Володимир Дубинський в інтерв’ю після передсезонного турніру «Прометей Опен 2022» розповів про волейбольну Суперлігу в новому форматі та чому вона відбуватиметься у Чернівцях.
Днями в Чернівцях завершився передсезонний турнір «Прометей Опен 2022», яким команди волейбольної Суперліги розпочали новий сезон. Президент Професійної волейбольної Ліги України Володимир Дубинський розповів про прийдешній сезон в українському волейболі та про те, як вдалося організувати чемпіонат України в умовах війни і чому місцем його проведення є саме Чернівці.
Шестиденний турнір «Прометей Опен 2022» у волейбольній спільноті охрестили як неофіційний старт чемпіонату України з волейболу. Які ваші враження від нього?
— Це справді і є початок чемпіонату України з волейболу серед команд Суперліги. Турнір щорічний, але цього року він відрізняється тим, що розпочався за умов російської агресії. Ми дуже важко і довго йшли до вирішення та розуміння, як організувати, як проводити.
У рамках підготовки чемпіонату відбувся турнір «Прометей Опен», ми побачили готовність клубів. Запросили по чотири жіночі та чоловічі команди для того, щоб бодай умовно зімітувати, який вигляд це може мати в регулярному чемпіонаті – коли 8 команд повинні зібратися в одному місці, в одному місті та змагатися.
І я дуже задоволений результатами та якістю ігор. А головне тим, що наші гравці, які поїхали за кордон, вже повернулися. Вірю в Україну, в український волейбол, і це був досить якісний турнір.
Спасибі всім президентам клубів, президенту Федерації волейболу України. Здобули колосальну підтримку від Міністерства спорту та особисто Вадима Гутцайта, Адміністрації Президента. Це була грандіозна підготовка: буквально декілька місяців — і зрештою нам вдалося підготуватися. Вже зараз я сміливо можу сказати, що чемпіонат України з волейболу відбудеться, старт призначено на 22 вересня.
– Чи можете ви стверджувати, що цей турнір був не лише для спортсменів, але й для вболівальників і всіх дотичних до волейболу осіб?
– Так, звичайно! Річ у тому, що, попри військові дії та надскладну ситуацію в країні, нам вдалося знайти зал, і ми вдячні Чернівцям. Власник цієї зали максимально надав усі необхідні умови. Ми раді, що місцева влада, мер та голова Чернівецької ОВА це підтримали. Загалом вони дуже допомагають.
Як і вся країна, ми згуртувалися як у боротьбі з ворогом та в бажанні показати, що окупантам не вдасться вбити спорт у країні. Тож завдяки підтримці місцевої та центральної влади, а також Міністерства молоді та спорту нам вдалося провести турнір.
У нас з’явилася нова система відеоповторів, нова зала, нове покриття, нове звукове забезпечення. Найбільша проблема, яку ми бачили та мали відпрацювати, – приїзд одночасно 8 команд, які разом проведуть 6 днів турніру. Це було одним із найважливіших завдань. Ми побачили багато помилок, недопрацювань, які нам вдавалося усувати під час турніру. І сьогодні можемо сміливо заявити, що ми на 100 відсотків готові до проведення повноцінного чемпіонату України, який відбудеться з 22 вересня до 1 травня.
Ми задоволені тією якістю, яку нам вдалося досягти. Тут ми маємо сучасну залу та сучасні умови для проведення чемпіонату. Але ще більше я щасливий через ставлення місцевої влади — міської, обласної, – а також допомогу всіх, хто був причетний. До кого б ми не зверталися, отримували колосальну підтримку. І сьогодні це є найбільшим успіхом усього українського волейболу: від федерації до останнього гравця.
Чи робить ПВЛУ ставку на телевізійні трансляції?
— Згідно з постановою Кабінету Міністрів та Міністерства спорту, наявність глядачів на трибунах заборонена, і це правильно. Адже нам будь-якої миті загрожують ракетні атаки або інші провокаційні дії ворога.
