0
Переможець DOCUDAYS «Nice Ladies», фільми міжнародного повнометражного конкурсу, продовження індустрійної секції — усе це відбулося у п’ятий день фестивалю глядацького кіно. Детальніше читайте далі у репортажі «Шпальти».
Перша половина фестивалю позаду. Попри це, організатори не збавляють обертів. Так у п’ятий день відбувся показ стрічки «Nice Ladies» режисерки Марії Пономарьової. Після фінальних титрів стрічку відзначили не тільки традиційними оплесками, а й почасти радісними вигуками та свистом.
Документальний фільм розповідає про харківську команду з чірлідингу «Nice Ladies», усім учасницям якої понад 50 років.
Знімання почались ще у 2020 році, але з початком повномасштабного вторгнення теми та проблематика стрічка кардинально змінили вектор.
Картина не тільки руйнує стереотипи про жінок старшого віку, а й досліджує тему розриву між тими, кому вдалося виїхати від війни за кордон та тими, хто залишився у містах, які щоденно потерпають від обстрілів.
До Чернівців презентувати фільм приїхала й одна з героїнь фільму — Валентина Онищенко.
«З Машею було дуже легко працювати, вона дуже талановита і я вдячна, що вона розповіла нашу історію, не тільки Чернівцям, а й усьому світу», — переконана Валентина Онищенко.
Попередньо стрічка перемогла в іншому українському кінофестивалі — DOCUDAYS UA, у національному конкурсі документальних фільмів.
Індустрійна секція
Відкрився ж п’ятий день Миколайчук OPEN серією лекцій та обговорень на тему кіножанрів та мок’юментарі фільмів.
Про те, що таке жанр у цілому, розповідали програмний директор фестивалю Алекс Малишенко та кінокритик Юрій Самусенко.
За їхніми словами популярність тих чи інших жанрів постійно змінюється, але вони ніколи не вмирають остаточно. Юрій Самусенко зауважує, що, до прикладу, вестерни уже декілька разів відроджувались після, здавалося, остаточної втрати популярності, та продовжували збирати касу.
«Так само мюзикли. Вони зародилися тоді, коли цивільним було необхідно відволіктися від суворої реальності, війни тощо. І зараз ми бачимо, що цей тренд знову повертається: недавні “Вонка”, “Барбі” та інші мюзикли збирають касу та чудові відгуки», — розповідає Юрій Самусенко.
Алекс Малишенко додає, що фільми не обмежені одним жанром.
«Не треба ставити фільми у жорсткі жанрові рамки. Але, при цьому, жанр фільму показує, на яку поличку його ставити дистриб’юторам», – зауважує програмний директор фестивалю.
Фільммейкер наводить приклад: мультфільми частіше показують вранці, щоб на нього прийшли діти, горори навпаки — ввечері, щоб цільова аудиторія змогла на нього потрапити у комфортний для них час.
Крім цього учасники змогли також послухати лекцію про створення фільмів у жанрі мок’юментарі. Це піджанр псевдодокументалістики, який розповідає вигадану історію, але за допомогою неігрових художніх засобів.
До лекції долучились шоураннер українського серіалу «Карлос в Україні» Нікіта Торжевський та польський фільммейкер Іво Кранковськи, який створив серіал від Netflix «1670», події якого відбуваються у Польщі 17 сторіччя.
Обидва шоу створенні у цьому жанрі, і творці зізнаються, що це дозволяє по-новому будувати сюжет та розвивати персонажів.
«Камера у фільмі — це такий же головний герой, як і Карлос. Вона рухає історію та взаємодіє з іншими персонажами. Без неї серіал не може існувати», — переконаний Нікіта Торжевський.
Третім заходом у рамках індустрійної секції стала лекція на тему жанрових фестивалів, у якому розібрали кейс фільму «Лишайся онлайн», який відібрали у програму міжнародного фестивалю Fantasia у Монреалі.
Міжнародний конкурс
Продовжується і міжнародний конкурс. У п’ятий день Миколайчук OPEN показали фільми ще двох претендентів на «залізного Миколайчука» — шведський фільм «Кохання нас врятує» та історичну драму «Мовчання Марії».
«Кохання нас врятує» режисера Патріка Бломберга Бука розповідає про підлітків Фредріка та Ніну, які живуть у маленькому селі у Швеції. Драма про дорослішання наповнена шведською музикою у жанрі синт-поп, підлітковими проблемами та атмосферою 1980-х.
А події стрічки «Мовчання Марії» розгортаються у 1937 у радянському союзі. Історична драма Давіс Сіманіс розповідає про реальне життя зірки німого кіно Марії Лейко. Автори фільму зізнавались, що під час зйомок намагалися провести у стрічці паралелі між епохою сталінізму та нинішньою диктатурою путіна.
Завтра глядачі зможуть переглянути масивну документальну картину американського режисера Стіва Маквіна «Окуповане місто» та ознайомитися із декількома представниками цьогорічного національного короткометражного конкурсу.
