0
Мініатюрні літаки-винищувачі, танки, самохідні установки – усю цю техніку власноруч створює моделіст Андрій Фролов. У його колекції, зокрема, японський винищувач Zero, що брав участь в битві за Перл Харбор, самохідна установка «Гвоздика», якою користувалися українські воїни у 2014-2015 роках. А незабаром моделіст розпочне роботу над танком Abrams.
Андрій Фролов захопився моделюванням ще у 15 років. Тоді з друзями пішов у гурток, де створювали моделі з дерева. Пізніше, коли навчався в медінституті, на хобі не вистачало часу. Повернувся до нього у 2017 році.
«Я починав взагалі з літаків. Обидва мої діди були військовими льотчиками. В дитинстві захоплювався їхніми розповідями про небо. Один дід був мобілізований 1940 року і всю війну пройшов – аж до Берліна – на ІЛ-2. Цей літак ще називають «літаючим танком», а німці звали його «чорною смертю» і дуже боялися.
У мене є фото діда, як він стоїть біля хвоста ІЛ-2 з бортовим номером «100». І от моя гордість – модель цього самого літака з таким же бортовим номером – «100». Дідусь літав на цьому літаку, а я зробив його. Це – моя улюблена модель», – розповідає пан Андрій.
«Вже записався в чергу за набором для Himars»
Нині в домашній колекції Андрія Фролова – понад 40 різноманітних моделей. Для них спеціально замовив шафу зі скляними дверцятами. Ще чимало наборів – на шафі.
«У моделістів такий склад придбаних, але не розпочатих наборів називається «хом’як». І от коли ми знаходимо щось новеньке, кажемо: «Мій хом’як просить їсти». Це значить, що купую новий набір», – усміхається моделіст.
Наразі в пана Андрія є з десяток наборів. Зокрема, він придбав набір для будівництва танку Abrams, замовив Leopard і Himars.
«Коли з’явилася інформація, що Україна отримає танки Leopard, вся наша спільнота моделістів почала шукати набір для нього. Бо це ж як зазнімкувати історію – збудувати модель танку, яким українські військові захищатимуть нашу землю.
На Himars, до речі, теж величезна черга – аж до березня. Я до неї вже записався», – говорить Андрій Фролов.
Кілька збудованих моделей чоловік подарував Музею авіації і космонавтики в Чернівцях.
«Я подарував Spitfire – британський винищувач, який брав участь у битві за Британію, Mustang – американський винищувач, Messerschmitt – німецький реактивний винищувач. Загалом – близько семи моделей. Мені зовсім не шкода це робити. Нехай зберігаються, нехай люди бачать ці роботи», – додає моделіст.
На міні-танках – сліди багнюки
До комплекту однієї моделі входять пластикові деталі. Окремо купується клей, фарби, лаки. Також моделіст має спеціальне обладнання – аерографи, пінцети, пензлики, підставки та ножиці.
«Усі деталі приходять у запакованому вигляді – у литниках. Їх вирізаю, а далі – фарбую і склеюю. Фарби купую окремо. Зараз усе це не проблема – все можна придбати в інтернет-магазинах.
Окреме задоволення – працювати над візуальним виглядом. Є така техніка – везеринг. Це коли наносяться сліди експлуатації на модель: сліди дощу, багнюки. Ось на танках це добре видно – вони брудні, наче щойно з битви повернулися», – показує свої роботи пан Андрій.
У середньому на будівництво однієї моделі Андрій Фролов витрачає місяць. За роботу сідає у вільний час. Часто – після перегляду історичних фільмів чи читання книги.
«У мене моделювання має емоційне підґрунтя. Я можу дивитися якийсь фільм і мені в ньому подобається літак чи танк. Все, хочу його зробити! Знаходжу набор, купую фарбу – і вперед», – зізнається моделіст.
Кожна модель – це історія
Кожна модель майстра – це історія. Він ніколи не береться за будівництво, поки не перечитає інформацію, як вона з’явилася, у яких битвах брала участь, хто її розробник.
«Це не просто – купив, склав, клеєм склеїв і все, маю іграшку. Я вивчаю його історію. От, наприклад, будував Zero – японський винищувач, який брав участь в Перл Харбор. У нього ніші шасі або яскраво сині, або яскраво зелені. Чому так? Я шукав-шукав і з’ясував: у японців були проблеми з фарбами, вони фарбували низькоякісною фарбою. Грунт лакували – і виходив такий яскравий колір. Це ж усе дуже цікаво!
Моделі військової техніки – всі гарні. Але це – убивча краса. Це зброя, яка нічого хорошого не несе. Дай Бог, аби ми бачили її лише на поличках стелажів», – міркує пан Андрій.
Андрій Фролов зізнається: на пенсії мріє відкрити гурток моделювання для дітей. Щоби це захоплення продовжувало розвиватися, а разом із тим – діти вчили історію.
