти їхніх дітей. Тому тати і мами починають занадто сильно ними опікуватися. Масіміліано каже, що через свої страхи, батьки не дають дітям проявлятися цілком.
«У перший день працював із батьками, щоб вони змінили своє уявлення про соціум. Я запропонував їм, коли настане час будувати нове суспільство, об’єднатися і стати наче метеликами. Маленькими помахами крил вони створять ураган і подолають усі перепони своїх дітей. Це для того, щоб зміни не розпочалися без їхньої участи. Бо коли, до прикладу, їх здійснить якийсь політик, він не відчуватиме контексту. Просто змінить, бо треба щось змінити. У цьому полягає вся сутність цієї методики», – каже Піва.
«Коли відпускаєш, то можеш дати набагато більше»
Режисер працює для всіх, хто хоче любити, бути любимим і почутим. Методика діє під усі ці три потреби. Якщо почати слухати людину, то є можливість зрозуміти, як вона почувається. Навіть від розуміння того, що ви комусь не байдужі, стає трохи краще, ніж було.
Коли Масіміліано розпочинає роботу з групою, ніколи заздалегідь не складає програми. Методика містить п’ять кроків. Перші три – для формування групи. Під час них можна зрозуміти, яка в учасників справжня потреба.
У складі конкретної групи людям дозволяють робити те, що вони відчувають. Піва гуртує їх залежно від того, що не дає людям рухатися далі. В цій виставі учасників поділили на групи щодо стереотипів про те, як це – бути людиною.
Далі Масіміліано в театральній формі допомагає розкрити істинні почуття. Підкреслити та покращити те, що учасники знають, вміють і можуть. Наприкінці дійства батьки долучаються до своїх дітей на сцені.
«Це дозволить людям зрозуміти, що насправді їм треба. Бо можна дати багато, але не всього вони потребують. Усі вистави, які роблю, це не те, що хочу я. Це те, що треба групі. Коли відпускаєш, то можеш дати набагато більше. Ще один важливий аспект для батьків. Головне – навчитися довіряти. Тому що ми не до кінця розуміємо, що таке справжня незалежність», – розповідає режисер.
Про роботу з батьками
Масіміліану важливо, щоб після його відвідин Чернівців ця справа не загубилася і люди продовжували його методику. Саме для подальшого її застосування він працював із батьками. Аби вони її відчули та поставили ті запитання, які їх хвилюють.
Тато одного з учасників групи розповів режисерові, що ніколи в житті не думав, що бути емоційним – це правильно. А інший тато, який пройшов війну та нещодавно втратив матір, був дуже закритий. Наприкінці вистави він поділився з Масіміліано, що стіна, яка виникла між ним та оточенням, почала руйнуватися.
«Схоже, що в Україні не прийнято, щоб чоловіки обіймали один одного. Проте, коли той тато мене обійняв – так сильно, що я декілька хвилин не міг дихати, – тоді зрозумів: це щось більше, ніж можна було сподіватися. Обійми – це найкраще, що зближує людей», – каже режисер.
Фото Ігоря Константинюка
