Максим Коровін скористався урядовою програмою, аби розвивати виробництво амуніції для військових. Також паралельно продовжує займатися багаторічним бізнесом шкіргалантереї.
Підприємець із Чернівців Максим Коровін із 2017 року займається шкіргалантереєю та виробляє різні аксесуари зі шкіри.
Після повномасштабного вторгнення почав виготовляти військову амуніцію. Це ремені для зброї, підсумки, РПС (ремінно-плечові системи), каремати тощо. Цього року підприємець скористався урядовою програмою проєкту «єРобота» – «Власна справа» – та отримав грант на виробництво амуніції.
Про те, як започаткував свою справу, які перешкоди були під час виробництва, як адаптував бізнес після повномасштабного вторгнення та нащо використав грант від держави – у матеріалі «Шпальти».
«Пройшов через ці каторги та процеси»
Чернівчанин Максим Коровін розпочав бізнес разом зі своїми друзями. Ідея була досить проста.
«Ми з однодумцями зрозуміли, що на ринку немає предметів, які ми хотіли би бачити тут, у Чернівцях. Подумали, що це можна було б виробляти самостійно. Дивилися на ринок рюкзаків і сумок. Поступово почали виробляти різні аксесуари. Звичайно, минув якийсь час, аби навчитися певних технологій» – розповідає Коровін.
Спершу зняли гараж, закупили матеріали, інструменти й почали пробувати виготовляти продукцію. Як розповів Максим, ні він, ні його однодумці не вміли шити. Та й швейних машин у них не було. Але побачили в інтернеті, що шкіряні вироби можна шити вручну.
«Перший рік зшивали все вручну. Я пройшов через ці каторги та процеси. Це був 2016-й. Ми витратили майже рік, аби зрозуміти, як працювати з матеріалом та які етапи відбуваються під час виготовлення. Спершу це більше було схоже на хобі. Насправді все, що заробляли, йшло на купівлю матеріалів. Я не можу назвати це підприємницькою діяльністю – ми просто були самозайнятими особами», — розповів підприємець.
Коли з команди однодумців залишилося двоє, підприємці вирішили наймати людей, аби розвантажити свою діяльність. Зробили це задля кращої ефективности та розвитку власної справи.
«Виходило так, що я одночасно кроїв матеріал, шив, збирав та пакував, відправляв вироби, вів фінансову частину та ще й викладав контент в інстаграм. Коли все робить одна людина, це не дає розвитку. Саме тому ми почали наймати людей. Із гаража переїхали в інше приміщення, а через декілька місяців знову переїхали. Це реально побудований бізнес із нуля. Тоді це було можливо, але зараз я ніколи не повторив би цей шлях знову. Мені неодноразово хотілося припинити діяльність, але щось тримало, аби продовжувати й розвивати підприємництво».
«Не було постачальників потрібних матеріалів»
Після повномасштабного вторгнення підприємство перепрофілювали. З перших днів березня 2022 року почали виготовляти військову амуніцію.
«Після 24 лютого перший тиждень усі кинулися волонтерити. Потім це почало перетворюватися у якийсь неорганізований хаос, і ми зрозуміли, що маємо свою роботу. Ідея створювати продукцію для військових виникла органічно. У нас є обладнання, є люди. Тож я запропонував спробувати зробити якийсь продукт, що був тоді потрібний», – пригадує Максим.
На початку березня вже виготовляли перші прототипи. Почали з вузької спеціалізації – це ремені для зброї. На виробництво до Максима Коровіна приходили зі своєю зброєю. Це були люди з різних структур: поліції, СБУ та військові. Вони давали поради та консультації для ефективнішого виробництва амуніції.
У процесі виготовлення нової продукції зіштовхнулися з викликами. Адже спочатку не було необхідних матеріалів в Україні. А у цій справі важлива якість. Був хаос, хоча підприємство намагалося працювати так, як до цього були налаштовані процеси. Проте у ході виробництва зрозуміли, що пошиття амуніції – це інший процес, ніж виробництво шкіряної продукції. Довелося багато чого змінювати та адаптуватися.