Тому, звичайно ж, ми зробили основний акцент на якості мовлення, залученні найкращих фахівців, а також обладнання. Крім того, вклали чималі кошти для того, щоб усі наші жителі — і неважливо, де вони перебувають: за межами України, в Україні чи в окопах, — могли побачити максимально якісну картинку та наживо спостерігати щодня змагання.
Починаючи з 22 вересня, 4 рази на тиждень у всіх буде можливість дивитися офіційні ігри чемпіонату України. З нашою перемогою повернеться й уболівальник на трибуни, а в нас буде й високоякісна картинка.
Чому саме Чернівці обрали для проведення чемпіонату і які міста ще були?
— Всі військові дії зараз розгорнулися на сході України. Після принципового рішення – чемпіонату бути — ми доручили його директору Андрію Льопі знайти місце.
Він об’їхав практично весь захід та центр України. До прикладу, ми розглядали Луцьк, але там поряд білоруський кордон. Хоча Луцьк — одна з волейбольних столиць, де люблять спорт, де є повне розуміння з місцевими органами влади. Крім нього – Львів та Ужгород.
Питань було декілька. По-перше, безпека. Потрібно було, щоб поряд із залом у радіусі 50 метрів, хоча законом і передбачена відстань у 500 метрів, було повноцінне бомбосховище. Уявляєте, коли одночасно грає дві команди – це вже 40 людей. І у разі повітряної тривоги вони повинні швидко перейти до сховища.
Друге — нам потрібна була хороша зала. Ми розуміємо, що йдемо в зиму, яка буде для нас непростою. Тому потрібна наявність якісного електроспоживання, можливість опалення зали. Переглядаючи міста та можливості, ми розуміли, що не всюди інфраструктура відповідала нашим вимогам.
І ось ми знайшли цю приватну залу. Тут буквально за 10 метрів є бомбосховище та всі умови. На щастя, у Чернівцях не було вибухів. Тому ми зробили висновки, що це найбезпечніше місце для проведення чемпіонату та ухвалили відповідне рішення.
Місцева влада на це відреагувала позитивно?
Цей зал приватний, і ми не одразу зверталися до органів самоврядування. Але особисто я був дуже приємно здивований, що міський голова вмить приїхав і запитав, яка потрібна допомога у розміщенні гравців, у ремонтних роботах. Тобто міська влада сказала, що Чернівці пишаються й шанують те, що ми робимо, і нам нададуть будь-яку допомогу. Ми зустрічаємося буквально щодня, і я шокований таким позитивним ставленням місцевої влади та міста до нас.
Паралельно з цим тиждень тому голова Чернівецької области висловив подяку, що ми тут. Заручилися підтримкою. Я розумію, що це ті люди, які були далекі від волейболу, але сьогодні всіляко готові підтримувати і надавати допомогу. Ми вражені.
І я вам скажу, що ці потрясіння відбуваються у мене щодня. Я бачу, як ми, як наші хлопці допомагають військовим на фронті та в тилу. Як мої хлопці і служать, і багато хто в компанії займається спонсорством. Сьогодні вся країна об’єднана. Ми побачили у Чернівцях унікальну ситуацію — влада прийшла до нас. Не ми прийшли по допомогу, а до нас – від голови ОВА та міста прийшли і сказали, що готові допомагати.
Із 16 зібраних клубів 5 живуть та тренуються у Чернівцях. Ми прийшли до лікарні, щоби провести диспансеризацію, обстеження. А головний лікар нам: «Це не лише ваші діти, це тепер і наші діти». Збірні тут обстежують, не взявши жодної копійки. Це неймовірно! Діти стали нашими загальними, а спорт і волейбол — спільним. Я приємно вражений ставленням чернівецьких людей та місцевої влади. Наше Міністерство спорту та Федерація – це єднання навколо єдиної ідеї.
