0
Український історик Олександр Зінченко розповів про те, як створювали документальний серіал «Колапс. Як українці зруйнувати імперію зла», за мотивами якого написав майже однойменну книгу – «Як українці зруйнували імперію зла». Також він згадав про роль народженого в Чернівцях музичного фестивалю «Червона рута» у становленні незалежности нашої держави.
У Чернівцях презентували книгу «Як українці зруйнували імперію зла». Під час публічної зустрічі-дискусії з істориком, публіцистом, автором програм «Суспільного мовлення», співзасновником ресурсу про українську історію «Історична правда» Олександром Зінченком спілкувалися про історію написання книги.
Також він розповів про те, що передувало її створенню, чому важливо, аби українці прочитали її, роль фестивалю «Червона рута» у становленні незалежности України та яким чином насправді Україна здобула незалежність. Про все це читайте у матеріалі «Шпальти»
Книга створена за мотивами серіалу
Історія книги бере свій початок із документального серіалу «Колапс: як українці зруйнували імперію зла». Його створили до 30-річчя незалежности України, а книгу видали за його мотивами. Як розповідає Зінченко, ідея створення проєкту «Колапс: як українці зруйнували імперію зла» виникла ще 2016 року.
«Тобто того року, коли ми святкували 25-ту річницю від Дня незалежности України. Ми організовували зустріч і провели етер про таємниці нашої незалежности, розпад СРСР, що відбувалося, зрештою, за лаштунками української незалежности».
Коли ж записали етер, то матеріалу вийшло значно більше, ніж потрібно. Тоді й виникла ідея створення повноцінного проєкту про здобуття Україною незалежности та розпад Радянського Союзу. Реалізувати її розпочали 2019 року. Проте через ковід процес затягнувся, і повноцінно роботу завершили вже 2021 року. За словами Зінченка, серіал робили у рекордні терміни: за 7 місяців зняли 7 повноцінних серій.
Проте весь зібраний матеріал не вдалося помістити до одного документального серіалу. Тому Зінченко розпочав роботу над книгою.
Незалежність не впала як сніг на голову
Через повномасштабне вторгнення, постійні ракетні обстріли вихід книги дещо затримався. Світ побачив її 25 грудня – у день розпаду Радянського Союзу.
«Фактично на річницю того, як перестала існувати імперія зла», – додає автор.
І зазначає, що кожен українець, читаючи книгу, повинен зрозуміти, що незалежність точно не впала як сніг на голову. За її лаштунками були зусилля багатьох людей. Книга поденно відтворює події 1991 року, що засвідчують роль українців у розпаді СРСР. Проте є й епізоди, які охоплюють ширші періоди часу.
«Деякі моменти розписані не поденно, а похвилинно. Тобто коли йдеться про 24 серпня 1991 року, то динаміка переговорів у Верховній Раді дуже драматична та фантастична. Це приклад того, що українці цього разу не тільки не втратили можливість, а й побачили її там, де інші, можливо, і не встигли б».
Історик також зауважив, що автором назви книжки є перший лідер незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич. Зінченко пригадує пряму його цитату: «СРСР розвалили українці та Кравчук».
«Тоді виникла ідея перевірити гіпотезу: тож хто зрештою розвалив СРСР? Звідси і з’явився дещо провокативний заголовок назви книжки “Як українці зруйнували імперію зла”. Бо насправді таку книжку могли б написати поляки: до прикладу, “Як поляки зруйнували імперію зла”. Або знов-таки – “Як литовці зруйнували імперію зла”. Ба більше, таку книгу могли б написати і росіяни», – каже Зінченко.
За словами Олександра, книга розкриє справжню історію розпаду СРСР. У ній описані перші миті незалежної України. Також автор у ній наводить дані з документів КДБ і ЦРУ, які донедавна були закритими. Крім того, ця робота наводить спогади сучасників про настання незалежности: Оксани Забужко, Миколи Вересня, Віталія Портникова, Марії Бурмаки.
Фестиваль «Червона рута» – музична декларація незалежности
Одним з епізодів у серіалі та книзі є фестиваль «Червона рута», що народився у Чернівцях.
«Коли ми зрозуміли, що нам потрібні будуть ці сюжети, пов’язані з Червоною рутою, то я зателефонував пані Ларисі, в наш архів, у нашу відеотеку. Я кажу: «Пані Ларисо, а що у нас є з “Червоної рути”?» Ми ж транслювали, українське телебачення транслювало все те, що, власне, тут, у Чернівцях, відбувалося».
За декілька хвилин Олександр отримав відповідь: «Пане Олександре, у нас є все». Весь хронометраж фестивалю був у архіві. Там залишилося все, що транслювали в етері. Зокрема був записаний гімн України. Як переповідає Зінченко, тоді його на пам’ять знав мало хто.
Що стосується опрацьованих матеріалів щодо фестивалю, то з них зробили окремий документальний фільм.
«Це настільки фантастичне свідчення часу, що мені хотілося б, аби у нас з’явився, можливо, серіал про Червону руту чи спеціальний подкаст. Деякі з тих пісень абсолютно не втратили музичної або навіть моральної актуальности. Пісні фестивалю звучать абсолютно актуально в сьогоденні».
Також Зінченко пригадує виступ Марії Бурмаки на фестивалі. Це був доволі революційний момент – фестиваль транслювали на телебаченні в прямому етері.
«Треба було бачити не лише те, що відбувається на сцені, але й те, що в залі та на стадіонах. З якими емоціями були глядачі. Тобто, насправді це абсолютно фантастична історія такої музичної декларації української незалежности», – стверджує Зінченко.
Історик називає фестиваль декларацією музичної незалежности, бо тоді така музика була заборонена. Раніше її не транслювали на телебаченні чи радіо. Там переважно крутили лише дозволену радянською владою музику. Як зауважує Олександр Зінченко, по суті перша Червона рута визначила основні жанри в українській музиці на наступні 25 років.
1991 року українська армія – «шмат» радянської
Незалежність Україна здобула 1991 року. Водночас Зінченко зауважує, що на той момент країну також необхідно було наповнити державними інституціями, яких раніше не існувало. Перше – Збройні сили. Тоді вони складалися з людей, які здебільшого не були українцями. Як каже Олександр, то був «шмат» радянської армії.
Окрім відсутности української армії, інфляція тоді сягала 300%. Помилкою було те, що ми не мали національного банку. Його теж необхідно було створити. А ще в нас не було української платіжної, податкової та фінансової систем.
«Таких інституцій необхідно було створити десятки. Створення інституції – це у кращому випадку один, два, три роки. А потім ще її треба тестувати, балансувати, дивитися, як вона прийде. Тобто ми маємо розвивати інституційні залежності, ми маємо і себе теж розвивати», – каже історик.
Можна написати ще декілька книг із різними сюжетами
Весь зібраний матеріал не помістився у серіал та книгу. Однак, як каже історик, схожих книг випустити можна ще декілька.
«Переді мною був океан інформації. Бери що хочеш, але маєш тільки 7 відер. Тут мені дали цистерну, але океан лишився океаном. Тобто, іншими словами, на цьому матеріалі, який лишився за межами палітурки цієї книжки, можна написати ще 5, 7, 10 книжок».
У цій книзі Олександр використав лише декілька документів серед тисяч, що знайшли в архівах. Нині, вважає автор, можна виокремити ще багато сюжетів.
*Захід відбувся у рамках ініціативи Re:Open Ukraine від Інституту Центральноєвропейської Стратегії