«Відповідно до держстандартів, для пошиття амуніції потрібно використовувати специфічні матеріали, які виготовлені з нейлонополеоміду. Необхідна надійна фурнітура. На початку березня цього всього в Україні майже не було. Ми робили буквально сотні дзвінків на день. Якщо вдавалося додзвонитися до п’ятьох-сімох постачальників – було просто вау! Деякий час зайняло лише те, аби знайти постачальників матеріалів».
Беруть до уваги думку клієнтів
Чернівецький підприємець каже, що якісний матеріал для виробництва амуніції дуже важливий. Бо на початку повномасштабного вторгнення нова продукція, яку виготовляли волонтери та підприємцями, не завжди була якісною. Наприклад, плитоноски могли рватися, фурнітура у відповідальний момент – підвести. Але це досвід, який усі проходили поступово, адаптувалися та розвивалися в цій галузі.
«Погана якість – це, напевно, найбільша прикрість, яка може статися. Адже вся ця військова амуніція так чи інакше пов’язана із життям та здоров’ям людей. Не завжди виробник впевнений у якості фурнітури, яку замовив. Постачальник може повідомити тобі одну інформацію, але на практиці це може бути зовсім інакше. Вже за відгуками клієнтів ми розуміли, де і які помилки могли виникати та що потрібно змінити», – каже виробник.
За таким принципом працювало підприємство Коровіна і до повномасштабного вторгнення. Одне з гасел виробництва: «Брати до уваги думку клієнтів». Тому і досі збирають відгуки, аби покращувати якість продукції.
До підприємства Максима Коровіна часто звертаються за волонтерською допомогою, аби ті надали амуніцію. Такі запити виконують.
«Ми маємо планову кількість замовлень, які можемо забезпечити безкоштовно на місяць. Проте загалом більше продукції йде на продаж, оскільки матеріали для виробництва недешеві. Ми не можемо працювати задарма, бо це так не працює. Аби надалі виготовляти продукцію, ми також маємо отримувати якісь кошти», – зазначає Коровін.
За кошти гранту додали робочі місця
Цього року Максим Коровін скористався урядовою програмою «єРобота» та отримав грант. За кошти держави закупили нове обладнання і матеріали. Також створили нові робочі місця.
«Про цю програму дізнався цього року, хоча проєкт запустили ще раніше. Стало цікаво, як можна отримати грант для малого бізнесу, адже раніше з таким не зіштовхувався. Хотів зрозуміти взагалі, як із цим можна працювати, адже зараз схожих програм є багато, а допомога малому й середньому бізнесу необхідна», – каже він.
Грант підприємець обрав саме для розвитку виробництва військової амуніції. Її планують виготовляти до перемоги. Зробили це, аби втримати цей напрямок, адже були необхідні додаткові ресурси.
«Це проміжкова ланка, бо, отримуючи досвід роботи з такими матеріалами та процесами, ми можемо потім створювати вироби мілітарі-тематики, а саме: сумки, органайзери та інші аксесуари для військових, які повернуться до звичного життя», – зауважує Коровін.
Наразі в робочому цеху паралельно ведуть два виробництва: шкіргалантерею та військову амуніцію. Як каже Максим, поєднувати важко – це завдання із зірочкою.
«Адаптуємося під запити. В пріоритеті – військова амуніція. Це різні процеси, тому впливає на планування виробництва. Адже треба працювати таким чином, аби ми вклалися в терміни та щоб було реально виготовляти і ту, й іншу продукцію. Це все потребує адміністрування, правильного розподілу та обліку. Ми вже адаптувалися, але час від часу виникають нові виклики», – резюмує чернівецький підприємець.
Фото Шпальти