0
Про трансферний склад у Сереті, Чернівці як медичний центр під час війни та роботу з територіальними громадами.
Волонтерський хаб «Help Ukraine Romania» при Чернівецькій міській раді працює вже три тижні. У середньому за день відправляють 5-7 машин із гуманітарною допомогою. Ініціатива координує доставку вантажів, які проходять повз трансферний пункт у Румунії — Сереті. Найбільше співпрацюють із Південною Європою.
Киянка Юля Соловей — координаторка міського волонтерського хабу. Коли приїхала в Чернівці, то відчула, що й тут потрібно тримати оборону:
«Спочатку допомагали з бомбосховищами. За перші півтора дня оновили мапу та запустили процес із волонтерами по їхньому відновленню. Потім зібралися депутати міської та обласної ради та багато бізнес-ініціатив: GriCo, місцевий Епіцентр, Аврора. Тоді ми й вирішили запустити логістичний хаб».
Ініціатива «Help Ukraine Romania» з’явилася 5 березня. Спочатку аналізували запити та систематизували процес.
«Є адресна гуманітарна допомога, яка одразу має визначеного отримувача, та загальна, коли люди не знають, куди відправити. Потім вони хочуть отримати звіт, чи допомогу відправили туди, де потрібно», — каже волонтерка.
У перші дні волонтерський хаб став партнерами з Новою поштою та Укрзалізницею. Машини з допомогою вносять у верифіковану базу, і вони проїжджають блокпости без зупинок.
Трансферний склад у Сереті
Зокрема в штабі допомагають із доставкою з Європи до Румунії:
«У США кажуть, що відправляють нам ліки. Але вони приїжджають в аеропорт в Бухаресті, а ми шукаємо машину, щоб доставити це до хабу в Сереті. У Греції зібрали три тонни вантажу, і ми знову шукаємо, як це доставити. За це в нас відповідає окремий логістичний хаб, який координує доставки з Європи до Румунії або прямо до України», — розповідає Юля.
Серет — це ніби трансферний склад, адже дуже мало машин готові їхати безпосередньо до України. У перші дні були складнощі з документацією. Весь гуманітарний вантаж контролюють, зокрема перевіряють, чи нема заборонених продуктів.
«Серет працює за принципом порожнього складу. Це наша стратегія. Якщо наш склад наповнений, і його не відвантажують до кінця дня — значить, сьогодні ми погано попрацювали», — пояснює Юля.
За словами координаторки, робота на складі потребує сильного духу, оскільки працювати в холодному приміщенні, де курсують мільйони вантажів та сотні водіїв, складно не тільки фізично, а й морально. Передусім через відповідальність — важливо не пропустити заборонені товари та нічого не загубити.
Чернівці як медичний центр
Управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради забезпечило хаб медиками:
«Звичайні волонтери не можуть проводити якісну роботу з ліками. Коли до нас приходять запити від військових шпиталів та центральних лікарень із різних міст, ми можемо швидко реагувати», — пояснює Юля.
За її словами, чернівецький медичний хаб показує свою ефективність під час воєнного стану:
«Це суперсила Чернівців — класного медичного центру. Лікарі допомагають якісно формувати доставки медикаментів по всіх регіонах. За цей час ми відправили допомогу в шпиталі в гарячих точках, де лікують військових та цивільних».
Фокус роботи — територіальні громади
«Найкраще — це коли ініціатива, яка займається гуманітаркою, може гарантувати допомогу конкретному містечку, школі, дитсадку, що люди можуть на вас розраховувати. Стається хаос, коли з однієї точки розсилають запити в різні ініціативи, а на наступний день 20 однакових автобусів стоять там. Це неефективно», — каже координаторка.
За словами Юлі, Чернівецька міська рада як муніципалітет може за пів години знайти представників офіційних муніципалітетів будь-якого містечка або селища та дізнатися, які речі необхідні.
«Зараз продовольча криза: всім потрібна їжа довготривалого зберігання, яку можна готувати без кухонного начиння. Наступне — медикаменти. Наразі завезли багато ліків для військових, зокрема кровоспинних препаратів. Але не вистачає ліків для дітей, щитовидки, від туберкульозу, астми», — зазначає Юля Соловей.
Про доставку гуманітарної допомоги в гарячі точки
Волонтерка каже, що єдині великі затримки — на кордоні. Але також бувають затримки в гарячих точках. Водії часто потрапляють під обстріли:
«Одного водія, що їхав у Рубіжне (Луганська область — авт.), обстріляли дорогою. Він вижив та з пробитим колесом доїхав до школи. Ці вантажі звідти розвозили люди.
Нещодавно допомога їхала на Чернігів, де підірвали міст. Оскільки головний транспортний вузол був закритий, ці речі намагалися доставити, їдучи повз ліси».
У хабі шукають водіїв, які могли б безкоштовно відвозити допомогу. До прикладу, хтось перевозить із Києва своє підприємство: сюди приїжджає завантажена машина, але назад їде порожньою.
«Іншим треба оплачувати хоча б паливо — це 15-18 тисяч гривень в один бік. Чернівецькі підприємці закупили 10 тонн палива, і ми видаємо своїм водіям талончики. Це величезні витрати», — каже Юля.
Склади гуманітарної допомоги
Є окремі склади для адресної допомоги, де кожна коробка підписана та маркована.
«Зазвичай ми телефонуємо людям, чиї дані там вказані. Вони роблять самовивіз: самі приїжджають на склад та підтверджують свої дані як адресати. Якщо нема можливости самовивозу, то нам допомагає Нова пошта», — розповідає дівчина.
Окремі склади працюють загальним потоком, який треба розподілити. Для цього ведуть облік в електронній системі, тому вдається швидко реагувати на потреби територіальних громад.
Фото Володимира Гуцула та Вікторії Макарової
