Репортаж

«Перед роботою молюся»: у художньому музеї Чернівців показують, як реставрують старовинну ікону

Унікальну старовинну ікону реставрують посеред експозиційної зали, тому охочі можуть не лише побачити цей процес реставрації, а й поспілкуватися з реставратором. 

У Чернівецькому обласному художньому музеї запровадили незвичну атракцію. Тепер відвідувачі, які придбали екскурсію музеєм, мають змогу підійти та поспілкуватися з реставратором, який працює над відновленням старовинної ікони «Страшний суд». Хто придбав просто вхідний квиток, має можливість спостерігати за роботою, проте не може поспілкуватися з майстром.

Як розповіла Шпальті директорка музею Інна Кіцул, розпочали реставраційні роботи ікони ще минулого року.

«Полотно музей отримав у 1990-х у дуже поганому стані. І досить довго воно зберігалося на валу накручене. Потім реставраційна рада вирішила реставрувати. Полотно зняли з валу, продублювали на нове полотно, натягнули на підрамник. І коли ми зрозуміли, що підрамник довжиною у 4,4 метра і ми потім не винесемо його з реставраційної кімнати, вирішили реставрувати ікону у тому залі, де в подальшому її будуть експонувати», — розповідає директорка музею.

Реставрують ікону за всіма правилами. Створюють паспорт, і кожен крок відновлення фіксують на фото.

Працює над іконою реставратор І категорії олійного живопису Володимир Краснов. У професії — пів століття, тож встиг відновити декілька сотень полотен. Він також є науковим працівником музею. Тому проводить і дослідницьку роботу, перш ніж взятися до реставраційних робіт.

Володимиру 72 роки. Йому доводиться годинами стоячи працювати над полотном. А щоб дістатися верхньої частини ікони, треба ставати на драбинку.

Всі елементи ікони відновлюють за допомогою точкового нанесення. Це займає багато часу. Але завдяки такій техніці вдається максимально точно відтворити зображення. Навіть там, де малюнка майже не видно.

«Щоб малюнок не «посипався», покриваємо його папіросним папером. І зворотну частину також треба підготувати до склейки, все фіксувати. Все робимо за відповідною технологією: проклеюємо, просушуємо, прасуємо спеціальними маленькими прасками. Адже потрібно цей папіросний папір настільки щільно приклеїти, щоб воно було як одне ціле», — розповідає пан Володимир.

Реставраційні роботи виконують при денному світлі, щоб якомога точніше підібрати кольори. Тож полотно помістили навпроти вікна.

Перед початком роботи пан Володимир молиться. Це – секрет його справности. Каже, що після молитви робота завжди йде краще. У цьому він переконався за роки досвіду.

Реставрацію ікони розпочали торік. Проте коли завершать, наразі невідомо. Адже на темпи виконання робіт впливає декілька факторів.

«До початку повномасштабного вторгнення допомагали з матеріалами Київ, Харків, Львів, адже на все потрібні кошти. До війни ми могли з бюджету якусь частинку виділити на закупку реставраційних матеріалів. Адже вони надзвичайно дорогі. Тому будемо просити підтримки, будемо шукати спонсорів, бо реставраційні матеріали закінчуються. А від цього також залежить термін реставрації», — зазначила Інна Кіцул.

Довідково

Старовинну ікону «Страшний суд» привезли з експедиції, яку проводили у 90-х роках в Усть-Путилі. Її знайшли на горищі дзвіниці. Вона має понад 4 метри довжини та створена 1770 року. Автор – невідомий, адже підписувати ікони не прийнято.

Вона унікальна тим, що на ній зображено дві сюжетні лінії – страшний суд та вигнання Адама та Єви з раю. Тому це — своєрідне нагадування, що за скоєні вчинки — погані чи добрі — буде відповідна відплата.



Фото Ігоря Константинюка

Коментарі