0
До Чернівців перемістилися понад 40 нових підприємств. Вони орендували тут приміщення, перевезли частково своїх працівників, дехто найняв місцевих. Влада гарантувала їм допомогу та підтримку. Втім, релокація коштом держави вдалася не всім. Крім того, підприємці працюють із розумінням того, що у будь-який день їм вручать повістку. А це інколи ставить під загрозу існування підприємства і може позбавити роботи десятки людей, зокрема й чернівчан.
Сильна економіка – це підтримка армії. Втім військова повинність часом ставить під загрозу роботу окремих підприємств. Ідеться, зокрема, про технологічні виробництва, котрі вимагають фахівців відповідної кваліфікації, яких важко замінити і довго вчити. А подекуди замінити неможливо.
Шпальта поспілкувалася із Сергієм Постельником, який перемістив своє підприємство з-під Харкова у Чернівці. З розмови дізналися, як вдалося перенести унікальне виробництво, яку користь місцевій громаді це приносить і чому одна повістка може все це перекреслити.
Сергій Постельник перевіз до Чернівців виробництво електрообладнання «Пульс-Автоматика» з Харківщини. Після повномасштабного вторгнення разом із трьома дітьми та дружиною переїхали до Чернівців.
Сергій мав змогу виїхати за кордон, оскільки він багатодітний батько, однак вирішив перевезти підприємство в західну область та працювати.
«Ми виготовляємо електрообладнання різних напрямків, електрообігрівачі стальні, терморегулятори, електроніку для бджільництва. Зокрема 50% виробництва — це інвентар для бджільництва».
Сергій Постельник каже, коли почалася війна, всі напрямки виробництва зупинилися. Попит залишився на обладнання з бджільництва. Клієнти робили замовлення навіть з окупованих територій та міст, де не працювала пошта.
«Були замовлення з-під Київщини. У них тоді не працювала пошта. Однак клієнти готові були їхати до Києва за 70-80 кілометрів, аби отримати обладнання», – каже виробник.
Підприємство «Пульс-Автоматика» працює на ринку понад 7 років, має в Україні близько 60 тисяч користувачів.
До Чернівців приїхали не всі працівники фірми. З десяти – лише дві фахівчині зі своїми сім’ями. Тож підприємець уже шукає персонал із місцевих.
У Чернівцях харків’янам допомогли з житлом дилери, з якими співпрацюють. А на оренду приміщення власники зробили знижку, оскільки це виробництво.
Сергій каже, що робота складна, адже треба працювати з електронікою. Крім того, за його словами, в Україні масово більше ніхто не виготовляє таке обладнання для бджільництва.
«У нас досить складне виробництво, повний цикл. Це все винаходили з нуля, ми не взяли цей бізнес у когось, а постійно займалися, нарощували й так вийшли на цей рівень», – зазначає підприємець.
Вивозили виробництво за власні кошти
Виробництво Сергія Постельника до війни було розташоване у Дергачах на Харківщині. Там і досі неспокійно.
Через це вивезти виробництво було проблемою. Машини, які запропонувала держава для релокації бізнесу, відмовлялися туди їхати. Довелося наймати приватний транспорт.
«Оскільки в Дергачах постійно бомбили з перших днів повномасштабного вторгнення, довелося самим наймати спринтери, і по одній машині щодня вивозили виробництво. Близько 15 поїздок. Так ми не потрапили під державну програму перевезення, все вивезли за свої кошти. Це обійшлося мені у 200 тисяч гривень», – розповідає підприємець.
Сергій спершу не планував перевозити виробництво, але почали звертатися клієнти з проханням обслуговувати обладнання.
«Бджолярі – це переважно люди старшого віку. Вони почали до нас звертатися з питаннями ремонту обладнання. Оскільки більшість бізнесу в Україні працювала, ми не змогли відмовити своїм клієнтам підтримувати гарантію та обслуговування», – каже Сергій.
Через війну підприємство зіштовхнулося з проблемою постачання запчастин.
«Раніше, оскільки ми фактично єдині в Україні, хто займається цим напрямком виробництва, мали на Харківщині склад запчастин. Нині шукаємо альтернативних постачальників, але це збільшило вартість виробу приблизно на 20%. Фактично 80% запчастин імпортні й прив’язані до курсу долара», – зазначає виробник.
Бізнес релокували, але призивають в армію
Підприємець розповідає, що після заявки на переміщення бізнесу почали телефонувати звідусіль. Пропонували допомогу з міської ради та обласної адміністрації Чернівців.
«Обласна військова адміністрація навіть видала мені документ, що ми релокували бізнес і можемо переміщатися Україною. Також разом підготували заяву в Київ про те, що маємо обладнання та потужності з електроніки і можемо виробляти на держзамовлення електронні модулі для оборони. Але звідти ще не отримали запиту», – каже Сергій.
Але після того, як перевіз виробництво у Чернівці, йому вручили повістку. На підприємстві Сергія Постельника працюють лише жінки. Тож повістку дали лише йому.
«Ніхто не пояснює, що робити підприємцю, який перевіз сюди бізнес, у випадку, якщо його мобілізують. Усі ці старання та витрати на переїзд у такому разі даремні. Мої працівники залишаться без робочих місць, оскільки виробництвом керую я», – ділиться Сергій.
Підприємець каже, що 19 травня йому вручили повістку. Тож у разі мобілізації підприємство не має перспектив.
«15 травня моїй старшій дитині виповнилося 18 років. А вже 19 травня мені вручили повістку. Думаю, це збіг, навряд чи у військкоматі перевіряли ці дані. Але я не служив, військовий вишкіл не проходив, маю білий квиток. Попри це я прийшов із повісткою у військкомат, де мені дали відстрочку на місяць. Що робити з виробництвом далі – невідомо», – розповідає підприємець.
Також Сергій зауважує, що міський голова Харкова запрошує підприємців повертатися додому, працювати.
«У новинах влада закликає всіх підприємців працювати, підіймати економіку. Але кому працювати, якщо всі підуть служити?» – каже чоловік.
Про те, що переселених підприємців мобілізують, міській владі відомо. Директор Департаменту розвитку Чернівецької міської ради Сергій Бостан розповідає, що на цей випадок держава передбачила резервування.
«Якщо релоковані підприємства мають перелік посад, які критично важливі для їхньої роботи, вони звертаються до міської ради з проханням знайти можливість зарезервувати людей, без яких виробництво зупиниться. На основі цього ми звертаємося до обласної військової адміністрації та Мінекономіки, вони розглядають це звернення. Є випадки, коли позитивно розглядають, є — коли негативно», – розповідає Сергій Бостан.
Також зазначає, що економіка повинна працювати, тому міська влада постійно звертається до відповідних органів із проханням зарезервувати людей.
Переміщені підприємства потрібно інтегрувати у місцеве бізнес-середовище
Якщо релоковані у Чернівці підприємства залишатимуться, то це позитивно вплине на розвиток міста. Поповнюватиметься місцевий бюджет та створюватимуться робочі місця.
«Це про нові податки до бюджету та про розвиток економічної, транспортної та логістичної складових. Ми активно підтримуємо охочих релокувати свій бізнес. Допомагаємо з пошуком вільних ділянок та приміщень», – каже заступник міського голови Євгеній Маховіков.
Крім того, це стимулювання ринку, конкуренція, експорт продукції за кордон, адже переміщені підприємства здебільшого працювали на експорт.
Фото Ігоря Константинюка
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».
