Їм досі боляче згадувати Маріуполь. Там залишилися тюльпани та лаванда, які висаджували в парках, відреставровані сквери, плани та мрії… Марина Дзюба та Наталія Гончарова все життя працювали у маріупольському комунальному підприємстві зеленого господарства. Тепер вони озеленюватимуть та займатимуться благоустроєм Чернівців.
«У страшному сні не могла уявити, що моє місто знищать…»
Марина Дзюба три тижні тому очолила чернівецький Трест зеленого господарства. Вона ніколи раніше не була в Чернівцях, тож зараз вивчає наше місто. А як згадує про Маріуполь – на очі навертаються сльози.
«Я 20 років працювала на підприємстві зеленого господарства Маріуполя. Пройшла шлях від техніка до керівниці Кальміуського району. В мої обов’язки входила організація виробничих робіт з утримання зелених насаджень, прибирання територій парків та скверів.
З 2015 року Маріуполь розквіт: в озеленення та реконструкцію міста вкладалися кошти. Привели до ладу всі 12 парків та 39 скверів, осучаснили їх. Наш найбільший міський парк — парк Гурова — отримав відзнаку «Special Citation» за видатний дизайн освітлення та використання його як форми мистецтва в одному з найпрестижніших світових конкурсів світлового дизайну IES ILLUMINATION AWARDS Illuminating Engineering Society. У цьому парку ми створили атмосферу міського лісу – поєднали природу й урбанізм. Калини, клени, крокуси, лаванда, магнолії, нарциси, платани, сосни, фіалки… А ще – унікальна різнокольорова підсвітка дерев по всій території парку та звукові ефекти: спів пташок, шум води. Атмосфера дійсно переносила у ліс», — розповідає Марина.
Про рідне місто жінці і досі непросто говорити. Вона залишалася у Маріуполі до середини березня. А коли дали «зелений» коридор – виїхала разом із сім’єю.
«У перші дні ми сподівалися, що це ненадовго, що війна за декілька днів зупиниться – і ми повернемося до звичного життя. У страшному сні не могла уявити, що моє місто знищать…» — каже Марина.
«Більшість парків Маріуполя зруйнували росіяни»
Заступниця Марини Дзюби у Тресті зеленого господарства — Наталія Гончарова. До війни вона була головною дендрологинею Маріуполя. Пишається кожним проєктом, який вдалося реалізувати. На жаль, більшість із них знищили росіяни…
«У Маріуполі понад 200 тисяч дерев. Домінантні породи – тополя, клен ясенелистий та робінія. Місто належить до степової зони, а своєрідним символом такої місцевости є трави і троянда. Знаю, що Чернівці колись підмітали трояндами. І зараз тут росте чимало цих квітів. Тож я переїхала з одного міста троянд в інше», — усміхається Наталія.
Коли почалася війна, Наталія Гончарова була у відпустці. Так сталося, що 23 лютого разом із донькою вона виїхала з міста в гості до подруги. А вранці 24-го дізналася, що її Маріуполь бомблять.
«Я не бачила на власні очі тих жахів, які там відбувалися. Лише з фото і відео. Я збережу у пам’яті Маріуполь квітучим і красивим. Саме квітучим – місто справді навесні та влітку потопало у квітах та зелені. Не можу сказати, що ми почали висаджувати більше рослин – ні. У нас змінився підхід до догляду за зеленими насадженнями. 2016 року управління екології спільно з МКП «Зелене будівництво» розробили концепцію озеленення, яка передбачала насамперед озеленення парків і скверів. Щороку озеленювали та капітально ремонтували 1-2 з них. А парки і сквери займають 38% від загальної площі Маріуполя», — розповідає Наталія.
Один із проєктів, яким жінка пишається, — квіткове поле у дитячому парку «Веселка». 93 тисячі тюльпанів, 60 тисяч нарцисів, 60 тисяч мускарів, 30 тисяч крокусів висадили на території у 900 квадратних метрів. Вийшла така собі маленька Голандія в українському місті.
«Це місце стало одним із туристичних магнітів Маріуполя. І хоча термін цвітіння цих квітів невеликий – усього 20 днів, але в цей час сюди з’їжджалися люди з нашого і сусідніх міст. Рахували, що було близько 2,5-3 тисяч відвідувачів щодня.
Що тепер із цим квітковим полем – не знаю… Після перемоги все відновимо», — каже Наталія.
«Зеленим насадженням у парках Чернівців не приділяли належної уваги»
Наталія Гончарова вперше відвідала Чернівці у квітні 2022 року. Тоді подумала, що хоче працювати саме тут, бо була захоплена парками нашого міста.
«У Чернівцях справді прекрасні парки і сквери. Над парком імені Т. Шевченка 200 років тому працював дуже відомий австрійський садівник Бауер. Тут усе дуже мудро і фахово сплановано, грамотно підібрані і висаджені рослини. Але зараз, вивчивши парк, можу сказати, що є що вдосконалити. Зеленим насадженням багато років не приділяли такої уваги і догляду, як було розраховано під час проєктування. Асортимент зелених насаджень можна дещо відкоригувати, зважаючи на те, що щороку кліматичні умови трішечки змінюються», — ділиться думками фахівчиня.
Марина Дзюба називає Чернівці містом-музеєм. Захоплюється старовинною архітектурою та вуличками у центрі міста. Вивчає природу та асортимент зелених насаджень.
«До кожного об’єкта повинен бути індивідуальний підхід. Якщо об’єкт має свою історію, то я схильна до того, що цю історію варто підкреслювати. А якщо щось змінювати чи оновлювати, то максимально тим асортиментом, який може прижитися в цих кліматичних умовах», — каже Марина.
Обрізання дерев до стовбура призводить до їхньої загибелі
Фахівчині зауважують, що у Чернівцях їх непокоїть концепція догляду за зеленими насадженнями, які розміщені вздовж проїжджої частини.
«Коли вперше відвідала Чернівці, побачила дуже багато обрізаних аж до стовбура великих дерев. Напевно, передусім я би змінила підхід до озеленення зон уздовж проїжджої частини, поступово замінюючи ширококронні високі дерева на більш низькорослі», — зазначає Наталія Гончарова.
Її підтримує Марина Дзюба. Каже, що таке нещадне обрізання гілля призводить до швидкої загибелі дерев.
«Це агресивний вид обрізання, його не до всіх порід дерев можна застосовувати. А якщо вже застосовувати, то це треба робити в декілька підходів упродовж декількох років. Від таких тотальних обрізань дерева гинуть», — пояснює очільниця Тресту зеленого господарства.
Наостанок експертки з озеленення поділилися невеличким секретом: хочуть впровадити у Чернівцях європейський досвід із висаджування злаків та польових квітів. Під злаками мають на увазі не пшеницю та гречку, а декоративні трави: картадерії, міскантуси, пенісетуми, костриці.
«Настрій бойовий. Треба жити і працювати далі. Зараз кожен українець робить щось корисне для країни, для перемоги. Ми хочемо допомогти місту, яке нас так тепло прийняло, стати ще квітучішим та красивішим», — додають наостанок.
Фото Ігоря Константинюка