І я гордий, що наші хлопці основної збірної країни та хлопчики і дівчатка показують результати цих зусиль. Дівчата пройшли весь турнір Європейського відбору без жодної поразки, хлопці вийшли до 1/8 фіналу чемпіонату світу — це унікально.
Ви опікуєтеся жіночою волейбольною збірною України. Можете прокоментувати її неймовірний успіх?
— Це справді унікально. Це те, про що я завжди говорю: це єднання нації та кожного з нас. Сталося це за півтора-два місяці після початку воєнних дій. Мені зателефонував Михайло Мельник та сказав, що жіноча збірна не братиме участи у відборі, бо фінансування немає, можливости немає. «Вам усім не до цього. Війна, я знаю, що ви допомагаєте і на фронті, й у тилу». І я тоді справді не замислювався, що є баскетбол та волейбол.
Ми розпустили команди – війна в країні. І буквально наступного дня зрозумів, що кожен повинен зробити максимум на своєму місці. Я зателефонував йому та сказав, що ми готові взяти фінансування підготовки до відбору чемпіонату Європи, Золотої Євроліги. Сплатити за проїзд, форму, проживання, харчування. З радістю це зробив.
Я зв’язався з тренером Іваном Пєтковим. Він сказав, що готовий безкоштовно працювати. Ми були на зв’язку. Він бачив, переживав і завжди був з Україною. Від нього я отримав підтвердження готовности зібрати збірну.
Спільними зусиллями з Федерацією ми запросили до участи всіх охочих гравців. На жаль, як з’ясувалося, у багатьох виявилися свої плани за кордоном… Але ми сказали, що до збірної буде запрошено лише тих, хто хоче грати та відстоювати честь країни. І навіть у такий важкий для країни момент ми змогли оновити збірну. Нині вона зовсім молода, унікальна.
Я вдячний і Гарію Шамоєвичу Єгіазарову, Михайлу Мельнику, Івану Петкову та Марії Олександровій — усім, хто бере участь у житті збірної і, звичайно ж, гравцям.
Величезна повага Лесі Рихлюк, яка готувалася по-іншому. Ми вийшли на зв’язок, і вона сказала, що до збірної приїде незалежно від жодних умов. І ми знову побачили єднання. Дівчата, повноцінно підготувавшись за два з половиною місяці, змогли дати такий унікальний результат.
Чоловіча збірна у нас давно класна, і вона змогла довести, що не випадково опинилася на чемпіонаті світу. Низький уклін і Угісу Крастіньшу — головному тренеру, і тренеру «Прометея» Андрію Левченку, який був другим тренером збірної.
Ставка на омолодження жіночої збірної справді зіграла, які ще можна розкрити секрети після такого успіху?
— Секретів немає. Збірна омолоджується, і дівчата, яким сьогодні 20, 21, 22, вже грають в основі. Уся збірна практично молода. А із секретів — наш головний тренер пообіцяв, що через рік, уже наступного літа, нашій збірній під силу виграти Золоту Євролігу, потрапити до найбільшого турніру ВНЛ (Волейбольна ліга націй), увійти до еліти.
Ми ставимо завдання ввійти до еліти всього спорту з прицілом на Олімпійські ігри. Як би це пафосно не звучало, ми у це віримо та націлюємося на відповідний результат, хочемо виграти чемпіонат Європи.
Те, що сьогодні вже вдалося нашим хлопцям, чоловікам, я впевнений, що вони рухатимуться лише вперед. Такі самі цілі ми поставили перед дівчатами, і вони впевнено разом із тренером до цього йдуть. Вірю, що за рік ми побачимо ще більш разючий результат жіночої волейбольної збірної. І чоловіча, звісно ж, лише прогресуватиме.
Інтерв’ю надав PR-відділ Професійної волейбольної ліги України. Шпальта є інформаційною партнеркою ПВЛУ