0
Фільм «Злегка прочинені двері» за участи Римми Зюбіної показали на фестивалі «Миколайчук OPEN». Акторка поділилася враженнями від роботи над стрічкою. Також розповіла про одну з найпопулярніших робіт з її участю — «Гніздо Горлиці», яку знімали на Буковині та в Італії.
Римма Зюбіна – відома українська актриса кіно та театру. Цьогоріч стрічку, в якій вона зіграла, показали на фестивалі глядацького кіно «Миколайчук OPEN». Це фільм «Злегка прочинені двері».
Також Римма відома своєю роллю у фільмі про трудову міграцію «Гніздо Горлиці». Цю стрічку знімали на Буковині, зокрема у Вижниці та Виженці.
Про фільм у головних ролях із Риммою, який показали на фестивалі «Миколайчук OPEN», про те, як знімали «Гніздо Горлиці», особливості акторської гри від Римми Зюбіної – у матеріалі «Шпальти».
Участь акторки у стрічці «Злегка прочинені двері»
У Чернівцях триває фестиваль глядацького кіно «Миколайчук OPEN». Серед фільмів, що поза конкурсною програмою, є «Злегка прочинені двері». У цій стрічці Римма зіграла роль матері головного героя — Петра. Він вирішує відправитися добровольцем на фронт, сподіваючись, що таке рішення спонукатиме рідних переосмислити свої цінності.
Фото: «Українська правда»
На творчій зустрічі під час фестивалю акторка відверто зізналася, що незадоволена результатом, який побачила на екрані.
«Насправді я очікувала зовсім іншого результату, тому незадоволена тим, що побачила. Я дуже самокритична людина. Багато дивлюся якісного, фестивального, кіно. Натомість ніколи не дивлюся його бездумно, аби просто дивитися», – каже Римма.
Вона розповіла, що має блокнот, у який під час перегляду кіно занотовує певні моменти. Записує туди фільми, стрічки, що перемогли на Каннському чи Берлінському фестивалях або ж отримали Оскар. Потім вона переглядає їх.
«Я незадоволена фільмом через свою роль, а також, я вважаю, і це найголовніше, що фільм зараз не на часі. Ми знімали кіно в 2019. Для мене особисто війна почалася в 2014, але зараз мати, яка прив‘язує свого сина до батареї, аби він не йшов в армію, викликає у мене не лише здивування, а й огиду», — каже акторка.
Також розповідає, що є й такі актори, які після кожного дубля біжать до монітора дивитися, що ж там. Каже, що інколи це заважає процесу, бо режисер має бачити цілісну картину.
Римма розповіла, яким чином потрапила на кастинг фільму. За її словами, зазвичай це відбувається на запрошення від кастинг-директора. Так було і цього разу.
«Аби легше запам’ятати текст, я переписала його олівцем на аркуш. Коли роблю якісь побутові речі — до прикладу, прасую, — він перед моїми очима. Я ж не прийду на кастинг і не розкажу текст, як віршик. Мені потрібно робити це в дії, бо, як ми бачили у фільмі, моя героїня постійно щось робить, займається побутовими речами», — згадує Римма Зюбіна.
Тоді цей момент, що акторка переписала текст на листок, вразив режисера фільму. Він попросив залишити той аркуш на пам’ять.
«Перед пробами я завжди цікавлюсь хто автор сценарію, режисер, оператор. Читаю про них. Роблю це, аби знати, що це за група й команда. Власне, через якийсь період мені зателефонували й сказали, що я затверджена на роль у фільмі “Злегка прочинені двері”», – каже акторка.
Сцена у корівнику
З цією стрічкою в Римми пов’язано декілька цікавих історій. До прикладу, сцена в корівнику.
«У процесі зйомки я прискіпливо ставилася до свого костюма. Хотіла мати вигляд нормальної людини, яка йде до корови. Для гриму по-справжньому бруднила нігті: йшла до болота, калюжі й занурювала туди руки. Якщо мені треба було не мити волосся, то я його не мила. Коли була у корівнику, пам’ятаю, як відчиняються двері до якоїсь кімнатки — а там стоїть жінка. Вона саме і працювала на цій фермі».
