0
Майже два роки тому на цій ділянці залізниці стався обвал ґрунту. Чому утворюються карстові провалля, чи можливо запобігти утворенню нових вирв і де ще на Буковині є карстові печери – читайте у матеріалі «Шпальти».
Фото: телеграм-канал Укрзалізниці
На 53-му кілометрі залізничного перегону «Новоселиця – Мамалига» на Буковині обвалився ґрунт у районі карстових печер. Це сталося 19 вересня 2021 року. Утворена внаслідок обвалу вирва мала протяжність 20 метрів. Це значно ускладнило залізничне сполучення між Чернівцями та Києвом.
«Шпальта» дізналася, яка наразі ситуація з полотном на вказаному перегоні та чи є можливість відновити його, аби потяг із Чернівців знову міг швидше діставатися столиці.
Як писала пресслужба Укрзалізниці, ремонтні роботи тривали понад 10 годин. А потяг «Чернівці – Київ» їздив зміненим маршрутом через Заліщики та Тернопіль.
Також із залізничного маршруту забрали зупинки на станціях «Новоселиця», «Ларга», «Кам’янець-Подільський», «Дунаївці» та «Гречани».
Провалля на залізничному перегоні «Новоселиця – Мамалига»/телеграм-канал Укрзалізниці
Через три дні, 22 вересня 2021 року, після тимчасової ліквідації карстового провалу, ділянку відкрили для руху потягів. Однак уже наступного дня відбулося повторне руйнування земляного полотна.
Відтак на ділянці залізничного перегону «Новоселиця – Мамалига» заборонили рух потягів, аби знайти причину провалу.
Для цього Укрзалізниця звернулася до Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України (далі – Інститут). Під час обстеження ділянки дослідники виявили додаткові карстові порожнини. Тому правління товариства вирішило дозволити рух лише вантажним потягам зі швидкістю 25 км/год.
Працівники Карпатського відділення Інституту зазначили, що карстонебезпечною є ділянка з 48 по 60 кілометр перегону «Новоселиця – Мамалига». Її загальна протяжність становить до 12 кілометрів.
У квітні цього року Укрзалізниця уклала угоду з Карпатським відділенням Інституту. Домовленості стосувалися дослідження зон розвитку провалів на ділянках, де є карстові печери. Їх мають проводити впродовж шести місяців.
У відповіді на інформаційний запит «Шпальти» представництво Укрзалізниці також наголосило, що у період із 2022 року по 2023-й нових провалів не було. Однак на 53 кілометрі виявили нові карстові вирви на відстані 40-60 метрів від колії.
Наразі працівники дистанції колії цілодобово стежать за ситуацією на перегоні «Новоселиця – Мамалига».
Залізничники ліквідують наслідки обвалу ґрунту/телеграм-канал Укрзалізниці
У коментарі «Шпальті» начальник відділу експлуатації Валентин Гаврилов сказав, що на автомобільній ділянці від Припруття до Мамалиги зараз проводять планові ремонтні роботи. Не на всій ділянці одночасно, а поступово.
Також він зазначив, що на автомобільну дорогу, яка проходить біля перегону «Новоселиця – Мамалига», карстове провалля ніяк не вплинуло.
«Вплинула лише війна (повномасштабна – авт.). Оскільки бракує коштів. Але загалом, то все йде за планом», – зазначає начальник відділу експлуатації.
Завідувач катедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Богдан Рідуш розповів «Шпальті», що причиною карстового провалля є карстові процеси. Себто, розчинення легкорозчинних гірських порід природними водами. У цьому випадку – підземними.
«На цій ділянці залягають легкорозчинні гіпси. Вони перебувають у зоні циркуляції підземних вод. Внаслідок цього утворюються природні порожнини. Над ними і виникають обвали», – каже Богдан Рідуш.
На Буковині є доволі багато карстових печер, веде далі доктор географічних наук. Так, у долині річки Прут є ареал провалів від Рингача до Мамалиги. Також вони поширюються й на територію Республіки Молдова.
На архівному фото «Шпальти» печера Попелюшка, що з’єднує Україну і Молдову (с. Кріва, Молдова)
Крім цього, Богдан Рідуш розповів, що до зони активного розвитку карсту входить практично все Подністров’я, колишній Кіцманський, Заставнівський та Хотинський райони.
Щодо утворення нових воронок, то завідувач катедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету каже, що їхнє засипання може допомогти лише тимчасово. Оскільки це природний процес, який триває.
«Можна застосувати хіба якісь інженерні заходи. До прикладу, збудувати міст. А найкращим варіантом буде обійти ділянку карстових печер і прокласти нову залізничну дорогу. Про карст у тих місцях було відомо ще до Революції (Жовтневого перевороту у російській республіці 1917 року – авт.). Там провали відбуваються не дуже часто. Десь раз на 20-30 років», – резюмує Богдан Рідуш.
