0
Журналістка «Шпальти» у рамках заходу від DW Akademie для українських медійників побувала на історичному засіданні Європарламенту, під час якого ухвалили надання Україні допомоги в 50 мільярдів євро. Євродепутати розповіли українським медійникам про важливість підтримки України та внутрішньополітичні процеси, на які активно впливає російська пропаганда.
Фото Олени Максименко
Сьогодні, 20 березня, Україна отримала перший транш із 50 мільярдів фінансової допомоги від ЄС. Це рекордна для Євросоюзу сума допомоги. Журналістка «Шпальти» у складі делегації медійників з України, для яких цю поїздку організувала команда DW Akademie, побувала на пленарних засіданнях депутатів Європарламенту у Страсбурзі під час ухвалення цього рішення.
Нагадаємо, 27 лютого депутати Європарламенту схвалили надання Україні макрофінансової допомоги в 50 мільярдів євро. Програма передбачає надання цих коштів упродовж 2024-2027 років.
Таке рішення тоді підтримали 536 депутатів, водночас 40 були проти.
Журналістка «Шпальти» разом з іншими українськими медійниками мали можливість поспілкуватися на брифінгу з проукраїнськими депутатами від партії «Союз 90/Зелені», які розповіли про настрої серед політиків та підтримку України.
Сергій Лагодинський та Віола фон Крамон-Таубадель у Європарламенті з 2019 року. За словами Віоли, вона співпрацює з Україною з 1996 року та неодноразово відвідувала нашу країну під час війни.
Фото Олени Максименко
«Наше завдання, особливо після 24 лютого 2022 року, – організувати широку більшість та забезпечувати постійну підтримку України, не тільки в одному секторі», – каже Віола фон Крамон-Таубадель.
Депутатка зазначила, що у німецького канцлера є сумніви щодо підтримки України. Водночас зауважила, що їхня партія є незалежними членами Європарламенту, тож вони зацікавлені тиснути на уряд у Берліні, аби Німеччина підтримувала Україну в такий вирішальний момент.
Депутат Європарламенту Сергій Лагодинський зауважив, що їхнє завдання – підтримувати Україну та демократію у світі на прикладі боротьби нашої країни за своє право бути вільною.
«Німеччина та Європа мають розуміти, що підтримка України сьогодні – це наша відповідальність. Адже йдеться не лише про ваше, а й про наше майбутнє. Але ми мусимо розуміти згубний вплив росії, яка знищує опозицію у будь-яких проявах. Це не новина – росія весь час прагне впливати на демократичні процеси у світі. Тому, якщо у нас різняться погляди з канцлером, ми не зобов’язані підтримувати його. А навпаки, продовжимо підтримувати Україну», – зазначив Лагодинський.
Євродепутат запевняв, що їхня партія висловлює підтримку Україні та вважає, що Німеччина повинна була допомагати Україні раніше набагато активніше та масштабніше, зокрема й військовою технікою.
Щодо інтеграції України – Лагодинський вбачає перспективу у співпраці ЄС з Україною найближчими роками, зокрема й військовій.
Фото Олени Максименко
Щодо рішення про виділення Україні 50 мільярдів депутати Європарламенту розуміють, що цих коштів дуже мало, щоб говорити про відновлення держави. Водночас зауважують, що такий крок від Європарламенту – це чіткий сигнал і для Вашингтона. Він показує, що ЄС – надійний партнер, який підтримує Україну. Також євродепутат дав зрозуміти, що в ЄС теж існує проблема з грошима. Тож для підтримки України потрібно вишукувати кошти. Зокрема це можуть бути конфісковані активи, приватні, інвестиції або ще якісь альтернативні джерела.
Для інвестицій потрібні гарантії безпеки
Депутати згадали і про внутрішню боротьбу в Європарламенті проти тих, хто підтримує Україну. Адже популісти саме на них поклали відповідальність за підвищення цін, санкції, підтримку України, біженців з України.
Проукраїнські депутати Європарламенту зауважують, що підтримка України буде також залежати від того, які партії пройдуть після виборів, що відбудуться 6-9 червня 2024 року.
На запитання українських журналістів, чи має Європа альтернативні плани підтримки України у разі перемогти Трампа на виборах у США, депутати зазначають: потрібно підготувати німецьких виборців до того, що їм доведеться платити за підтримку України.
