0
Служба у справах дітей Чернівецької міської ради закликає охочих стати тимчасовими батьками для дітей, які потрапили у скрутні життєві ситуації. Шпальта вирішила дізнатися, чому з’явилася потреба у пошуку патронатних батьків, за яких обставин дітей вилучають із сімей та чи отримують ці люди кошти за виховання малечі.
Фото: Jessica Rockowitz/Unsplash
Начальниця Служби у справах дітей Чернівецької міської ради Інна Никитенко розповіла Шпальті, що потреба у патронатних сім’ях була завжди. За її словами, оголошення про пошук такої сім’ї виникло через те, що наразі у Чернівцях нема патронатних вихователів.
Пані Никитенко зазначає, що дітей, яких вилучають із сімей через певні життєві негаразди їхніх батьків, критично не побільшало. Проте така тенденція є.
«Наприклад, минулого тижня виїжджали до двох сімей, де дітям загрожувала небезпека їхньому життю і здоров’ю. В одній із них були жахливі умови перебування дітей, ще й батьки були в стані алкогольного сп’яніння. Із сімох дітей шістьох ми забрали, одна залишилася в бабусі», – розповідає Інна Никитенко.
Спершу лікарське обстеження
Начальниця Служби у справах дітей каже, що після вилучення дитини в батьків і до її потрапляння до нової сім’ї дитина повинна пройти лікарське обстеження. Як зазначає Інна Никитенко, цей процес потрібен не просто згідно з постановою, а й для того, аби перевірити стан здоров’я малечі.
«Для подальшої передачі дітей до нової сім’ї необхідне обстеження, зокрема медичне. Якщо дитина хвора, то її лікують. Якщо ж здорова, то їй небажано перебувати в лікарні… Тому наявність патронатної сім’ї дозволяє дитині побути в сімейному оточенні, в умовах, які наближені до домашніх, просто не з рідними батьками», – резюмує начальниця Служби у справах дітей.
Інна Никитенко вважає, що патронатні сім’ї – це хороша альтернатива будинку дитини, адже тоді малеча не так морально травмується, може відвідувати школу, садочок.
Обставини, за яких найчастіше вилучають дітей
Пані Інна розповідає, що дітей вилучають із їхніх сімей лише у крайніх випадках. Вона наголошує, що скрутне матеріальне становище не є підставою ні для того, аби вилучити дитину, ні для того, аби порушувати питання про позбавлення батьківських прав.
Інна Никитенко каже, що коли в домівці настільки неприбрано, що дитина не може там перебувати чи батьки в стані будь-якого сп’яніння, тоді дитину вилучають. Проте, зазначає службовиця, батькам дають шанс виправити ситуацію, що інколи їх дуже стимулює.
«Якщо є бабуся, дідусь або інші родичі, то дитину можна передати їм. Напевно, у 95% випадків дитина потрапляє до родичів. Тобто ми забираємо дитину тоді, коли її вже нема де залишити або ні з ким», – каже начальниця Служби у справах дітей.
Нове оточення дитини
Інна Никитенко розповідає, що дитина може проживати в патронатній сім’ї від трьох до шести місяців. А також зазначає, що за цей час Служба, якщо можливо, намагається виправити ситуацію або дослідити, чи підлягає вона виправленню. Никитенко гадає, що важливо зберегти біологічну сім’ю.
За словами начальниці Служби у справах дітей, є різні сценарії того, куди малеча може бути влаштована після перебування в патронатній сім’ї.
«Діти можуть повернутися додому, бути влаштовані в сім’ю або інтернатний заклад, поки ті ще функціонують. Тому і є ця потреба в патронатних сім’ях і в прийомних, і в дитячих будинках сімейного типу. Як правило люди хочуть взяти одну дитину, максимум двох. Якщо ж сім’я велика, то всиновлення малоймовірне», – каже Інна Никитенко.
Про грошове забезпечення і вимоги до патронатних вихователів
Начальниця Служби у справах дітей розповідає, що патронатні батьки отримують кошти на утримання дитини.
За словами Інни Никитенко, патронатні вихователі отримують своєрідну заробітну платню в розмірі п’яти прожиткових мінімумів (13 420 гривень). За кожну дитину – по два з половиною прожиткових мінімумів. Це варіюється в межах 5680 – 7082 гривень. Якщо дитина має інвалідність, то на неї держава виділяє три прожиткові мінімуми (6816 – 8499 гривень).
Щодо вимог до патронатних батьків, то начальниця Служби у справах дітей каже, що спершу майбутні вихователі повинні пройти двотижневе навчання: три дні на одному тижні, три — на наступному.
«Патронатні вихователі не повинні мати обмежень у дієздатності та перебувати в складних життєвих обставинах. Крім цього, це мають бути люди, яких раніше не позбавляли батьківських прав. Не перебувати під слідством, на обліку в психоневрологічному або наркологічному диспансері. Не мати певних хвороб, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я», – резюмує Інна Никитенко.
Також начальниця Служби у справах дітей додає, що не можуть стати патронатними вихователями люди, які мають судимість, уже є чиїмись опікунами чи прийомними батьками. Крім цього, розповідає Никитенко, нещодавно додали нову умову – люди, які мають свою дитину віком до чотирьох років, теж не можуть стати патронатними батьками.
