0
За дев’ять місяців 2023 року в бібліотеках Буковини списали понад 215 тисяч примірників російськомовної літератури. Водночас їх замінили 7 тисячами книг українських видавництв. Про необхідність та порядок списування ворожої літератури та чим її замінити – у матеріалі «Шпальти».
Із полиць бібліотечних фондів в Україні поступово зникають твори Пушкіна, поезія Єсеніна, радянська наукова література та інші важелі впливу російського агресора на українське суспільство. Рада з питань розвитку бібліотечної справи при Міністерстві культури та інформаційної політики ще навесні минулого року розробила методичні рекомендації для актуалізації фондів та їх вичищення від російської художньої та наукової літератури.
Зокрема з бібліотек списують літературу, що видана у росії, пропагує війну, глорифікує агресора, твори проросійських авторів тощо.
На Буковині цьогоріч вилучили понад 215 тисяч примірників літератури російською мовою. Так, до прикладу, Чернівецька обласна бібліотека для дітей позбулася понад трьох тисяч примірників, а Чернівецька обласна універсальна бібліотека імені Михайла Івасюка – більше сімнадцяти тисяч.
«Література, яку списують, переважно художня, дитяча, історична. Галузевою та довідковою літературою публічні бібліотеки области були мало забезпечені, тому поки що лише знімають книги з відкритого доступу, тобто забирають із полиць», – повідомила «Шпальті» очільниця Управління культури Чернівецької ОВА Олена Боднар.
За словами посадовиці, всі бібліотечні фонди актуалізують, але темпи списань різняться в окремих закладах.
Олена Боднар
Не позбуватися, а заміняти
Списану літературу обіцяють замінювати українськомовними виданнями. Так, замість майже чверті мільйона старої літератури, за цей рік до обласних книгозбірень надійшло 6 864 примірники нової.
До прикладу, полиці обласної бібліотеки імені Михайла Івасюка та обласної бібліотеки для дітей поповнилися 1411 та 480 екземплярами відповідно.
«Щодо поповнення бібліотечних фондів двох обласних книгозбірень, то 2023 року виділено 249 тисяч гривень, із яких використано понад 93 тисячі. Окрім того, бібліотеки беруть участь у грантових проєктах, посилюють зв’язки з видавництвами, розробляють активні акції серед громадськости для поповнення та оновлення своїх фондів», – каже Олена Боднар.
На думку політолога Ігоря Буркута, витискати російськомовну літературу потрібно виважено та обережно. Окрім справжньої радянської та імперської макулатури, існують примірники, які ще потрібно замінити українськими відповідниками.
«Моя перша освіта – медична. І тоді у нас більшість підручників було російською. Тому потрібно розвивати українськомовні наукові видання. Треба не просто позбуватися російськомовної літератури, але й замінювати її. Тоді ми побачимо, яка в нас чудова література і що ми нічого не втрачаємо», – переконаний політолог.
Ігор Буркут/фото з відкритих джерел
Шекспір та Твен – українською
Замінюють літературу й у шкільних бібліотеках міста. Як «Шпальті» повідомили в Управлінні освіти Чернівецької міської ради, у більшості шкіл процес списання російськомовної літератури триває досі. Але деякі заклади освіти вже встигли повністю позбутися подібних посібників:
«Велика кількість закладів освіти списала літературу російською мовою у повному обсязі, як-от ліцеї №11 та 3, гімназії № 8 та 15. До 95% літератури списали ліцеї № 5, 20 та 15, Коровійський ліцей, військово-спортивний ліцей, гімназії № 19, 11 та 12», – повідомили в управлінні.
За словами освітян, значною частиною списаної російськомовної літератури є зарубіжні твори, які замінюють українськими перекладами.
«Книги Гете, Твена, Дюма, Купера, Свіфта, Дікенса, Шекспіра, Верна та інших переважно надходили до шкільних бібліотек російською мовою. Їх замінюють, зокрема, здаючи макулатуру та отримуючи за це кошти», – кажуть освітяни.
Окрім української, потрібна англійська
Темпи дерусифікації можна пришвидшити, якщо не обмежуватися лише українськомовними виданнями, переконаний Ігор Буркут. Російські видання, які не мають аналогів українською, може замінити англомовна література. Зокрема, іноземною мовою можна покрити значний обсяг наукової та спеціальної літератури.
«Потрібно серйозно братися за англійську, якщо ми хочемо бути на рівні з усім світом. Саме цією мовою видається величезна світлість і наукової літератури, і літератури політичної. Витискати російську мову потрібно й українською, й англійською. Так процес піде швидше, і він принесе більше користі», – впевнений політолог.
За 9 місяців цього року бібліотеки Буковини втратили 215 тисяч книг російською мовою, які можливо замінити.
Водночас за півтора року повномасштабної війни через російську агресію Україна втратила 187 мільйонів примірників, багато з яких замінити неможливо.