Фото Олени Максименко
«Доведеться платити більше за Україну, за українські справи, які є й нашими справами. Ми повинні збільшити виробництво боєприпасів, а це є величезною проблемою. Це те, що рухається надто повільно. 2025 року, можливо, ми матимемо достатньо боєприпасів, але до того часу нам потрібні винахідливі рішення, як це робить Чехія, шукаючи по всьому світу боєприпаси, інвестуючи в це і платячи за це гроші. Це те, де ми збільшуємо тиск на наш уряд, а також на інші країни», – зазначив Лагодинський.
Водночас депутати Європарламенту наголошують, що інвестори не будуть вкладати гроші в Україну, якщо там не буде миру. Україні потрібні гарантії безпеки.
«Якщо вони знатимуть, що їхні інвестиції будуть розбомблені росією, не зараз, але, можливо, через два/три/п’ять років, вони не будуть інвестувати. Тому ми повинні говорити про гарантії безпеки в такій формі, яка підвищить довіру інвесторів. Отже, це не лише економічне та оборонне питання. Вони тут переплітаються, і ми повинні думати в обох напрямках», – зазначив він.
Про російську дезінформацію
Віола фон Крамон-Таубадель зазначила, що російська пропаганда втручається у демократичні процеси Німеччини досить давно.
Крім того, у країні є відсоток людей – переважно старше покоління, – які вважають, що їхня країна має співпрацювати з росією.
«І прорватися крізь ці наративи нелегко. Не всі політики нас підтримують, зокрема і канцлер. Тож попереду ще довгий шлях. Але я думаю, що більшість людей у Німеччині усвідомлює, що росія є загрозою. Військова загроза, технічна, саботаж, шпигунство – вони скрізь. І вони вже почали нападати на нас», – каже Віола фон Крамон-Таубадель.
Депутати Європарламенту вбачають російський вплив і на польських фермерів.
«російський вплив агентів-провокаторів радикалізує польських фермерів, зараз там спостерігається дуже націоналістичний тон».
Якщо переможе Трамп
На запитання українських журналістів, чи має Європа альтернативні плани підтримки України у разі перемогти Трампа на виборах у США, депутати зазначили, що Німеччині потрібно готуватися до тривалої й значної підтримки України.
«Ми ніколи не замінимо і не компенсуємо всі гроші й усю військову підтримку, яку Україна отримала від США. Це просто неможливо. Але я думаю, що багато країн-учасниць усвідомили, що в разі переобрання Трампа… Але Трамп уже править – керує своїми членами партії, і завадив представникам влади голосувати за підтримку України. Тож нам потрібно готуватися до того, щоб мати стійку і міцну підтримку України», – каже Лагодинський.
Фото Олени Максименко
Депутати Європарламенту розуміють – і звертають увагу, – що їм потрібно говорити зі своїми виборцями та пояснювати, що загроза з боку росії – це загроза не лише для України, а й для всього демократичного світу.
«Власне тому нам потрібно збільшувати бюджети: оборонний та військовий. І тут ми перебуваємо всередині дебатів, які не є простими».
Одна з причин, чому Німеччина не надає військову підтримку Україні в таких обсягах, як потрібно для наших ЗСУ, – треба більше часу для налагодження виробничих ресурсів.
«Наші виробничі ресурси підтягуються, але нам потрібна мобілізація економіки. Це те, що могло б розв’язувати проблему. Проте для країн, які живуть в умовах миру і не мають такої швидкої мобілізації, це проблема», – зазначив Лагодинський.
Виплати українським біженцям будуть переглядати
Ще один депутат Європарламенту, прихильник України, Міхаель Галер, зазначив про свою чітку позицію щодо України. Однак зауважив, що внутрішні політичні процеси в ЄС ускладнюються.
Фото Олени Максименко
Галер пригадав підтримку України ще задовго до війни у 2004-2005 роках, коли вболівали за демократичні цінності, очолювані президентом Ющенком. Також він розповів про те, що депутати Європарламенту засуджували дії росії щодо анексії Криму та захоплення східних областей України.
Щодо українських біженців за кордоном, а саме в Німеччині, він зазначив, що підхід до формування виплат будуть переглядати.
«Лише 20% з усіх, хто перебуває зараз у Німеччині, працюють. Інші живуть на виплати і, не працюючи офіційно, не сприяють поверненню інвестованих у них коштів».
Водночас він звернув увагу на те, що в Данії працевлаштувалися вже близько 80% українських біженців.
Фото Олени Максименко
