0
У Чернівцях триває кінофестиваль глядацького кіно «Миколайчук OPEN». У його рамках презентували 10 фільмів, що невдовзі з’являться на кіноринку. Що це за стрічки, які тенденції використовують українські режисери, що знімають та чого очікувати від українського кінематографа – далі у колонці.
Завтра ми дивитимемося щире, водночас жорстке, проте неважке українське кіно. Воно буде сучасним. Таким, якого ще не було на українському ринку.
У рамках індустрійної секції на Миколайчук OPEN показали ексклюзивні уривки, моменти та трейлери фільмів, які побачимо в українському прокаті чи на фестивалях.
Таку практику спробували на фестивалі торік, де Сеітаблаєв говорив про те, що хоче зняти Чернівці. Та як зауважує генеральний продюсер фестивалю Олексій Гладушевський, така секція мотивувала режисерів.
Безумовно, це впливає на фільми, оскільки нині є стрічки, які дознімають уже під час війни. Сьогодні презентували 10 фільмів, які невдовзі з’являться на кіноринку. Серед них і документальні, й ігрові.
Режисер, оператор та головний актор в одній особі
Невдовзі побачимо нову роботу Валентина Васяновича, відомого за фільмами «Атлантида» та «Відблиск». Нині він готує фільм «За перемогу».
Це історія про розірвані сім’ї. У ролях актори фактично грають самих себе. Васянович виступає головним героєм. Водночас він також режисер та оператор картини.
Читайте також: «Автори фільмів зазвичай знімають про те, що їм болить», — український режисер Валентин Васянович
На українському кіноринку презентують фільм «Дисидент» режисерів Андрія Алферова та Станіслава Гуренка. Алферов для багатьох відомий як кінокритик. А цей фільм – його дебют. Зйомки вони розпочали ще 2021 року.
Фільм заснований на реальних подіях, що розгортаються на тлі радянської військової агресії проти Чехословаччини 1968 року. Образ головного героя, натхненний історією життя Василя Макуха – дисидента, учасника українського руху, руху опору в СРСР та бійця української повстанської армії.
Кадри з «серця війни»
Побачимо й документальну роботу з фронту. Як каже Гладушевський, «просто з серця війни». Це робота Олега Сенцова «Реал». Його основою став випадково знятий на тактичну камеру бій, у якому Сенцов брав участь. Його БТР уразив ворог, він опинився в найближчій траншеї, намагався організувати евакуацію частини свого підрозділу, що перебував під обстрілом. Це відбулося на позиції.
«Я навіть не уявляю, яким це кіно буде у фіналі. Воно буде сильно відверте, щире, але, можливо, і страшне водночас. Проте такі фільми потрібно знімати», – ділиться генпродюсер фестивалю.
Документальні картини
Режисерка Ліза Сміт поділилася десятихвилинним уривком свого нового фільму «Прислухаючись до світу». Це документальна стрічка про жінку та її сина, котрі виїхали на початку повномасштабного вторгнення з Харкова і зараз живуть у Берліні.
Головна героїня мала вади слуху, але в Німеччині їй зробили операцію, встановили спеціальний імплант. Тобто тепер вона проходить реабілітацію і вчиться чути.
Режисерка Ольга Журба створила документальну роботу «Переміщені». Це колективний портрет української нації. Його склали з особистих історій людей, які тікали від жорстокої війни. Фільм створили в копродукції Україна та Данія.
Це не єдиний фільм у кооперації, що презентували. Україна з Польщею створили драму «Дві сестри». У центрі сюжету історія зведених сестер, які з Варшави вирушають до окупованого містечка Харківської области, щоб забрати зі шпиталю свого пораненого батька.
Їм доведеться пройти крізь випробування війни: обстріли, зіткнення з окупантами та загроза загибелі. Фільм ілюструє трансформацію стосунків двох сестер, що мали конфлікт упродовж багатьох років, а тепер зближуються та переоцінюють те, що мають, і те, що вважають важливим на тлі війни в Україні.
Сьогодні побачили сцену, де сестри зіштовхнулися з окупантами. Вона достатньо страшна, проте важлива. Чітко вкотре показує, з яким агресором нині маємо справу.
«Чорний квадрат» Малевича
На ринку будуть й ігрові фільми. Один із таких – «Малевич», присвячений творчості Казимира Малевича і його роботі «Чорний квадрат». Проєкт почали ще до повномасштабного вторгнення.
Що стоїть за «Чорним квадратом», намальованим 1915 року художником Казимиром Малевичем? Для радянської влади – таємний код, для однієї жінки – любовний лист, а для народу України – пророцтво. Режисером фільму виступила Дар’я Онищенко.
За романом Андрія Куркова зняли ігровий фільм «Сірі бджоли». Режисером і автором сценарію є Дмитро Мойсеєв. Цей фільм розповідає про двох ворогів дитинства – останніх мешканців невеликого села, які залишилися жити в сірій зоні поблизу лінії фронту. Події відбуваються в січні 2022 року. Знімати фільм розпочинали в селі Вовчоярівка Луганської области на початку лютого й вимушено перервали 22 лютого.
Вестерн та триптих
Наступний проєкт має дуже цікаву форму триптиха. Кінотриптих із трьох документальних фільмів – «MILITANTROPOS», «PALINGENESION» та «COSMOMORPHOSIS». В основі спостерігаємо за тим, як війна в Україні змінює людей, простір та впливає на світ. Різні особистості, переживання об’єднуються в цілісний колективний досвід, показуючи вплив і присутність війни на всіх рівнях буття.
Наступний фільм почав свою знімальну історію ще 2018 року. Це фільм «Троє» режисера Івана Кравчишина. Це, мабуть, перший український вестерн.
Творці пишуть, що це мала бути історія про звичайне пограбування. Червоноармійський конвой, який віз купу грошей, потрапив у засідку до махновців. Але все пішло не так. Бо насправді засідку спланували червоноармійці, щоб своїх нападників-махновців знищити – і історія з вестерна плавно перетворилася на драму, де троє чоловіків, що дивом врятувалися від смерти, з непримиренних ворогів (бо один із них був червоноармійцем) стали однодумцями в боротьбі проти червоної чуми.
Це лише десять фільмів, про які ми поговорили в рамках індустрійної секції на Миколайчук OPEN. Водночас, як зауважують організатори фестивалю, українське кіно про війну набирає інших сенсів.
«Нині українське кіно стає глибшим. 2022 року всі кинулися знімати. Не було можливости про це подумати, не те що осмислити, надати сенси всьому, що відбувається. Вже цьогоріч кіно почало надавати сенси», – каже Гладушевський.
Завтра ми дивитимемося щире, жорстоке та сучасне українське кіно. Воно не буде важким, але буде розкривати українців, актуальні проблеми та переживання.
