0
З Чернівецької обласної клінічної лікарні виписали пацієнта, якому пересадили нирку від матері. Це вже друга родинна трансплантація, виконана на Буковині.
Про те, як діє Центр трансплантології в Чернівцях, які операції готові проводити наші лікарі та як це фінансується, розповіли Шпальті Дмитро Домбровський — генеральний директор КНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» та Олексій Бойко — голова Чернівецької обласної ради.
Дмитро Домбровський/фото Ігоря Константинюка
— 2021 року Міністерство охорони здоров’я України започаткувало пілотний проєкт із розвитку трансплантології. І Чернівецька обласна клінічна лікарня потрапила до цього нього. За умовами лікарня отримала 4 мільйони гривень від держави на придбання необхідного обладнання.
Сьогодні діє затверджений МОЗ тариф: від НСЗУ за трансплантацію нирки від живого донора лікарня отримує 788 тисяч гривень, за трансплантацію печінки — 1,58 мільйона гривень. У цей тариф входять зарплата медпрацівників, оновлення обладнання, можливість лабораторного супроводу. Згідно з постановою Кабміну, для пацієнтів трансплантація органів є безкоштовною — операцію оплачують із держбюджету.
Тож підготували підґрунтя, а далі була справа за організацією та практичним втіленням. У цьому нам дуже пощастило, тому що маємо величезну підтримку від Чернівецької обласної ради та тісно співпрацюємо з Першим територіальним медичним об’єднанням міста Львова (це колишня Лікарня швидкої медичної допомоги), де дуже активно розвивається трансплантологія.
— Яке обладнання придбали?
— Основна потреба була у лабораторному обладнанні. Річ у тім, що після пересадки органа дуже важливо моніторити стан імунних комплексів пацієнта. Імунна система реагує на чужорідний орган — атакує його. Щоби такого не відбувалося, пацієнт приймає спеціальні ліки — імуносупресори, які знижують імунітет. За допомогою лабораторних досліджень постійно моніторять концентрацію цих імунних комплексів у крові і, за потреби, корегують прийом медпрепаратів.
Окрім того, придбали специфічне хірургічне обладнання та морозильну камеру з дуже низькою температурою.
Але варто розуміти, що саме обладнання не виконає трансплантацію. І тут дуже добре працює всім відома фраза: «Кадри вирішують усе». Саме завдяки медичним працівникам у Чернівецькій області розпочалася пересадка органів.
— Дмитре Борисовичу, скільки лікарів-трансплантологів наразі працює в обласній лікарні?
— Для того щоб працював Центр трансплантології, потрібні не лише лікарі-трансплантологи, але й трансплант-координатори. Останні організовують трансплантацію, готують до цього рецепієнта і донора, перші — власне проводять операцію.
Наразі в обласній клінічній лікарні є два сертифіковані трансплантологи.
Дмитро Домбровський під час операції / фото Чернівецької обласної клінічної лікарні
«Ми говоримо з пацієнтами максимально відверто»
— Отож, Центр трансплантології запрацював у Чернівцях. Скільки операцій уже вдалося провести?
— Наразі вдалося виконати дві родинні трансплантації нирки. Обидва рази матері віддавали свою нирку синам.
Першу пересадку провели у січні цього року. Тоді до нас приїхала велика команда фахівців Першого територіального медичного об’єднанням міста Львова. Фактично на нашій базі вони вчили нас виконувати операцію.
Друга пересадка відбулася нещодавно. Цього разу львівських фахівців було менше. Так поступово згодом ми вийдемо на самостійне проведення таких оперативних втручань.
— Дмитре Борисовичу, а як реагують пацієнти, коли їм пропонуєте трансплантацію в Чернівцях? Чи не бояться, що у наших фахівців ще недостатньо досвіду?
— Ми завжди говоримо з пацієнтами максимально відверто. Тож і перший, і другий раз чесно казали, що для наших фахівців це перші такі операції. Ми лише стаємо на цей шлях, вчимося, розвиваємося. Проте поруч із нами на операції є львівські фахівці, які мають величезний досвід у трансплантології. Так, обговоривши деталі, пацієнти вирішували довіритися нам.
Власне, на родинні трансплантації, як правило, не доводиться вмовляти. Родичі самі приходять і пропонують стати донором. Ми обстежуємо донора і рецепієнта: якщо є відповідність органа, тоді й відбувається трансплантація.
