В основу виставки «Втрачений дім» заклали 22 історії українців, що постраждали внаслідок російської агресії та знайшли прихисток на території заходу України. Також на основі декількох історій організатори створили графічну новелу «На межі».
Сьогодні, 14 березня, у Чернівцях презентували виставку «Втрачений дім», що описує історії людей, котрі стали вимушеними переселенцями.
Організація «Молода просвіта» з Івано-Франківська представила у Резиденції молоді 22 історії людей, які стали героями виставки. Організатори розповіли, що лише невелика частина з них змогла повернутися додому й почати відновлювати під ракетними обстрілами свою буденність.
Проте є й такі, котрим довелося почати життя спочатку. Серед них — Володимир Приходько, житель Маріуполя.Чоловік згадує, що пережив, тікаючи з Маріуполя.
«Ми тікали від смерти з одного кінця міста в інший… Не було такого місця, куди не долітали снаряди. Ховалися у підвалах, готували їжу на багатті та добували воду під бомбами… Коли виїжджали — нам просто пощастило, що бомби сипалися за нами. Тільки-но ми перемістилися з одного підвалу в інший, попередній засипало. І так само з наступним», — згадує Володимир.
Каже, що вибратися з Маріуполя допомогла випадковість. Коли з міста виїжджали колони, то родина Володимира випадково дізналася, що їде остання. Саме за неї «зачепилася» сім’я, покинувши все – пригадує чоловік. Прихисток знайшли в Івано-Франківську.
Виставка розповідає про різні історії: як молодих людей, що втратили сім’ї, так і самотніх літніх, яким вдалося вибратися з-під обстрілів.
Серед них і пані Тетяна, що жила неподалік Азовсталі. Її будинок горів п’ять разів, поки вони ховалися у підвалі. У своїй історії вона згадує період, коли українські військові відступили, й прийшли солдати з «тієї сторони». Тоді людей повиганяли з укриття та погнали на фільтрацію, на так звану розмову та повний обшук. Повернулася жінка до України через російський кордон.
«Усю дорогу тремтіла від страху, що завернуть назад, не пропустять на кордоні. Лише у Львові перехрестилася й відчула безпеку», — згадує у своїй історії Тетяна.
Організатори виставки також розповіли, що на основі цих історій до річниці повномасштабного вторгнення рф створили графічну новелу «На межі».
До видання ввійшли лише 10 історій. Примірник новели можна отримати безкоштовно на виставці. Також організатори передаватимуть його громадським організаціям та центрам.
Керівниця «Молодої просвіти» Євгенія Бардяк також зауважила, що збірку історій та новелу переклали декількома мовами: англійською, угорською та румунською. Продукт презентують як в Україні, так і за кордоном.
«У липні минулого року ми відвідували прихистки та мали змогу спілкуватися з людьми, аби записати їхні історії. Вони й лягли в основу портретної виставки. Історії – до мурах. До прикладу, жінка, яка втратила маму, не може її поховати. Або ж батько відвозить дитину до росії, і мама не може до неї дістатися… Ці історії – не лише двадцяти двох, а й тисяч і мільйонів українців. Вони сьогодні тікають від війни», — резюмує пані Євгенія.
Автор фотопортретів — Олександр Плаксін. Він також вимушений переселенець. Євгенія Бардяк зауважила, що власний досвід пережитого допоміг йому глибше відчути й передати емоції героїв, зображених на портретах.
Виставка у кожному місті триватиме лише один день. Покажуть її в Кишиневі, Бухаресті, Будапешті, Ужгороді, Луцьку та Рівному.
Фото Ігоря Константинюка