Які приміщення центрального корпусу ЧНУ наразі захищені, які засоби використовують для захисту та як діятимуть у разі можливого пошкодження будівлі.
Пам’ятку ЮНЕСКО у Чернівцях – колишню Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації — частково захистили від імовірних пошкоджень внаслідок російсько-української війни. Всі приміщення обладнали вогнегасниками, а для збереження автентичних фресок у Трьохсвятительській церкві підготували захисні матеріали.
Чому не виконали монтаж захисту у церкві, а в Мармуровій залі не встановили захисні конструкції, читайте у матеріалі Шпальти.
Торік декілька польських міст передали Чернівцям матеріали для захисту архітектурних пам’яток від імовірних пошкоджень внаслідок російсько-української війни.
Тоді, у 2022-му, мали захистити, зокрема, Трьохсвятительську церкву, яка розташована на території центрального корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, і Мармурову залу.
Проректорка з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу Тамара Марусик розповіла Шпальті, що більшість захисних матеріалів направили до Трьохсвятительської церкви, аби зберегти автентичні розписи та іконостас.
«Більшість матеріалів пішла на церкву. Ми хотіли захистити автентичні фрески. Тому вирішили акцент зробити саме на храмі. Польські колеги надали нам вогнетривку тканину і вогнегасники», – каже Тамара Марусик.
У коментарі для Шпальти настоятель Трьохсвятительської церкви отець Микола сказав, що під захист у храмі підпали також вітражі.
«Завдання було таке – зберегти Резиденцію. Ми не знали, як воно буде, як це зробити технічно, фізично. Першим завданням було збереження оригінальних вітражів, які виходять на внутрішній дворик корпусу №6. Другим – захист автентичного іконостаса», – резюмує настоятель.
Отець Микола каже, що для захисту храму передали сітки та вогнегасники закордонного виробництва, які під час гасіння не пошкоджують розписи. За словами настоятеля, ці вогнегасники – унікальне обладнання, яке залишиться у церкві після перемоги.
«Сітки ми не монтували, адже це непросто. Монтаж міг зашкодити — їх же треба за щось зачепити. Були різні дискусії, не одне засідання провели. Поки немає нагальної необхідности, монтаж захисту вирішили не проводити», – розповідає отець Микола.
Проректорка зазначає, що вогнегасниками обладнали всі приміщення колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. За словами Марусик, посольський фонд Сполучених Штатів Америки виділив кошти на реставрацію Мармурової зали, тому там вирішили не встановлювати захисних конструкцій.
«Вогнегасники ми розклали і в Мармуровій залі, і в Музеї історії університету, і в етнографічному музеї тут, у центральному корпусі… У Мармуровій залі фактично немає що захищати. Ми маємо там реставрувати стелю, вхідні двері», – наголошує проректорка.
До речі, 2011 року Організація Об’єднаних Націй із питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) внесла будівлю колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до списку об’єктів Світової спадщини.
Шпальта поцікавилася у Тамари Марусик, чи не надходили від Організації пропозиції про захист архітектурної пам’ятки.
Як повідомила проректорка, ЮНЕСКО надає перевагу захисту пам’яток, які розташовані безпосередньо у зоні проведення бойових дій. Вона навела приклад Одеси. За її словами, нещодавно Організація встановила в місті так званий «Блакитний щит» — захисну емблему Гаазької конвенції про охорону культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
Тамара Марусик наголосила, що така емблема є і на воротах колишньої Резиденції. Проректорка каже, що «щит» встановили згідно з нормативами Організації, аби зайвий раз підкреслити – це об’єкт ЮНЕСКО.
Настоятель Трьохсвятительської церкви зазначає, що ситуація щодо захисту будівлі перебуває на контролі духовенства і ректорату. За словами отця Миколи, захисні матеріали зберігаються, з ними все гаразд. Він каже, що рішення про монтаж захисних конструкцій ухвалюватиме ректорат.
Водночас отець Микола зауважує, що це повинно бути спільне рішення з відповідними фахівцями та представниками церкви.