0
Фахівці кажуть, що в дітей також виникає депресивний стан. На депресію може впливати війна чи спілкування в інтернеті. Також росіяни можуть використовувати дітей, оскільки вважають їх уразливою категорією.
Ілюстрація «Шпальти»
Після низки трагічних випадків у столиці України українські медіа порушили проблему суїцидів. Що це: раптовий сплеск, робота російських спецслужб зі створення чергового «синього кита», випадковість? Чи спостерігають таке в Чернівецькій області?
«Шпальта» поспілкувалася з психологинею Наталі Круглашовою та очільником громадської організації «Фонд Символи» Андрієм Гев’юком, аби дізнатися мотиви трагічних вчинків дітей та підлітків, як на це може впливати російська пропаганда та як запобігти таким діям.
Також ми поцікавилися в ювенальної поліції, чи вбачають правоохоронці в цьому тенденцію, яка може бути небезпечною для Чернівецької области.
У Чернівцях схожих випадків не спостерігають
Начальник сектора ювенальної превенції поліції Чернівецької области Микола Басараб, посилаючись на столичних колег, каже, що трагічні випадки в Києві ніяким чином не пов’язані між собою.
Що стосується Буковини, то впродовж цього року в нашій області стався один випадок, коли неповнолітня особа вкоротила собі віку. Також зафіксували дев’ять випадків, коли діти чинили самоушкодження. Переважно це роблять, аби привернути увагу батьків.
«Останніми роками в нас немає випадків групових таких вчинків. Декілька років тому на території области таке чинили востаннє. Проте це ніяк не було пов’язано з діяльністю антисоціальних груп та не було схоже на те, щоб це вчинили за якимось сценарієм», – каже поліціянт.
Водночас Микола Басараб зазначає, що підлітків загалом цікавлять тренди на території їхньої держави чи в цікавих для них спільнотах. До прикладу, якщо виникає певний антисоціальних рух, то він буквально одразу привертає увагу підлітків. Оскільки їм цікаво те, що набирає популярности серед тисяч людей. Тому батькам варто уважно пильнувати, чим захоплюється дитина.
Як приклад наш співрозмовник наводить молодіжний рух «ПВК “Редан”», що був популярним на початку цього року. Тоді у Чернівецькій області правоохоронці не допустили провокацій та організовували профілактичні бесіди з дітьми.
«Наразі таких груп антисоціальної спрямованости, які схиляли б увагу до суїцидальних намірів на території нашої области, немає. Водночас я не можу не брати до уваги підлітків, які цікавилися таким питанням. Проте типової поведінки дітей за сценарієм певної групи в соцмережах чи в інтернеті не спостерігається», – каже поліціянт.
Читайте також: Дорослі використовують підліткову потребу: що відомо про молодіжний рух «Редан»
Недитячі проблеми – причини думок про суїцид
Психологиня Наталі Круглашова каже, що у дітей, підлітків та дорослих різні причини, які призводять до думок про подібні вчинки.
«Якщо це діти шкільного віку – їхніми проблемами можуть бути навчання, роль у соціумі, конфлікти з батьками, непорозуміння. У підлітків може бути ще більше причин. Для них основне завдання – знайти своє місце у підлітковій компанії, класі. Не у всіх це виходить, адже всі дуже різні, мають не схожі характери. Хтось може бути менш успішним у соціалізації», – розповідає психологиня.
Архівне фото «Шпальти»/ На фото Наталі Круглашова
Вона додає, що не варто думати, що в дітей немає депресивного стану. Він буває не лише в дорослих. Водночас Наталі Круглашова каже, що у нашому суспільстві не заведено вважати, що у дітей можуть бути проблеми.
«Але насправді зараз дуже складна ситуація – війна. Психологічні проблеми виникають навіть у дітей. Особливо у тих, у кого батьки на війні. Не всі мають таку сильну психіку, щоб до цього пристосуватися. Тому в дітей зараз зовсім не дитячі проблеми», – зазначає Наталі Круглашова.
Вам буде цікаво: Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині
За її словами, часто заподіяння собі шкоди буває лише демонстративним вчинком. Це може бути через образу або проханням допомогти. Наталі Круглашова наводить ситуацію, яка траплялася під час її роботи психологинею у школі.