— Помітила, що про вдало проведену операцію говорите вже тоді, коли пацієнтів готуєте до виписки. Це для того, щоб, як кажуть на Буковині, не наврочити?
— Ні. Саме операція — це лише маленька частинка великої роботи. Важливо, щоби організм рецепієнта не відторгнув донорський орган. Тому після операції проводимо постійний моніторинг, лабораторні дослідження, медикаментозну корекцію. І вже коли ми точно знаємо, що орган прижився, озвучуємо це.
Наприклад, особливістю другої трансплантації було те, що вона була додіалізною. Тобто пацієнт до пересадки нирки не робив гемодіаліз за допомогою апарата штучної нирки. Але ниркова недостатність швидко прогресувала. Постало питання: або переходити на замісну терапію, або робити пересадку. Доноркою стала мати пацієнта. Цього тижня їх уже виписали додому. І сьогодні вже можна говорити, що операція пройшла вдало.
Пацієнта, якому пересадили нирку, виписали додому / фото Чернівецької обласної клінічної лікарні
«Наступне завдання — пересадка серця»
— Дмитре Борисовичу, поділіться планами щодо розвитку трансплантології в Чернівецькій обласній лікарні…
— Рухатися вперед, шукати пари донорів для проведення родинної трансплантації, розвиватися.
Звісно, хочеться розширювати спектр трансплантацій. Тож наступне наше завдання — виконувати трансплантацію серця. Це технічно складніше, ніж пересадка нирки, але цілком можливо. Єдине — це є посмертна трансплантація. Таке можливо, коли констатована смерть мозку, і родичі дають згоду на донорство. Поки що посмертної трансплантації в області не виконували. Але ми готові до цього.
Якщо говорити про пересадку печінки, підшлункової залози, легень — це значно складніше технічно. Проте я вірю, що згодом наші фахівці зможуть опанувати і це.
«Розвиток трансплантології — це перш за все порятунок життів»
Історію обох пацієнтів, яким пересадили нирки у Чернівецькій обласній клінічній лікарні, не гірше за лікарів знає голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко. Він особисто опікується розвитком трансплантології в регіоні. Розповідає, що був момент, коли наша область могла втратити можливість участи в пілотному проєкті.
«Відбулася спільна нарада за участю депутатів Верховної Ради Валерія Божика та Оксани Дмитрієвої — медиків та гендиректорів медзакладів. Усе обговорили і, здавалося, ми абсолютно готові до повноцінної роботи Центру трансплантології. Та після цієї наради я поспілкувався безпосередньо з керівниками, і з’ясувалося, що насправді нічого не готово: тендер на придбання обладнання не відбувся, люди не призначені на посади, нормативні документи не розроблені… А на той момент у Чернівецькій області 63 людини потребували пересадки органів!
Така ситуація стала однією з причин кадрових змін у закладі. Тоді змінили виконувача обов’язків керівника лікарні та людей, які не впоралися зі своїми завданнями. Я особисто взяв під контроль увесь процес», — розповідає Олексій Бойко.
Олексій Бойко / фото Максима Козменка
Уже незабаром провели тендер та придбали необхідне обладнання. Далі — зустріч із фахівцями Першого медичного об’єднання міста Львова, які за рік виконують більш як 70 пересадок, домовленість про співпрацю. І нарешті — перша трансплантація нирки у Чернівецькій обласній клінічній лікарні.
Нині там уже провели дві успішні пересадки. Операції виконали якісно, пацієнти добре почуваються, тож буковинські фахівці можуть гарантувати якість втручання не гіршу, ніж у інших областях.
«Для мене розвиток трансплантології — це перш за все порятунок життів. Це доступ мешканців нашого краю до якісної та висококласної медичної допомоги. Окрім того, це можливість для медичного комунального підприємства отримувати гідну оплату від держави за виконання трансплантацій. А значить — розвиватися, вкладати кошти в нове обладнання, покращувати умови для пацієнтів та лікарів. Тож треба працювати далі.
Важливо також, щоби була довіра буковинців до наших медичних закладів. І такими операціями, такими послугами ми цю довіру однозначно підвищуємо», — впевнений Олексій Бойко.
