Аби відновити ці традиції, молодь спілкувалася з людьми старшого покоління, котрі пам’ятають традицію Андріївські вечорниці на Буковині.
Ворожіння на коханого, виготовлення свічок, українська музика та кухня – так нині розважається чернівецька молодь.
У Чернівцях вирішили відновити традицію Андріївських вечорниць. Молодіжний парламент організовує їх вже вдруге.
«Ми хочемо нагадати, що колись наші пращури в ці дати святкували. Хочемо показати, що тоді робили та яких традицій дотримувалися» — каже організатор заходу Артур Іванческул.
Згідно з новим календарем, свято Андрія тепер 30 листопада.
Організатори кажуть, що прагнуть показати, як молодь відпочивала колись без клубів і новомодних розваг. Як гуртом всі збиралися та проводили час.
«Ми хочемо показати автентичність минулих часів, 60-90-х років ХІХ століття, коли це було набагато актуальніше, ніж тепер. Хочемо нагадати людям, що ці свята не потрібно забувати, бо це частина наших традицій, частина нашого життя», — додає Артур Іванческул
Для дівчат підготували близько десяти способів ворожінь. Зокрема на свічках, воді та каблучках.
«Кожна каблучка символізує щось своє. Золота означає, що жінка цього року вийде заміж. Срібна — жінка цього року знайде майбутнього чоловіка. Звичайна — те, що ще рік молодиця буде дівувати», — каже організаторка Валерія Бабич.
Окрім ворожінь на вечорницях, кожен міг зробити свічки та забрати власний виріб із собою, на згадку про вечір.
Аби відновити ці традиції, організатори шукали інформацію, дізнавалися її з історичних книг. Також спілкувалися з людьми старшого покоління, котрі застали Андріївські вечорниці на Буковині та мали що згадати про цю традицію в часи своєї юності.
Дивіться також: Щоб знали, як наші гуцули боролися з москалями: на Буковині онук воїна УПА відтворив криївку для молоді
Довідка
Андріївські вечорниці часто називали ще й Калитою — як солодкі коржі, що випікали спеціально на свято.
Парубки та дівчата заздалегідь збиралися і радилися, як найкраще провести свято. Наперед визначалися також, в якій хаті будуть проводити вечорниці. То повинна була бути оселя самотньої жінки, яку шанували на селі. Вона мала приглядати за молоддю.
Як тільки вечоріло, дівчата йшли до господині, де мали відбутися вечорниці, і брали з собою різні продукти: мак, олію, муку, мед, гриби, сухі фрукти, рибу.
Частина з них залишалася господині в знак подяки за те, що дозволила проводити вечорниці.
Традиційні андріївські вечорниці починалися з кусання калити. За віруванням предків, в Андрієву ніч світ перебував на межі хаосу. На ознаку такого стану в природі, парубкам також дозволялося безкарно робити будь-які збитки.
Парубки користувалися цією нагодою: і ворота знімали, і шибки у вікнах розмальовували, і стежки, по яких дівчата ходять додому, соломою посипали або поливали буряковим квасом.