0
У центрі Чернівців під час ремонту тротуарів зняли старовинні люки: що з ними робитимуть далі та чи доцільною є їхня повна заміна. Шпальта зібрала коментарі фахівців та дотичних до експлуатації люків служб.
Міська влада почала замінювати старі австрійські люки в історичній частині Чернівців, і це спричинило активні дискусії серед містян. Їх зняли під час перекладання бруківки на вулицях Івана Франка та Головній. У Ратуші стверджують, що більшість із них непридатна для подальшого використання, а решту відремонтують та використають повторно.
Шпальта дізналася, чи залишилися в Чернівцях справжні австрійські люки, в яких випадках їх демонтують та чому вони можуть бути родзинкою міста.
Рішення про заміну люків ухвалює експлуатаційна організація. Це може бути Водоканал, Теплокомуненерго або Укртелеком – залежно від того, на балансі кого з цих підприємств той чи інший люк, розповідають у Патрульній поліції Чернівецької области:
«Ми видаємо вимоги на заміну кришки люка, якщо він пошкоджений або якщо “просів” і виступає на проїжджій частині. Тоді наш відділ безпеки дорожнього руху видає вимогу на усунення цієї проблеми».
Люки замінюють там, де триває ремонт тротуарів, зазначають у Департаменті інфраструктури та благоустрою міськради.
«Люки були в аварійному стані, вони не придатні для використання. Їх списали та відправили на зберігання на склад комунального підприємства «МіськШЕП». Ті люки, які підлягають ремонту, відремонтуємо та будемо використовувати повторно», – кажуть у відомстві.
У МіськШЕПі підтвердили, що люки привезли дійсно зіпсованими – десь із відламаним «вухом», десь – без шматка кришки.
«МіськШЕП є зберігачем люків. Далі передамо водоканалу, бо це їхні мережі: або ми відремонтуємо, або вони. 50-70% цих люків – непотріб і залишаться, як варіант, для майбутнього музею. Але нікуди не зникнуть», – каже директор комунального підприємства Володимир Урсулян.
За його словами, лише один люк, який зняли під час ремонту, має напис німецькою. Найімовірніше, що він австрійського походження. Інші затерті до такого ступеня, що неможливо визначити, до якого періоду вони належать.
Читайте також: Найстаріший 125-річний люк, румунські та радянські заводські: які люки є на вулицях Чернівців
З кожним роком люків стає все менше й менше. Вони ламаються, і працівники водоканалу замінюють їх на сталеві кришки. Про це розповів Шпальті заступник гендиректора КП «Чернівціводоканал» та дослідник старовинних люків Тарас Бабух.
«Ті люки, що демонтували з вулиць у центральній частині міста – Поштової, частини Героїв Майдану, Вірменської, Франка, – я б відфільтрував. Наприклад, є половина нормальних люків – їх можна встановити знову… Про це вже пізно говорити, але ще не все втрачено. Старі люки не викидають, а віддають МіськШЕПу, і підприємство разом із решітками, які замінюють, залишає їх. Люки зливової мережі забирає собі, а каналізаційні водопровідні люки віддає Водоканалу».
Так, Водоканал матиме резерв, якщо, наприклад, у старій частині міста буде квадратна тріснута кришка:
«Раніше такого в нас не було – ми вирізали зі сталі. Це безпечно, але не має такого естетичного малюнка».
За словами дослідника, люки якісні та можуть прослужити місту ще 30 років. Це підтверджують працівники каналізаційної та водопровідної мереж. Водночас тріснуті потрібно відбраковувати.
Тарас Бабух колекціонує фотографії та систематизує види люків понад 15 років. На його погляд, суцільна заміна люків непотрібна, бо це окраса Чернівців:
«У старій частині міста повинні бути ці автентичні люки – це родзинка міста. Загалом існує вісім видів люків австрійської доби – вони квадратні, а також телефонні круглі люки румунського походження».
Фото Ігоря Константинюка
