0
Їм досі боляче згадувати Маріуполь. Там залишилися тюльпани та лаванда, які висаджували в парках, відреставровані сквери, плани та мрії… Марина Дзюба та Наталія Гончарова все життя працювали у маріупольському комунальному підприємстві зеленого господарства. Тепер вони озеленюватимуть та займатимуться благоустроєм Чернівців.
Марина Дзюба і Наталія Гончарова
«У страшному сні не могла уявити, що моє місто знищать…»
Марина Дзюба три тижні тому очолила чернівецький Трест зеленого господарства. Вона ніколи раніше не була в Чернівцях, тож зараз вивчає наше місто. А як згадує про Маріуполь – на очі навертаються сльози.
«Я 20 років працювала на підприємстві зеленого господарства Маріуполя. Пройшла шлях від техніка до керівниці Кальміуського району. В мої обов’язки входила організація виробничих робіт з утримання зелених насаджень, прибирання територій парків та скверів.
З 2015 року Маріуполь розквіт: в озеленення та реконструкцію міста вкладалися кошти. Привели до ладу всі 12 парків та 39 скверів, осучаснили їх. Наш найбільший міський парк — парк Гурова — отримав відзнаку «Special Citation» за видатний дизайн освітлення та використання його як форми мистецтва в одному з найпрестижніших світових конкурсів світлового дизайну IES ILLUMINATION AWARDS Illuminating Engineering Society. У цьому парку ми створили атмосферу міського лісу – поєднали природу й урбанізм. Калини, клени, крокуси, лаванда, магнолії, нарциси, платани, сосни, фіалки… А ще – унікальна різнокольорова підсвітка дерев по всій території парку та звукові ефекти: спів пташок, шум води. Атмосфера дійсно переносила у ліс», — розповідає Марина.
Парк Гурова у Маріуполі
Фото з фейсбуку
Про рідне місто жінці і досі непросто говорити. Вона залишалася у Маріуполі до середини березня. А коли дали «зелений» коридор – виїхала разом із сім’єю.
Марина Дзюба, керівниця Тресту зеленого господарства у Чернівцях
«У перші дні ми сподівалися, що це ненадовго, що війна за декілька днів зупиниться – і ми повернемося до звичного життя. У страшному сні не могла уявити, що моє місто знищать…» — каже Марина.
«Більшість парків Маріуполя зруйнували росіяни»
Заступниця Марини Дзюби у Тресті зеленого господарства — Наталія Гончарова. До війни вона була головною дендрологинею Маріуполя. Пишається кожним проєктом, який вдалося реалізувати. На жаль, більшість із них знищили росіяни…
«У Маріуполі понад 200 тисяч дерев. Домінантні породи – тополя, клен ясенелистий та робінія. Місто належить до степової зони, а своєрідним символом такої місцевости є трави і троянда. Знаю, що Чернівці колись підмітали трояндами. І зараз тут росте чимало цих квітів. Тож я переїхала з одного міста троянд в інше», — усміхається Наталія.
Троянди у чернівецькому розсаднику
Коли почалася війна, Наталія Гончарова була у відпустці. Так сталося, що 23 лютого разом із донькою вона виїхала з міста в гості до подруги. А вранці 24-го дізналася, що її Маріуполь бомблять.
Наталія Дзюба, заступниця керівника Тресту зеленого господарства Чернівців
«Я не бачила на власні очі тих жахів, які там відбувалися. Лише з фото і відео. Я збережу у пам’яті Маріуполь квітучим і красивим. Саме квітучим – місто справді навесні та влітку потопало у квітах та зелені. Не можу сказати, що ми почали висаджувати більше рослин – ні. У нас змінився підхід до догляду за зеленими насадженнями. 2016 року управління екології спільно з МКП «Зелене будівництво» розробили концепцію озеленення, яка передбачала насамперед озеленення парків і скверів. Щороку озеленювали та капітально ремонтували 1-2 з них. А парки і сквери займають 38% від загальної площі Маріуполя», — розповідає Наталія.
