0
Лікарка з Чернівців Оксана Петринич розповідає, як сімейна медицина може допомогти психічному здоров’ю пацієнтів.
*Партнерська публікація
Нас не вчили навичок боротьби зі стресом, тому дуже часто він відбивається на нашому психічному благополуччі, а в декого має й фізичні прояви. Як не проґавити психічний розлад? Що робити тим, хто відчуває, що не може впоратися сам зі своїм психічним станом? Чим може допомогти кожному сімейний лікар? Про це ми поговорили з сімейною лікаркою з Чернівців Оксаною Петринич.
Як, на вашу думку, війна вплинула на психічне здоров’я українців?
Я можу судити про це, спостерігаючи за собою, моїми родичами, друзями, колегами, студентами. Всі ми відчуваємо наслідки війни, і зараз практично неможливо знайти людину, яка почувалася б так само, як і до повномасштабного вторгнення: зберегла той самий рівень працездатности, задоволености життям, стосунками з близькими. Тих, хто не відчув змін, дуже мало.
Звичайно, у кожного з нас різний досвід, війна по-різному нас торкнулася, ми переживаємо свою особисту драму та свою історію. На це також впливає наш рівень стійкости. Є люди, які генетично більш спроможні опиратися стресам. Хтось успадкував нижчий рівень такої здатности. Нас не вчили навичок боротьби зі стресом, тому дуже часто він відбивається на нашому психічному благополуччі, а в декого це має і фізичні прояви.
Тобто стрес і негаразди з психічним здоров’ям можуть впливати на фізичне здоров’я?
Стрес і негаразди можуть мати фізичні прояви. Скажімо, у людини можуть виникати скарги на порушення сну, зміни апетиту, серцебиття, втомлюваність, больові відчуття в різних частинах тіла без виявлення об’єктивної причини їх появи.
Стрес є складовою так званої біопсихосоціальної моделі виникнення захворювань. Тобто, якщо раніше вважалося, що причиною виникнення хвороби є якась «поломка» у тілі/органі, то зараз на причини виникнення захворювань дивляться з точки зору несприятливого поєднання генетичних передумов, стресових факторів та соціальних негараздів.
Іншими словами, людина — це цілісний організм, у якому генетичні, психологічні та соціальні чинники взаємопов’язані. Тобто коли лікар допомагає людині з захворюванням, треба зважати на всі ці складові.
Чи приходять люди зі скаргами на психічне здоров’я до сімейного лікаря?
Звичайно, сімейний лікар для багатьох українців зараз є людиною, з якою можна обговорити більшість питань зі здоров’ям. Сімейна медицина — це про тривалі стосунки між лікарем і пацієнтом, які засновані на емпатії, повазі та довірі. Саме це сприяє тому, що людина не замовчуватиме свої проблеми, а шукатиме вирішення разом зі своїм лікарем.
Я розумію, як непросто розповісти про те, що стосується сфери психічного здоров’я. На жаль, у суспільстві ця тема все ще стигматизована. У низці випадків негаразди з психічним здоров’ям маскуються під соматичні хвороби.
Скажімо, такі прояви депресії, як втомлюваність, брак сил, погіршення пам’яті та концентрації уваги можуть бути схожими на анемію чи знижені функції щитовидної залози. Тому лікарю дуже важливо під час усунення цих станів пам’ятати і про розлади психічної сфери. А пацієнтам – не намагатися самим встановити собі діагноз і не займатися самолікуванням.
Інша поширена причина звернення – скарги на фізичні симптоми. Зокрема біль, органічну причину якого не вдається виявити під час подальшого обстеження. Натомість під час детального вивчення виявляється стресовий чинник, який і є причиною появи симптому. Тобто, наше тіло реагує на стрес, на навколишній негатив. Дехто стежить за освітніми матеріалами у масмедіа, тому під час звернення до лікаря вже розуміє, що має труднощі психічного здоров’я.
Оксана Петринич
Які фізичні прояви чи хвороби можуть бути пов’язані з психічними розладами?
Це низка неспецифічних проявів. Скажімо, під час впливу стресогенних чинників людина може відзначати проблеми зі сном, концентрацією уваги, зміною апетиту, появами болю різної локалізації. У таких випадках дуже важливо з’ясувати цей причинно-наслідковий зв’язок і пояснити причину вказаних скарг людині, а не призначати їй вітаміни чи препарати без доказового ефекту.
У разі хронічних захворювань (туберкульоз, онкологічні хвороби) нерідко людина має супутню депресію, яка впливає на бажання та спроможність вчасно отримувати медичні послуги. Наприклад, супутня депресія за достатньо поширеної в Україні артеріальної гіпертензії погіршує її перебіг.
Відсутність сил і бажання лікуватися, на жаль, призводить до ускладнень гіпертензії — інсультів та інфарктів. Саме тому лікарю первинки так важливо вміти виявляти найпоширеніші порушення психічного здоров’я.
Що робити тим, хто відчуває, що не може впоратися сам зі своїм психічним станом? До кого звертатися по допомогу?
Зазвичай раніше людину зі скаргами щодо психічного здоров’я скеровували до спеціалістів, які перебували на території психіатричної лікарні. У Чернівцях саме там сконцентровані лікарі-психіатри. У когось це могло викликати внутрішній спротив, страх звернутися до спеціаліста через стигматизацію професії.
