0
Наявність такого зобов’язання ще більше погіршує політичну позицію Пекіна в контексті вторгнення росії в Україну.
Фото WANG ZHAO, PRESS POOL
Незвичайне та багатьма забуте зобов’язання, яке вісім років тому підписав президент Китаю Сі Цзіньпін, щодо того, що Китай захистить Україну у разі ядерної атаки, привертає увагу світової спільноти на фоні вторгнення росії.
Ця обіцянка Китаю щодо невизначених гарантій безпеки перегукується з тими зобов’язаннями, які країни з наявною ядерною зброєю давно взяли на себе стосовно неядерних держав, зокрема з тими, які гарантували Україні США, Велика Британія та росія. Однак Пекін, як виявилося, пообіцяв більше. Відтоді ядерні експерти задаються питанням, чому Китай так виділив Україну.
Наразі наявність такого зобов’язання ще більше погіршує політичну позицію Пекіна в контексті вторгнення росії в Україну та погроз москви щодо готовности застосувати свої ядерні сили.
«Це обіцянка держави, яка володіє ядерною зброєю, захистити державу без ядерної зброї, якщо їй загрожує держава з ядерною зброєю. Ця обіцянка має значення, і Китаю потрібно про це нагадати», – пояснює Грегорі Кулацкі, аналітик із Японії, який працює на неприбуткову організацію «Союз зацікавлених вчених», досліджуючи питання ядерної зброї та Китаю.
Ще під час підписання зобов’язання Китаю щодо гарантування безпеки Україні виявилося безпрецедентним і одразу викликало запитання, чи збирається тоді новообраний президент Цзіньпін внести зміни в усталені військові протоколи. Вважається, що Китай входить лише до одного офіційного союзу. 1961 року країна підписала пакт із Північною Кореєю, у якому не йдеться про ядерну загрозу. Адже документ підписали до першого випробування Китаєм ядерної зброї .
У тексті зобов’язання вказано:
«Китай беззастережно зобов’язується не застосовувати і не погрожувати застосуванням ядерної зброї проти неядерної України, а за умов вторгнення в Україну (іншої держави) з використанням ядерної зброї або загрози такого вторгнення забезпечити Україні відповідні гарантії безпеки».
Деякі урядові ЗМІ в Китаї, зокрема й офіційне інформаційне агентство «Сіньхуа», спровокували занепокоєння, назвавши угоду між Пекіном та Україною «ядерною парасолькою». Саме цей термін використовує Вашингтон, описуючи свої обіцянки щодо захисту таких союзників, як Південна Корея. Однак деякі експерти заявляють, що термін «парасолька» є значним перебільшенням масштабу обіцянок Пекіна.
«Термін «парасолька» не є точним. Якби це було правдою, питання б постало дуже серйозно», — заявляє Джеральд К. Браун, фахівець у сфері оборони, який спеціалізується у питаннях Китаю та ядерної зброї. За його словами, ядерна парасолька є унікальною американською концепцією.
На сайті Міністерства закордонних справ Китаю йдеться, що країна виступає проти ядерних парасольок. Ці заяви не змінювалися впродовж десятиліть. Китай «не використовував ядерну зброю на територіях інших країн і не надавав ядерну парасольку жодним країнам».
УНІАН. Наслідки бомбардування Житомира
Тоді як на територію України падають ракети, виникає проблема з інтерпретацією намірів Китаю. Пекін не публікував офіційну англомовну версію угоди. Деякі слова в ній, зокрема «bao zheng», яке часто перекладають як «гарантія», можуть мати зовсім різні значення.
За словами американського посередника Стівена Файзера, коли США запропонували Україні свої зобов’язання щодо ядерної безпеки за декілька років до того, як це зробив Китай, вони свідомо використали слово «обіцянка», замість надійного «гарантія».
Однак, оскільки росія довгий час становила загрозу для безпеки України, здавалося, що підписана Китаєм угода повинна була б свідчити про те, що Пекін готовий протистояти москві у конфлікті, який виник. Хоча наразі Китай підтримує стратегічне партнерство з росією, обидві країни часто проявляли різне бачення територіальних проблем і боролися за посилення впливу у третіх країнах.
Якщо розглядати текст угоди між Україною та Китаєм у нинішній ситуації, то він звучить загрозливіше для москви. На момент підписання тодішній президент України Віктор Янукович заручився підтримкою Кремля і тижнями раніше відмовився від партнерства з Європейським Союзом, що спровокувало масові акції протесту, які допомогли усунути його від влади через два місяці після його візиту в Пекін.
Янукович відвідував Пекін через три місяці після того, як Цзіньпін оголосив про свою ініціативу під назвою «Один пояс, один шлях», яка повинна була відновити стародавній Шовковий шлях, який з’єднував Китай із Європою. Маршрут цього шляху проходив і через Україну. Державний візит українського лідера до Пекіна відбувався одночасно з приїздом туди тодішнього віцепрезидента США Джо Байдена. Однак на центральному китайському телебаченні більшу увагу приділили саме візиту європейського лідера.
Але, ратифікуючи зобов’язання у 2015 році, Пекін зробив чітку заяву, що підписав угоду з Україною, а не з президентом Януковичем.
Інтек Хан, президент південнокорейського Інституту миру Чеджу, який пропагує нерозповсюдження зброї, заявляє, що зобов’язання Китаю перед Україною на папері значно перевищують ті, які Китай надав Північній Кореї. Він задається питанням, чи могла росія підтримати пакт, щоб перешкодити Києву приєднатися до Північноатлантичного альянсу.
Майлз Ю, старший науковий співробітник Гудзонівського інституту і радник колишнього держсекретаря США Майка Помпео, впродовж багатьох років намагався привернути увагу до угоди між Китаєм та Україною. За його словами, її підписання продемонструвало напруженість між Пекіном та москвою, свідчило про прагнення України до третьої альтернативи, а не до росії та ЄС, а також відкрило доступ Китаю до систем озброєння, як-от авіаційні двигуни, які виробляють в Україні.
«Китай давно стратегічно зацікавлений у тому, щоб вивести Україну на свою геополітичну орбіту», — стверджує Майлз Ю.
Reuters Міністр закордонних справ Китаю Ван Веньбінь.
Відповідаючи на запитання щодо пакту про Україну 2013 року на черговій пресконференції 3 березня цього року, речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь уникнув відповіді, посилаючись на резолюцію Організації Об’єднаних Націй щодо безпеки неядерних держав, як-от Україна.
«Гарантії безпеки мають чіткі обмеження щодо вмісту та діють за певних умов. Що стосується України, наразі потрібно, щоб усі сторони зберігали спокій і проявляли стриманість, необхідна деескалація ситуації та сприяння політичному врегулюванню», – підсумував Веньбінь.
