Відкрилися під час війни: як у Чернівцях працює кіберспортивний клуб

Клуб спеціалізується на змаганнях із відеоігор. Це франшиза черкаського бізнесмена, який знайшов людей у нашому місті, готових вкласти гроші у цю справу. Скільки коштує відкрити такий бізнес, про роботу під час війни та перспективи кіберспорту – читайте далі.

У Чернівцях відкрили кіберспортивний клуб «Arena». Це частина франшизи клубів, які вже є у Черкасах та Кременчуку. Сюди приходять, аби пограти в улюблені ігри на потужних комп’ютерах. А втім, головний профіль клубу — кіберспортивні змагання. У Чернівцях їх проводять уже втретє, і половину внесків від команд клуб перераховує на потреби Збройних сил України.

Шпальта дізналася, як працює Arena, та поговорила зі співвласником франшизи Олександром Бодашком про розвиток кіберспорту в Україні, роботу бізнесу під час війни та допомогу армії.

«Наш клуб більше про кіберспорт, ніж про ігри, — каже адміністратор Андрій, — Цим він відрізняється від ігрових клубів, які були раніше».

Довідково: Кіберспорт – це командне або індивідуальне змагання з певних відеоігор. Участь у них беруть професійні гравці, яких називають кіберспортсменами.  Кіберспорт офіційно визнали видом спорту в Україні 2020 року. Його авдиторія зростає і, за даними Newzoo, 2024 року досягне 577 мільйонів людей. Лише в Україні є 1,3 мільйона глядачів.

Відмінність клубу від колишніх ігрових закладів — у кібертурнірах. У них беруть участь команди з 5 гравців та виграють кошти за призові місця. 

Поза турнірами в клуб приходить молодь, аби пограти в платні відеоігри зі швидким інтернетом на потужній техніці.

З Олександром Бодашком, співвласником клубів, ми поспілкувалися онлайн. Зараз підприємець перебуває у рідних Черкасах. Чоловік розповідає, що вирішив відкрити кіберклуб із другом, ностальгуючи за комп’ютерними клубами у 90-х.

Фото Олександра Бодашка

Відкриття клубів нового рівня

Тоді ми були гравцями, простими хлопцями з двору. У клубах проводили вільний час за улюбленими іграми. Потім виросли, вивчилися на різні професії. Заробили грошей і захотіли їх вкласти в те, що любимо. Спершу ми поїхали в Київ, побачили, як працюють кіберклуби у столиці. Вони вже не такі, як у нашому дитинстві, а втім, прибуткові. Ми зрозуміли, що з цього бізнесу щось вийде. Порахували бюджет, взяли приміщення в оренду. В Черкасах ще не було такого рівня кіберклубів. Й ось, 16 жовтня 2020 року ми відкрили перший.

Зараз у нас уже 3 клуби. Ми винайшли бізнес-модель, яка працює, та пропонуємо відкривати підприємцям кіберклуби під маркою «Arena» в будь-якому місті України. 

Робота під час війни 

Коли у лютому почалася повномасштабна війна, ми не знали, що робити. Багато людей поїхало. Ми тримали клуби, аби вони хоча б окупили себе: електрику, прибирання, оренду, зарплату. Про турніри не йшлося, бо не було гравців. 

Ми працювали навіть після подій у Кременчуку, коли рашисти поцілили ракетою у торговий центр, у нас і на думці не було закрити клуб. Людям треба мати місце для відволікання. При цьому дотримуємося всіх правил: не працюємо у комендантську годину, зачиняємо заклад через повітряну тривогу.

Зараз, під час воєнного стану, про бізнес, крім самих його власників, ніхто не буде дбати. Держава зайнята своїм, а наше завдання — платити податки, підтримувати ЗСУ. 

У цьому і є наш вклад у перемогу — в тому, що ми рухаємося, працюємо. 

Допомога ЗСУ та відкриття клубу у Чернівцях

У травні ми спробували знову повернутися до турнірів. Але вирішили, що всі вони будуть на підтримку ЗСУ. Нам важливо, крім податків, ще й підтримувати армію завдяки таким змаганням.

Працює це так: кожна команда робить внески, щоби брати участь у турнірі. До прикладу, якщо команд 20 і кожна заплатила по 500 гривень, то це буде 10 тисяч гривень виторгу. Половину – 5 тисяч – ми перерахуємо ЗСУ. За три турніри, які відбулися цього місяця, переказали понад 8 тисяч гривень: 5 750 грн на відкритий рахунок ЗСУ у НБУ, 2 600 грн – на «банку» Монобанку Госпітальєрів у Чернівцях.

Зараз ми проводимо турніри щомісяця. Вже виходимо на міжнародний рівень — на найближчий турнір, що буде у вересні з гри «Valorant». Уже набираються команди з Європи.

У Чернівцях відкрити клуб коштувало близько 70 тисяч доларів. Це франшиза. У місті знайшли охочих людей, які інвестували у бізнес кошти. Хоча тут немає помітних кіберспортсменів, як у Черкасах, ми очікуємо, що вони скоро себе покажуть. 

Забрали літеру Z з назви

Була в нас цікава історія. Спершу ми називалися «Z Arena», бо хотіли орієнтуватися саме на молоді, на поколінні Z. Основний наш клієнт – це люди від 12 до 25 років. А Arena – це про змагання. Проте після початку повномасштабної війни ми зрозуміли, що майбутнього у нас не може бути, якщо ми не приберемо літеру Z. 

Кіберспорт в Україні ігнорують

Я ставлюся до людей, які сидять у владних кабінетах, як до тих, які не зацікавлені щось створювати. Їхня основна мета — пиляти бюджет. Вони не дуже зацікавлені в кіберспорті. 

Однак це перспективна галузь бізнесу в Україні. У найближчі олімпійські ігри вже внесуть такі кіберспортивні дисципліни, як Counter-Strike, CS:GO, Dota 2, Valorant, LOL тощо. І в них будуть свої олімпійські чемпіони. 

Тоді виникне запитання: чому Україна, маючи такі потужні команди, як NAVI – кращого гравця світу з Києва, – ігнорує кіберспорт як бізнес? Ніхто цим не цікавиться, окрім власне фанатів і гравців. Але в країні є багато людей, готових цим займатися. З простого хобі це стає гідним заробітком.  

А у нас у планах — покрити всі міста України. Наступним кроком буде Львів. Пізніше хочемо відкрити клуби у Польщі, зокрема в Катовіце, яке там є осередком кіберспорту. 

Фото Ігоря Константинюка

Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».