Але вже декілька років послуги у сфері психічного здоров’я наближаються до людини. Важливу роль у цьому відіграє первинний рівень медичної допомоги. Тепер ви можете прийти до свого лікаря і попросити у нього про допомогу не лише стосовно фізичного, а й психічного здоров’я.
Завданням сімейного лікаря є розпізнати прояви найпоширеніших розладів психічної і неврологічної сфери, виявити вживання психоактивних речовин, надати допомогу, а за потреби скерувати до лікаря-психіатра, психотерапевта чи психолога.
Чи кожен сімейний лікар може надавати допомогу у сфері психічного здоров’я?
Базові компетентності кожен лікар здобуває, навчаючись у закладах вищої медичної освіти. Однак дуже корисним є спеціальне навчання за програмою під загальною назвою «mhGAP action program» («mental health gap action program») – програма дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я.
Її розробила ВООЗ у 2000-х роках. Вона покликана надати допомогу якомога більшій кількості людей на первинній ланці медичної допомоги у країнах із низьким та середнім рівнем доходу. Насамперед програма спрямована на підвищення кваліфікації лікарів та медичних сестер, які не спеціалізуються на охороні психічного здоров’я: сімейних лікарів, лікарів-терапевтів та медичних сестер.
В Україні також розпочато контрактування медичних закладів Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».
Однією з вимог укладання договору є, зокрема, проходження навчання за програмою «mhGAP» щонайменше 20% лікарів та 10% медичних сестер. Людина зможе отримати послуги у закладі первинки за цим пакетом безоплатно, оскільки це буде профінансовано НСЗУ.
Як вчаться сімейні лікарі ?
В Україні тренінг mhGAP впроваджують уже декілька років, але зараз він набув неабиякої актуальности через повномасштабне вторгнення. Навчання, до якого я залучена як тренерка, відбувається у рамках проєкту «Психічне здоров’я для України» за підтримки Швейцарії у співпраці з Академією сімейної медицини України.
Чернівецька область є однією з пілотних областей проєкту. Навчання відбувається офлайн у форматі практичних тренінгів із дискусіями. Також ми розігруємо сценарії спілкування з пацієнтами, обговорюємо клінічні випадки. Наприклад, лікарі дізнаються, як розпізнати людину з депресією, як говорити з нею, які поради надати і куди перенаправити за потреби.
У навчанні все максимально наближене до реальних ситуацій. Особливу увагу приділяють навчанню ефективної комунікації та повазі до людей із психічними розладами під час роботи з ними. Ці навички є базовими.
Як показав світовий досвід, без знань лікаря про ефективну комунікацію, вміння вибудовувати довіру, дотримання приватности, конфіденційности значного ефекту від вивчення модулів (про депресію, психози, епілепсію, деменцію, вживання психоактивних речовин і т.д.) буде важко досягнути.
Людина не відкриється, буде приховувати свої скарги, стресові чинники (серед яких може бути й насильство), не буде дотримуватися плану обстеження і лікування.
Лікарі та медичні сестри, що пройшли навчання, відгукуються про тренінги максимально позитивно. Потім ми продовжуємо спілкуватися, обмінюватися досвідом і радитися під час онлайн зустрічей — так званих супервізій.
Оксана Петринич
Якщо сімейний лікар пройшов навчання, чим він зможе допомогти людині з труднощами психічного здоров’я?
По-перше, лікар проводить психоосвіту — розповідає, що з людиною відбувається, чому виникли скарги, який прогноз, що можна зробити, щоб полегшити стан людини. У випадку прийому медичних препаратів лікар підкаже, як вони впливають на організм, їхню побічну дію.
По-друге, надасть людині інформацію про те, як знизити вплив стресових чинників та посилити соціальну підтримку. Можна з’ясувати, які події або спілкування з ким здатне покращити/погіршити стан, порекомендувати благодійні/волонтерські організації та локальні ініціативи для подальшої допомоги. Під час обговорення можна буде виявити таку активність, яка не залишить людину наодинці зі своєю проблемою.
По-третє, сімейний лікар може за необхідности залучити вузьких спеціалістів, щоб надати психологічну або фармакологічну допомогу. Ми не робимо з сімейних лікарів умовних психіатрів. Ми даємо фахівцю розуміння, що можна зробити вже тут і зараз для допомоги людині, а в яких випадках варто скерувати до спеціаліста.
Скільки сімейних лікарів пройшли навчання у Чернівецькій області?
Загалом навчили вже майже 100 сімейних лікарів, лікарів-терапевтів та медичних сестер, але навчання триває. Якщо сімейний/-а лікар/-ка чи медична сестра Чернівців хоче пройти таке навчання, раджу звертатися до Управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради, яке проводить реєстрацію.
Зазвичай українці самостійно шукають психіатрів, психотерапевтів та психологів. Звертаються на гарячі лінії або до волонтерів чи приватних фахівців. Чи це доречно?
У більшості випадків є сенс звернутися спочатку саме до сімейного лікаря, особливо якщо він/вона пройшли навчання за програмою «mhGAP». Важливо обережно і дбайливо ставитися до самолікування і самостійно собі жодних діагнозів не ставити. Це може відобразитися та фізичному здоров’ї та затягнути процес одужання. Тих, кому потрібне вузькоспеціалізоване лікування психічних розладів, менше, ніж тих, кому може допомогти лікар первинної медичної допомоги.
Проєкт «Інформаційна кампанія про психічне здоров’я у Чернівецькій області» реалізує ГО «Заходи» за підтримки проєкту «Психічне здоров’я для України» (MH4U)