Один із проєктів, яким жінка пишається, — квіткове поле у дитячому парку «Веселка». 93 тисячі тюльпанів, 60 тисяч нарцисів, 60 тисяч мускарів, 30 тисяч крокусів висадили на території у 900 квадратних метрів. Вийшла така собі маленька Голандія в українському місті.
Тюльпанове поле у парку “Веселка” в Маріуполі Фото з фейсбуку
«Це місце стало одним із туристичних магнітів Маріуполя. І хоча термін цвітіння цих квітів невеликий – усього 20 днів, але в цей час сюди з’їжджалися люди з нашого і сусідніх міст. Рахували, що було близько 2,5-3 тисяч відвідувачів щодня.
Що тепер із цим квітковим полем – не знаю… Після перемоги все відновимо», — каже Наталія.
«Зеленим насадженням у парках Чернівців не приділяли належної уваги»
Наталія Гончарова вперше відвідала Чернівці у квітні 2022 року. Тоді подумала, що хоче працювати саме тут, бо була захоплена парками нашого міста.
«У Чернівцях справді прекрасні парки і сквери. Над парком імені Т. Шевченка 200 років тому працював дуже відомий австрійський садівник Бауер. Тут усе дуже мудро і фахово сплановано, грамотно підібрані і висаджені рослини. Але зараз, вивчивши парк, можу сказати, що є що вдосконалити. Зеленим насадженням багато років не приділяли такої уваги і догляду, як було розраховано під час проєктування. Асортимент зелених насаджень можна дещо відкоригувати, зважаючи на те, що щороку кліматичні умови трішечки змінюються», — ділиться думками фахівчиня.
Чернівецький розсадник
Марина Дзюба називає Чернівці містом-музеєм. Захоплюється старовинною архітектурою та вуличками у центрі міста. Вивчає природу та асортимент зелених насаджень.
«До кожного об’єкта повинен бути індивідуальний підхід. Якщо об’єкт має свою історію, то я схильна до того, що цю історію варто підкреслювати. А якщо щось змінювати чи оновлювати, то максимально тим асортиментом, який може прижитися в цих кліматичних умовах», — каже Марина.
Чернівецький розсадник
Обрізання дерев до стовбура призводить до їхньої загибелі
Фахівчині зауважують, що у Чернівцях їх непокоїть концепція догляду за зеленими насадженнями, які розміщені вздовж проїжджої частини.
«Коли вперше відвідала Чернівці, побачила дуже багато обрізаних аж до стовбура великих дерев. Напевно, передусім я би змінила підхід до озеленення зон уздовж проїжджої частини, поступово замінюючи ширококронні високі дерева на більш низькорослі», — зазначає Наталія Гончарова.
Її підтримує Марина Дзюба. Каже, що таке нещадне обрізання гілля призводить до швидкої загибелі дерев.
«Це агресивний вид обрізання, його не до всіх порід дерев можна застосовувати. А якщо вже застосовувати, то це треба робити в декілька підходів упродовж декількох років. Від таких тотальних обрізань дерева гинуть», — пояснює очільниця Тресту зеленого господарства.
Наостанок експертки з озеленення поділилися невеличким секретом: хочуть впровадити у Чернівцях європейський досвід із висаджування злаків та польових квітів. Під злаками мають на увазі не пшеницю та гречку, а декоративні трави: картадерії, міскантуси, пенісетуми, костриці.
«Настрій бойовий. Треба жити і працювати далі. Зараз кожен українець робить щось корисне для країни, для перемоги. Ми хочемо допомогти місту, яке нас так тепло прийняло, стати ще квітучішим та красивішим», — додають наостанок.
Чернівецький розсадник
Центральна площа Чернівців
Чернівецький розсадник
Фото Ігоря Константинюка
