0
Дідусь та бабуся дівчинки врятувалися з окупованого Маріуполя і приїхали до Чернівців. Тут вони почали робити все можливе, аби повернути внучку в Україну.
12-річна Кіра Обедінська — з Маріуполя. Її мама померла, коли дівчинка ще була немовлям. Тато — Євген Обедінський — загинув у окупованому місті під час російських обстрілів та бомбардувань 17 березня 2022 року. Він був чемпіоном України з водного поло.
Кіра намагалася врятуватися з оточеного росіянами Маріуполя з групою людей, але її поранило від вибуху міни, на якій підірвався хлопчик поряд. Після цього росіяни викрали Кіру і депортували на тимчасово окуповану Донеччину.
Увесь цей час її дідусь та бабуся зверталися до журналістів, влади, Червоного Хреста та навіть до Папи Римського, аби врятувати внучку.
Де була дівчинка, як вдалося її повернути рідним та як себе почуває Кіра, сім’я розповіла журналістам 11 травня.
Бабуся та дідусь Кіри попереджають, що дівчинка закрита, адже досі не відійшла від того, що їй довелося пережити. На запитання відповідає коротко і неохоче. Та каже, що дуже сумувала за дідусем і котом.
«Ми її повернули завдяки потужній державній програмі, під гарантії президента. 15 квітня віцепрем’єр-міністерка України Ірина Верещук сказала, що є можливість забрати Кіру. Я був готовий їхати будь-куди. Кіра дуже на нас чекала. Ми мали можливість листуватися та зідзвонюватися деякий час, тож вона постійно запитувала, коли я її заберу. Я пообіцяв, що скоро. Я поїхав за нею в Донецьк. Атмосфера там дуже неприємна, згадувати не хочеться. Та головне – результат. Кіра з нами!» — розповідає дідусь дівчинки Олександр.
Кіра прибула до Чернівців 5 травня. Сюди раніше приїхали її дідусь та бабуся, рятуючись із Маріуполя.
Рідні розповідають, що з дівчинкою працюють психологи, адже їй потрібна реабілітація. Про перебування «там» розповідала неохоче.
«Нічого аж такого страшного вона не розповідала, але їй неприємно це згадувати. Вона місяць була у медзакладах, де її лікували після поранень. Перебувала у лікарні Калініна в Донецьку. Казала, що навіть подружилася з дівчатками, з якими там лежала. Коли ми ї забирали, спершу відвезли в Охматдит у Київ, де її продовжили лікувати від поранень. Там до неї приходив президент, подарував планшет, на якому вона грається», — розповідає дідусь.
Зараз родина живе у Чернівцях. Кіру навіть записали до місцевої школи. Вона 6-класниця, любить малювати та працювати руками.
Поки що родина на Буковині, але їм запропонували поїхати за кордон. Також їм хочуть подарувати квартиру в Ужгороді, тож імовірно, що згодом вони переїдуть туди.
Про Маріуполь дівчинка запитує часто. Рідні Кіри щиро хочуть, щоб місто було українським і жахіття там закінчилися, та про повернення туди не думають.
«Наш будинок був біля моря. Ми навіть не знаємо, чи він вцілів. Намагалися з‘ясувати і не вдалося. Єдине, для чого я хочу і поїду в Маріуполь, щойно там усе заспокоїться, – знайти сина, те, що від нього залишилося. Я не знаю взагалі, чи це реально і чи вдасться, та хотілося б його поховати по-людськи», — розповідає Олександр.
Історія родини: що було раніше
У блокадному Маріуполі Обедінські жили без світла, води та можливости приготувати їжу. У страшному холоді Олександр та його дружина спали під ковдрами з 12-річною Кірою, їхньою онучкою.
З Маріуполя подружжю вдалося втекти 14 березня. Вони виїхали машиною, коли з’явився зелений коридор. Та за декілька днів до цього тато Кіри забрав її до себе. Батьки вмовляли Євгена евакуюватися з ними, але він не схотів. Відтак Євген Обедінський загинув від російських обстрілів.
Через декілька днів Кіра з дівчиною тата вирішили пішки тікати з Маріуполя. Вони йшли з групою людей, серед яких були й діти. Хлопчик підірвався на російській міні, а Кіра важко поранилася. Потім російські окупаційні війська незаконно депортували її до Донецької клініки імені Калініна.
