Вимушені переселенці з Харкова та Ірпеня видають у Чернівцях власними силами інформаційний вісник. Вони мріють соціалізувати місцевих внутрішньо переміщених осіб та змінити Садгору.
Троє вимушених переселенців на початку повномасштабної війни знайшли прихисток у Чернівецькому обласному центрі соціально-психологічної допомоги у Садгорі. Тут вони вирішили заснувати громадську організацію «Допомога та Надія», щоб допомагати місцевим ВПО. Цьогоріч у них виникла ідея створити безкоштовний інформаційний вісник – газету для місцевих переселенців, яку вони друкують та видають власними силами.
«Шпальта» поговорила із засновниками організації про необхідність преси для переселенців та майбутнє газети.
На початку березня 2022 року Анастасія Науменко та Ілля Бабаджанов переїхали до Чернівців із Харкова, а Ренат Шаріпов – з Ірпеня. Вони познайомилися у прихистку у Садгорі й почали організовувати допомогу для переселенців.
Як розповідає Ренат, у всіх є менеджерський досвід: в Іллі була своя СТО, в Анастасії – бізнес у бьюті-сфері, а Ренат вісім років працював веброзробником. Досвід в організації процесів став волонтерам у пригоді, коли на початку минулого року до прихистку масово прибували ВПО.
«Ця будівля не працювала діа чи три роки. Тут не було жодної інфраструктури й комфорту. Людей було дуже багато – часом по 300 осіб, – усе треба було приводити до ладу. Спершу ми стали на кухню, допомагали роздавати їжу. Потім організували генеральне прибирання», – каже Ілля.
Коли волонтери побачили проблему з відсутністю сміттєвих баків та урн на території прихистку, вони вирішили написати проєкт. Їм вдалося виграти грант, і вони закупили урни, зробили фільтрацію води в прихистку, а на решту коштів відремонтували бомбосховище.
Пізніше вони вирішили заснувати громадську організацію, адже через неї простіше допомагати прихистку.
Анастасія, Ренат та Ілля офіційно заснували ГО «Допомога та Надія» торік у липні. На території прихистку в Садгорі їм виділили окреме приміщення, яке волонтери відремонтували. Також у ньому облаштували комп’ютерний клас, де проводять курси компʼютерної грамотности для ВПО.
За минулий рік їм вдалося провести інтернет на території всього прихистку за 100 тисяч гривень, створити бібліотеку, дитячу кімнату, майданчик для дітей та футбольне поле.
Ідея інформаційного вісника у засновників з’явилася раптово. У Рената є досвід роботи у великому журналі, він уміє верстати та робити дизайн. Тому команда вирішила створити газету, яка соціалізуватиме ВПО в Садгорі, і навпаки – знайомити місцеве населення з переселенцями.
«Цим вісником ми соціалізуємо ВПО. А суспільству розповідаємо, що є різні переселенці. Такі, що стараються, працюють. Виявилося, що тут, у Садгорі, є стільки історій, стільки є чого розповідати», – каже Анастасія.
Інформаційний вісник висвітлює життя району Садгора. Наразі тут живе 8 тисяч переселенців, і саме для них волонтери й створюють газету. Формат вісника такий: одна стаття про життя ВПО й одна – про держслужбовця, який опікується ВПО в Садгорі. Крім цього, тут є загальна інформація, новини, роз’яснення. Є окрема сторінка із заходами у місті, які можуть відвідати ВПО. Це культурні, мистецькі та навчальні події, лекції.
«Варто зазначити, що це саме інформаційний вісник, а не газета. Вона ніде не зареєстрована, ми просто від себе її видаємо. Вона безкоштовна. Ми хочемо, щоб люди могли взяти її, прочитати, щось для себе дізнатися», — каже Анастасія.
Розповсюджують газету волонтери у геріатричному пансіонаті, де зараз живе понад 200 переселенців, у місцевій лікарні, бібліотеці, а також серед закладів місцевого бізнесу.
Друкують вісник волонтери власноруч на принтері в офісі організації. Зараз тираж одного випуску – 600 екземплярів. Волонтерам уже вдалося зробити 4 випуски. На сайті організації є електронний формат вісника, який можна прочитати у вільному доступі.
«Це власна ініціатива за власні кошти. Ми друкуємо вісник самі, і це дуже важко: сто газет надрукувати – це сидіти цілу ніч», – каже Ренат.
Волонтери кажуть, що попит на вісник великий. Люди постійно просять примірники, а запитів більше, ніж засновники можуть опрацювати. Тож у перспективі тираж хочуть розширити та створити невелику редакцію, яка створюватиме два випуски вісника в місяць. Для цього волонтери шукають спонсорів чи донорів, які профінансують проєкт.
«Це невеликий штаб людей, невеликі кошти. Але це може дуже вплинути на весь район. Не лише інтегрувати між собою місцеве населення та ВПО, а й змінити культуру в Садгорі та ставлення місцевих до влади та її діяльности», – розповідає Ренат Шаріпов.