«У третьокласника була дуже складна ситуація в сім’ї. Тоді він мені сказав, що хотів нашкодити собі, аби батьки плакали й зрозуміли, що погано вчиняють. Але дитина в третьому класі навіть не розуміє, що це невідворотно, і дороги назад не буде. Він же не встане і не скаже: “Виявляється, ви все ж мене любите, хоч я думав, що ні”», – розповідає психологиня.
До таких негативних вчинків може призвести як відсутня увага з боку батьків до дітей, так і гіперопіка. Якщо батьки почнуть контролювати свою дитину щодня – це теж може трапитися.
Також Наталі Круглашова каже, що підлітки дійсно потрапляють під вплив соціальних мереж, оскільки їм легше знайти там друзів та підлаштуватися одне до одного. В інтернеті люди можуть написати приємні речі, які хочуть чути підлітки.
«Контакт в інтернеті здається їм менш болючим та більш безпечним, ніж коли ти йдеш у компанію, де хтось починає з тебе сміятися. Або ж скаже щось неприємне. І не всі знають, як на це відповісти. Тому в інтернеті з цим простіше», – додає спеціалістка.
росіяни пропонують дітям «челенджі» в інтернеті
Очільник громадської організації «Фонд Символи» Андрій Гев’юк розповів, що в інфо- та кібервійнах росіяни використовують наших дітей, оскільки вони – вразлива категорія. У мережі окупанти можуть пропонувати дітям пройти якийсь челендж чи виконати завдання. У приклад Гев’юк наводить раніше популярну гру «Синій кит».
«Алгоритми їхні дуже прості. Дітям дають елементарні завдання, які ускладнюють із кожним кроком. За ризики вони можуть отримати більші бонуси чи вигоду. Коли ж діти досягають певного рівня, то вже не можуть відмовитися від того, що їм пропонують», – каже Гев’юк.
На фото Андрій Гев’юк
Він додає, що дітей можуть шантажувати їхніми особистими даними чи тим, чим підлітки ділилися у мережі. Також можуть просити завантажити застосунок, за допомогою якого окупанти отримають доступ до телефону.
«На смартфонах зберігають особисту інформацію, фотографії чи речі, про які діти не хочуть говорити на широку авдиторію. Тоді зловмисники можуть шантажувати дітей, адже останні не хочуть щось казати батькам чи щоб у школі дізналися про особисте. Тобто діти в зоні ризику. Це методи, які росіяни нині можуть застосовувати проти наших дітей», – додає очільник ГО «Фонд Символи».
Читайте також: «Наш телефон – наш ворог»: як уберегти себе від російського впливу в інфопросторі
Також Гев’юк зазначає, що інфогігієна є дуже важливою в сучасних умовах, оскільки росіяни часто створюють проти нас різноманітні ігрові челенджі. Підлітки, дорослі беруть участь та висвітлюють це.
«Тому треба стежити за інфогігієною наших дітей. Батьки повинні контролювати те, що відбувається в телефонах їхніх чад, у переписках. Діти в одній із найбільших зон ризику, яку росіяни намагаються зачепити», – зауважує Гев’юк.
Як вберегти власну дитину від негативних думок?
Аби вберегти свою дитину, не треба боятися звертатися до профільних лікарів: психологів чи психіатрів. Для початку психологиня Наталі Круглашова радить звернутися хоча б до дитячого чи сімейного лікаря. Не треба думати, що у дитини просто поганий настрій чи немає депресії. Круглашова зауважує, що у дітей, як і в дорослих людей, бувають моменти, коли вони відчувають слабкість і небажання жити.
«До дітей треба бути уважними та слухати їх. Часто батьки не чують те, що їм кажуть діти. Все, що зазвичай запитують: чи зробив уроки, чи поїв, чи нормально одягнувся, чи все добре. А дорослі часто думають, що це в них складне життя, а тому їм не до морального стану дітей», – каже Круглашова.
Перші ознаки того, що дитина може зробити щось із собою – словесні маркери. Наприклад: «мені все набридло», «я не хочу жити». Такі фрази показують те, що дитина у небезпеці.
Також батьків має насторожити, якщо дитина починає роздавати особисті речі, дарувати їх комусь чи казати, що вони їй більше не потрібні. Часом цього достатньо, аби зрозуміти, що щось відбувається з вашою дитиною.
Психологиня каже, що якщо ж ви все-таки це помітили, то варто почати стежити за її соцмережами.
«Треба бути ближчими до своїх дітей. Батьки чи близькі розуміють свою дитину краще, ніж психолог, який уперше її бачить. Але все ж таки іноді варто звертатися за допомогою».
