0
Надання житла вимушеним переселенцям, відправка гуманітарної допомоги та зброї ЗСУ — це не просто підтримка з боку Румунії та румунської діаспори. Це вияв людяности та підтримки, адже румуни розуміють, що Україна нині воює та боронить не лише себе, а й усю Європу.
23 лютого Румунія засудила дії росії, яка визнала незаконні формування «ДНР» та «ЛНР». А з початком повномасштабного нападу рф уряд Румунії разом із діаспорою та румунською національною спільнотою Буковини продовжують відправляти українцям продукти, речі першої необхідности та зброю. А на українсько-румунському пункті пропуску «Порубне» облаштували волонтерський штаб, де біженцям з України допомагають усім необхідним: від їжі та одягу — до транспорту та житла.
Шпальта поспілкувалася з керівниками румунських центрів на Буковині, волонтерами та дізналася, як саме вони допомагають під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Допомога від румунських організацій
Директор Буковинського мистецького центру збереження та популяризації румунської традиційної культури Юрій Левчик розповідає, що з початком війни Центр із мистецького перетворився на гуманітарний. Кабінет переобладнали на кухню, у залі – спальня, а концертний хол став складом.
«Тоді багато людей мене в цьому підтримали. Серед перших – президентка Румунської федерації асоціацій, центрів і клубів ЮНЕСКО Даніела Попеску», – розповідає Юрій Левчик.
За словами директора, завдяки співпраці Румунської федерації з аналогічними організаціями по всьому світу до створення гуманітарного центру в Чернівцях долучилася навіть Японія.
Завдяки співпраці з румунськими організаціями Буковинському культурному центру закупили ліжка, постільну білизну, холодильник, обігрівачі. Тобто все необхідне для того, аби люди могли тут залишатися скільки їм потрібно.
Центр прихистив понад 90 вимушених переселенців. Вони залишалися тут на декілька днів. Дехто розбирався з документами та їхав за кордон. Більшість знайшла прихисток у Румунії.
«Хтось приходить, щоб прийняти душ, та їде далі. Ми цих людей годуємо, одягаємо, допомагаємо з документами (якщо потрібно). Багатьох направляли до колег із Румунії, які безкоштовно прийняли їх у своїх оселях. У перший тиждень роботи гуманітарного центру колеги та знайомі в Румунії пропонували понад 170 місць для біженців», — розповідає Юрій.
Прибули у тапочках та ковдрі
До Центру часто приїжджали люди лише у халаті і капцях. Тож тут вирішили підготувати одяг.
«Коли до нас привезли 17 дівчат з Ірпеня, вони були у футболках, у тапочках, а зверху — ковдри. Адже спустилися в укриття, а під час обстрілів гуртожиток знищили. Вони не змогли нічого звідти забрати. Тоді ми звернулися до Румунії, і вже наступного дня нам привезли цілий бус потрібного одягу», — розповідає Юрій Левчик.
Далі пан Левчик звернувся з проханням про допомогу до спільноти у фейсбуку. Тоді на запит відгукнулися міська рада Ардуда (місто в Румунії) та Асоціація студентів-медиків Клужа (місто в Румунії). Тож у короткий термін до Чернівців привезли допомогу на 16 тисяч євро. З яких лише ліки на 8,5 тисяч. Їх направили до Чернівецької обласної лікарні.
«Привезли все необхідне: 150 спальних мішків, 200 літрів пального, електрогенератор, продукти… Що вам сказати? Ми були приголомшені цією допомогою», – каже Юрій.
Невдовзі отримали 20 матраців від Асоціації «Шанс для кожного» з Ясс. Ці матраци направили у Ванчиковецьку громаду, у село Горбову та інші румунські громади Буковини.
Вагому підтримку та допомогу надали також організація «Rоtary» у Румунії. За словами Юрія Левчика, від них отримали речі на понад 15 тисяч євро.
Допомогу надають із рук у руки безпосередньо військовим
Допомогу отримують і від окремих благодійників. Зокрема надувні матраци, одноразовий посуд, консерви, 4 тонни продуктів організували Лучіан Лука та Іон Вашкевич-Флоряну з Румунії.
«Асоціація «Громадянські Радівці» постійно нам допомагають із транспортом. Завантажували і розвантажувати допомогу, якщо було потрібно. Дякуємо їм дуже. Також хочу подякувати пані Міхаєлі Григоряк та румунам із Бельгії», – зазначає пан Юрій.
