0
Усі укриття в області здатні витримувати радіоактивне забруднення, однак для масштабних аварій потрібні повноцінні сховища.
Фото: ua.depositphotos.com
Під час свого екстреного відеозвернення сьогодні, 22 червня, президент Володимир Зеленський повідомив, що росія, ймовірно, готує теракт на Запорізькій атомній електростанції. Це може призвести до викиду радіації.
«Шпальта» з’ясувала, чи може радіоактивна хмара потенційно зачепити й Буковину, чи пристосовані до цього укриття та як діяти у разі аварії.
За словами заступника директора Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету Юрія Халавки, поширення радіації залежить від погоди та напрямку вітрів. Проблема також полягає в кліматичних змінах унаслідок руйнування Каховської ГЕС та суттєвого зменшення плеса водосховища.
«Раніше моделювання показували, що напрямки вітрів спрямовані вздовж Дніпра – на південний схід. Тому первинне поширення і забруднення мало б рухатися туди. Але ми маємо досвід Чорнобиля, коли потрапляння радіоактивних речовин тривало довгий час у різних напрямках. За тиждень погода може дуже змінитися, тому певна забруднена частина повітря, хмар та пилу теж може бути в межах досить великої території».
На фото Юрій Халавка
Реактори на ЗАЕС безпечніші, тож викиду такої ж кількости радіонуклідів, як і на Чорнобильській АЕС, не буде, переконаний науковець. Водночас якщо росіяни зруйнують декілька реакторів одночасно та місця зберігання відходів – можуть бути масштабні наслідки.
«Щоб хмара, потрапивши на Буковину, була суттєво небезпечною – потрібно, щоб у місці, звідки вона буде поширюватися, була дуже велика кількість радіоактивних речовин. Очевидно, що далі ми від станції – то меншими є ризики», – каже Халавка.
Ситуація залежить і від того, який кілометраж забруднення будуть прогнозувати, розповів у коментарі «Шпальті» начальник Управління цивільного захисту населення Чернівецької ОВА Олексій Гайдай.
«Для цього є спеціальні аналітичні програми, які вираховують зону опромінення. У разі теракту на ЗАЕС проведуть миттєве оповіщення населення, а не так, як після Чорнобильської аварії», – запевняє він.
Олексій Гайдай / скриншот із сюжету C4
За словами чиновника, всі укриття на Буковині здатні більшою або меншою мірою витримувати радіоактивне забруднення — навіть підвальні приміщення громадян.
Наприклад, у бібліотеці Чернівецького національного університету укриття має двоє герметичних дверей, вентиляційну систему тощо.
Водночас науковець Юрій Халавка каже, що для таких масштабних аварій потрібні повноцінні сховища. Вони повинні мати системи фільтрації повітря, запаси їжі та води, адже людям задля безпеки потрібно там перебувати впродовж декількох днів.
«Є кілька систем моніторингу. Якщо хмара буде поширюватися – це питання не одного дня. Це може бути щонайменше декілька десятків годин. Тому перша порада – слухати повідомлення служби надзвичайних ситуацій та військової адміністрації», – розповідає Юрій Халавка.
Як діяти у разі оповіщення про радіаційну аварію
Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці, пишуть у Центрі громадського здоров’я.
– Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішньому боці будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
– Заберіть всередину домашніх тварин.
– Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.
– Зробіть кількаденний запас води у герметичних місткостях. Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.
– Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.
– Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.
Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття
– Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.
– Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.
– Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його трохи далі від людей і домашніх тварин.
– Помийтеся. Якщо є можливість, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.
Якщо можливости прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.
– Одягніть чистий одяг.
Як безпечно харчуватися та пити воду
– Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомлять про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Пакування захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.
– Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.
– Вода в інших місткостях у вашому домі, наприклад, в унітазі або водонагрівачі, не буде містити радіоактивних речовин.
– Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе та пакування їжі й води.
Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження.
«Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня, тож буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу», – кажуть у ЦГЗ.
– Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також можна їсти продукти, які зберігалися у холодильнику або морозильній камері.
– Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, якомога далі від людей і тварин.
Йодопрофілактика
Відповідно до наказу МОЗ, йодну профілактику здійснюють лише після офіційного оповіщення.
Дозування:
– діти до місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг;
– діти від місяця до трьох років – 32 мг;
– діти від трьох до 12 років – 62,5 мг;
– підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері під час грудного вигодовування – 125 мг.
Інфографіка: UNICEF