Тоді акторка запитала, чи схожа вона не на артистку, а саме на людину з корівника. У відповідь Римма почула: «Та наче не похожа. Зараз у корівник зайдеш, а там корова тебе як “обрящить” — то на артистку й не будеш схожа». Тут акторка згадала момент під час зйомки фільму «Гніздо Горлиці», де вона грала головну героїню Дарину.
«Український водій, який возить наших жінок на заробітки в Італію не впізнав мене й сказав: “Ви точно така, як ото наші дівчата, яких я щотижня везу: і светрик такий, і зачіска, і куртка. Ви є чисто, як наша заробітчанка. Вибачте, що не впізнав, пані Риммо»
Акторка вважає це компліментом за те, що вони з командою так точно продумали образ.
«І тому я в коровнику теж запитувала, чи не схожа я на актрису, бо для мене достовірність в створенні образу і в професії важливі», — каже Римма Зюбіна.
Римма розповіла й про те, що відчувала після відзнятих сцен та кадрів.
«Після кожного кадру я запитувала: “Господи, що це за люди? Як так можна жити?”. Це абсолютно не мої стосунки з моєю дитиною. Для мене це стосунки, які неприйнятні в родині. Я вважаю, що кожна людина, яка вийде після перегляду цього фільму, повинна сказати, що так жити не можна. Водночас, коли ми аналізуємо все це, то виявляється, що за статистикою до повномасштабного вторгнення 38% населення не виїжджали за межі свого району. Люди дійсно жили з дерев’яними туалетами, зі звичкою постійно випивати та зі стосунками, в яких заведено гаркати й кричати одне на одного. У такий спосіб вони спілкуються та проявляють любов», — каже Римма.
Про роботу над фільмом «Гніздо Горлиці»
Також Римма Зюбіна – головна героїня фільму «Гніздо Горлиці». Його знімали в Чернівцях, у Вижниці та Виженці.
«Ця стрічка була дебютом режисера Тараса Ткаченка й оператора Олександра Земляного. Вони шукали подвір‘я, де була б стара хата і нова, що будується. Зовсім випадково з машини, проїжджаючи, побачили те, що шукали для фільму. І подвір‘я було зручне для зйомок і для кінотехніки»
Кадр із фільму “Гніздо Горлиці”/ oiff.com.ua
Художник фільму Ігор Філіпов сказав, що це ідеальна локація. Власницею була баба Настя. Вона попросила сценарій, а потім каже Тарасу: «Тричі прочитала сценарій, я собі вже все те уявляю, і якщо мені не сподобається актриса, що гратиме Дарину — я вас знімати сюди не пущу».
Потім ця бабуся була найголовнішою консультанткою для головної акторки. Вона бігала до баби Насті запитувати про вимову кожного діалектного слова та про наголоси.
«Між зйомками, де акторам пудрили носик, я кричала: “Покличте бабу Настю!” Вона була досить колоритна жінка», – згадує Римма.
Покази фільму «Гніздо Горлиці» відбувалися в Америці й у Лівані. У Грузії головній акторці сказали, що вона чудово зіграла грузинську жінку, а у Латвії — що латиську. Римма уточнює, що в усіх цих країнах тема трудової міграції, заробітків і руйнування сім‘ї близька й відома.
«Єдине місце, де на нас образилися, – в Римі, в Італії. До мене підійшли декілька дівчат і з претензією сказали: “Що ви нам тут привезли показувати? Наші чоловіки подивляться оце в Україні — та гуляє, а та вагітна…”. Але потім організатори мене заспокоїли. Кажуть, що саме ті, що мають коханців, до мене і підійшли», — жартома згадує Зюбіна.
Історія зйомок цього фільму має й персональний відбиток для Римми, бо у Чернівцях народилася її сестра. Хоч вона і прожила тут лише рік, але у свої 50 таки потрапила до Чернівців — на зйомки Римми.
«Ми телефонуємо мамі, аби запитати, де Ларисочка народилася. Тоді мама називає адресу, де саме зараз знімаємо сцену для фільму. Тому ще й от така історія у мене пов’язана з Чернівцями», – пригадує Римма.
Фото Ігоря Константинюка
