Римський статут Україна підписала 20 січня 2000 року. Але у липні 2001-го Конституційний суд визнав статут таким, що не відповідає Конституції.
У середу, 21 серпня, парламентарі підтримали ратифікацію Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), який ще називають Римським статутом. Документ підтримав 281 депутат.
Про це повідомив у своєму телеграмі народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Римський статут Україна підписала 20 січня 2000 року. Але у липні 2001-го Конституційний суд визнав статут таким, що не відповідає Конституції. Тоді Україна не могла ратифікувати цей документ.
15 серпня 2024 року президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього (реєстраційний номер 0285). Ним передбачено, що протягом семи років після ратифікації країна не буде визнавати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно українців щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту.
Ратифікація дасть можливість Україні набути повноправного членства в МКС. Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра, ратифікація Римського статуту — одна з вимог вступу до ЄС. Також таке положення є у безпекових угодах з деякими країнами, зокрема Нідерландами та Німеччиною.
Зазначала, що участь України в МКС дозволить збільшити ефективність роботи суду щодо притягнення до відповідальності за злочини, які скоюють військові РФ.
Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко зазначав, що ратифікація Римського статуту, на базі якого працює Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, матиме мінімальний вплив на українських військових, які зараз боронять українську державу.
Він зауважив, що існує «міф про те, що це може негативним чином вплинути на наших військових». За його словами, є певні запобіжники, які дозволяють захистити наших військових.