Юрій Левчик каже, що частину отриманої допомоги відправляли військовим. Частину – до територіальних громад, які надавали прихисток переселенцям.
«Сім мікробусів із продуктами відправили на фронт. Цю допомогу ми надали з рук у руки безпосередньо військовим, щоб бути впевненими, що вона таки дійшла до адресатів», – розповідає директор Центру.
За словами Юрія Левчика, допомога продовжує надходити. Зокрема центр «Арбороаса» з Сучави планує днями відправити гуманітарний вантаж.
Концертна зала у Центрі культури перетворилася частково на склад
Допомога румунських громад Буковини
Румунські громади на Буковині поселяють людей у школи, садочки та спорожнілі будинки. Жителі збирають продукти та гроші для тих, хто залишився без домівки. У громадах колишнього Сторожинецького району румуни привозили переселеним українцям усе необхідне для тимчасового перебування.
В одній із громад Сторожинеччини люди збирали гроші на операцію хлопчику, який разом із мамою евакуювалися з гарячої точки.
Староста села Горбової Соріна Паламарю каже, що першу допомогу вони отримали від однієї зі шкіл із румунського міста Пашканів.
«У цій школі я маю знайому вчительку географії – пані Кріну. З перших днів російського вторгнення вона зателефонуванала та запитала, яка в нас ситуація. Я розповіла про те, що маємо у селі багато вимушених переселенців із дітьми, які живуть у школах та садочках. Пані Кріна організувала для нас гуманітарний вантаж», – розповідає пані Соріна.
Фото надала Соріна Паламарю
Допомогу вимушеним переселенцям, які проживають у селі Горбовій, надавали й румунські адвокати, зокрема пані Оана, а також професор Сучавського університету імені Штефана Великого Георгій-Лучіан Паскут.
Наразі у селі Горбовій перебуває понад 170 вимушених переселенців. Їх поселили у дитячому садку та будинках, власники яких за кордоном.
Голова Чернівецького обласного товариства румунської культури імені Міхая Емінеску Василь Бику каже, що з перших днів етнічні організації Буковини допомагають Україні. Вантажі, які отримали з Румунії, розподіляють між ЗСУ та вимушеними переселенцями.
Василь Бику зазначає, що є комунікація між румунськими товариствами та сільрадами Буковини і Румунії. Голови громад нашого краю за необхідности звертаються по допомогу до буковинських центрів. Ці своєю чергою – до організацій із Румунії.
Румунські волонтери в українському логістичному хабі
Буковинка Марія Пожога понад місяць працювала у волонтерському хабі «Help Ukraine Romania» у румунському прикордонному місті Сереті. Сюди доставляють допомогу для України з різних країн Європи.
«Щодня переправляють у Чернівці вантажі з ліками, харчами та іншою гуманітарною допомогою. Тут я працювала з чудовою командою чернівчан, які й відкрили цей хаб. Але щодня, з самого ранку до пізнього вечора, приїжджали на допомогу волонтери з усієї Румунії. Були хлопці, які постійно приходили і цілими днями сортували, а потім завантажували та розвантажували важкі коробки. Так вони висловлювали нам свою підтримку, хотіли хоч чимось допомогти. Приїжджали навіть старшокласники з Сучави, які теж хотіли допомагати, адже у хабі роботи було багато. Не було й дня, щоб автобус із румунськими волонтерами не приїжджав до нас», – каже Марія Пожога.
Фото надала Марія Пожога
Румунія прийняла вже понад 800 тисяч українських біженців. Там створили платформу, де українці можуть отримати необхідну інформацію про житло тощо.
Українські учні та студенти можуть записатися до шкіл та університетів Румунії. Там є 45 шкіл та 5 вищих навчальних закладів, де викладають українською мовою.
Підтримка Румунії та румунської діаспори – це вияв дружнього ставлення до України. За словами Юрія Левчика, допомога від Румунії — це насамперед вияв людяности та підтримки сусідньої дружньої держави.
«Тим паче, що велика частина румунів має тут, в Україні, родичів та друзів, колег. Уся Румунія розуміє, що українці воюють із росією не лише за себе, а за всю Європу. Тож багато громадян сусідньої країни каже, що потрібно допомагати українцям стримати ворога, щоб він не пішов далі на нас (румунів, – ред.)», – підсумував Юрій Левчик.
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».
